Справа № 682/2885/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Мацюк Ю.І.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
05 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зарахування стажу, зобов'язання до вчинення дій,
в грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зарахування стажу, зобов'язання до вчинення дій.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2017 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_2 з 27 липня 1989 року прийнятий на посаду слюсаря-трубоукладчика в Славутський кооператив "Темп".
23 серпня 1989 року ОСОБА_2 переведено на посаду майстра по будівництву в Славутський кооператив "Темп".
10 червня 1991 року ОСОБА_2 переведено на посаду голови Славутського кооперативу "Темп".
28 лютого 2003 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за власним бажанням.
Вищевказані обставини підтверджуються відповідними записами № 16, 17, 18,19 в трудовій книжці, виданій на імя ОСОБА_2.
У зв'язку з відсутністю на зазначених записах обов'язкового реквізиту - відтиску печатки підприємств, на якому працював позивач, відомості про його трудовий стаж за період роботи з 27 липня 1989 року по 28 лютого 2003 року є неналежним чином підтвердженими. Відтак, відповідачем під час обчислення стажу для нарахування пенсії не було враховано данні періоди роботи позивача у кооперативі "Темп".
За даними довідки Славутського районного трудового стажу № 01-32/156 від 26 жовтня 2016 року, підтверджено про відсутність на зберіганні архіву документів з особового складу працівників кооперативу "Темп".
Вважаючи дії відповідача незаконними, позивач звернувся із цим адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткову доведеність позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Пенсії за вислугу років призначаються відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії додаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як було встановлено під час судового засідання в суді першої інстанції свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дали показання, що дійсно працювали з позивачем в кооперативі "Темп" у зазначені періоди.
Факт перебування позивача у трудових відносинах з кооперативом "Темп" у вказані періоди підтверджено, зокрема, даними статуту кооперативу; виписками про нарахування заробітної плати за 1991, 1992, 1993, 1996, 1997, 1998, 1999 роки; довідки про реєстрацію юридичної особи кооперативу "Темп", керівником якого зазначено ОСОБА_2; індивідуальними відомостями про застраховану особу форми ОК-5 за періоди з 1999-2011 роки; книгами наказів по кооперативу "Темп" за 1994 рік, виданих керівником кооперативу "Темп" ОСОБА_2; списками членів кооперативу та протоколом про обрання головою кооперативу ОСОБА_2; копій листів-переписок між головою кооперативу ОСОБА_2 та уповноваженими особами; акту Славутської ОДПІ від 1999 року; матеріалами перевірки кооперативу "Темп" за 1999-2000 роки; книгами особистих карточок працівників кооперативу.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про зарахування трудового стажу позивачу за вказані періоди та зобов'язання відповідача зарахувати їх до загального трудового стажу при нарахуванні та призначенні пенсії.
Крім того, посилання апелянта на те, що позивач не звернувся до органів Пенсійного фонду України з належною заявою про перерахунок пенсії у зв'язку з чим у Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області були відсутні правові підстави для вирішення питання про перерахунок пенсії позивача є необгрунтованим, оскільки в матеріалах справи міститься відповідне звернення позивача та відповідь на нього (а.с. 9-10).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зобов'язання відповідача провести перерахунок та здійснити виплату позивачу за останні три роки є дискреційним повноваженням органів Пенсійного фонду України, відтак відсутності підстав для задоволення позову в цій частині, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст.81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Славутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Курко О. П.
Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.