Справа № 727/4882/17
Головуючий у 1-й інстанції: Волошин С.О.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
06 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білоуса О.В.
суддів: Курка О. П. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними рішення та дій щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в якому просила:
- визнати неправомірними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в донарахуванні її пенсії, виходячи із сум заробітної плати, до якої включені суми допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації грошових доходів;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 01.10.2010 року перерахунок та виплату її пенсії, з урахуванням всіх складових заробітної плати відповідно до довідки від 26.12.2016 року № 697/9-11, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати в розмірі 85% заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням фіксованої індексації пенсії і продовжувати враховувати вказані складові заробітної плати при обчислені пенсії протягом всього часу її виплати та дії норм права, які регулюють дані правовідносини.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2017 року позовну заяву в частині вимог за період з 01 жовтня 2010 року по 22 листопада 2016 року включно залишено без розгляду на підставі ст.100 КАС України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними рішення та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення пенсії "інших виплат" - суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 26 січня 2017 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки управління № 697/9-11 від 26.12.2016 року, з урахуванням всіх складових заробітної плати, з яких обчислюється пенсія "інші виплати", а саме: суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, в розмірі 85% заробітної плати державного службовця, з урахуванням виплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Зокрема в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення
Оскільки апеляційну скаргу подано на постанову суду першої інстанції, яка прийнята в порядку скороченого провадження за результатами розгляду справи, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд відповідно до ч. 1 п. 2 ст.197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Постанова в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач з 01.10.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсійна виплата проводиться у розмірі 85 % від суми заробітної плати, з якої було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
26.01.2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням усіх складових заробітної плати, у тому числі сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, на які нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Листом № 36/Р-11 від 01.02.2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовило позивачу у здійсненні вказаного перерахунку у зв'язку з тим, що за нормами ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складалась з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. В листі також зазначалось, що чинним законодавством передбачена можливість надання державному службовцю матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, проведення індексації грошових доходів та надання інших надбавок і доплат, однак ці виплати не були складовими заробітної плати державних службовців.
Позивач вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання протиправними рішення та дії відповідача щодо відмови в донарахуванні пенсії за рахунок включення до заробітку неврахованих під час призначення їй пенсії «інших виплат» - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати є обґрунтованими і підлягають до задоволення. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що перерахунок та виплату пенсії позивачу необхідно здійснити з моменту її звернення до відповідача з заявою про це з 26 січня 2017 року відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення їй пенсії), виходячи з розміру 85% заробітної плати з урахуванням проведених раніше виплат, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Окрім того, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на думку суду першої інстанції є безпідставними і тому задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, індексація заробітної плати входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Такий висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені в постановах від 28 травня 2013 року у справі №21-97а13, від 16 вересня 2014 року у справі №21-314а14, від 03 червня 2014 року у справі № 21-134а14 та Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалах від 10 січня 2017 року у справі № 712/13554/15-а, від 23 січня 2017 року у справі №221/2125/15-а.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 1998 року №697 затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, який втратив чинність 01 січня 2011 року, в якому відсутні таки види виплат як індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
01 січня 2011 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170, якою затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та в якій також відсутні таки види виплат як надбавки, премії, індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, доплата за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.
Згідно довідки про складові заробітної плати від 26.12.2016 року № 697/9-11 на всі виплати, що включені в довідці, в тому числі на матеріальну допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, індексації заробітної плати, нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на розрахунок пенсії з урахуванням індексацій заробітної плати, матеріальних допомог на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, з яких нараховувалися та сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування.
Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09 червня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Білоус О.В.
Судді Курко О. П. Совгира Д. І.