10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Семенцова Л.М.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"05" вересня 2017 р. Справа № 295/14188/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Моніча Б.С.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
позивача, його представника, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "11" липня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах протиправною та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах ,
Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 11.07.2017р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в призначенні пенсії ОСОБА_3 на пільгових умовах. Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах за п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15 липня 2016 року.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Богунського районного суду м. Житомира від 11.07.2017р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги відповідача з огляду на таке.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці позивача він працював: з 12.06.1982 року по 28.08.1984 року помічником бурильника обертального буріння ДВАТ «Спецтампонажгеологія», що становить 2 роки 2 місяці 16 днів, у період з 12.09.1984 року по 31.05.1985 року бурильником механічного обертального буріння, що становить 8 місяців 11 днів, у період з 01.06.1985 року по 13.03.1987 року машиністом бурильного верстату, що становить 1 рік 9 місяців 13 днів, у ДВАТ «Спецтампонажгеологія» (Якутська ділянка) у період з 14.03.1987 року по 30.09.1988 року машиністом бурового верстату, що становить 1 рік 6 місяців 14 днів, у період з 01.10.1988 року по 24.11.1998 року машиністом бурової установки, що становить 10 років 1 місяць 24 дні, та з 25.12.2000 року по 07.06.2001 року, що становить 6 місяців 13 дні, у період з 29.07.2002 року по 28.01.2003 року машиністом бурової установки, що становить 6 місяців, у період 04.02.2003 року по 09.04.2003 року машиністом бурової установки, що становить 2 місяці 5 днів, у період з 12.07.2006 року по 26.03.2007 року машиністом бурової установки. Відповідно записів у трудовій книжці пільговий стаж позивача становить 16 років 11 місяців 1 день.
15.07.2015 року позивач звернувся до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, на яку листом №11120/04 від 17.10.2016 року йому повідомлено про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах через недостатність стажу для призначення пенсії на пільгових умовах та документів, що підтверджують роботу в шкідливих умовах за Списком №2.
Наведені обставини слугували підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є неправомірною.
Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Відповідно до п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам-чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожних 2 роки 6 місяців такої роботи. Працівникам-чоловікам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожних 2 роки 6 місяців такої роботи.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року, тобто з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, якою затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.
У відповідності до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (по тексту Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до вимог п.20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно з п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці. затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442, атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше 1 разу на 5 років.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 вище згаданого Порядку та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінюються докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У разі не підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами чергової атестації, проведеної протягом 5 років з дати проведення попередньої атестації, до пільгового стажу зараховується період роботи на даному підприємстві, в установі чи організації до дати видання наказу на підприємстві про результати проведеної чергової атестації, якою відповідне право не підтверджене.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та від 10 березня 2015 року (справи № №21-183а13, 21-51а15).
Посади помічника бурильного механічного обертального буріння, бурильника механічного обертального буріння, машиніста бурильного верстату, машиніста бурового верстату, машиніста бурової установки, які займав позивач, передбачені чинним на час його роботи Списками № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженими Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, та затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, що вбачається з довідки № 31 від 20.06.2016 року, виданої ДВАТ «Спецтампонажгеологія».
Трудова книжка, надана позивачем до Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області разом із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, є основним документом, що підтверджує його трудовий стаж на посадах, віднесених до Списку №2 виробництв і професій, робота на яких дає право позивачу на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як особи, що працювала на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, та містила необхідні для призначення пенсії відомості. А тому, маючи необхідний пільговий стаж, визначений п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, а саме понад 16 років, позивач набув права на призначення пенсії на пільгових умовах після досягнення 55 років, що передбаченого зазначеною нормою закону.
Верховний Суд України у своїй постанові у справі 21-307а14 від 16.09.2014 року висловив правову позицію, відповідно до якої відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, постанову Богунського районного суду м. Житомира від "11" липня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Б.С. Моніч
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "06" вересня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Перемоги,55,м.Житомир,10003
4-третій особі: - ,