06 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/755/17
Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови,
В квітні 2017 року приватне підприємство з орендними відносинами «Урожай» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови №10 КП від 10.03.2017р. про накладення на позивача штрафу в сумі 9600 грн. на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Позов обґрунтовувало тим, що в Управління не було, передбачених ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підстав для проведення позапланової перевірки ПП «Урожай», а також, що в порушення ст.7 вказаного Закону інспектором не вручено один примірник акту перевірки посадовим особам підприємства, не направлено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу. Позивач зазначав, що абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України не пов'язує розмір штрафу з кількістю працівників, які працюють на підприємстві, що перевіряється.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.05.2017р. позов ПП «Урожай» задоволено.
Скасовано постанову Управління Держпраці у Миколаївській області про накладення штрафу №10 КП від 10.03.2017р. Присуджено позивачу судовий збір в сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Управління Держпраці у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині присудження приватному підприємству з орендними відносинами «Урожай» судового збору в сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління, та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення судового збору на користь позивача з Державного бюджету України.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що Управління Держпраці у Миколаївській області, як територіальний орган Державної служби України з питань праці, з 01.01.2017р. звільнено від сплати судового збору на підставі п.20 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Предметом спору в даній справі є оскарження приватним підприємством з орендними відносинами «Урожай» законності постанови №10 КП від 10.03.2017р., якою, на підставі абз.6 ч.2 ст.265 КЗпП України, Управлінням Держпраці у Миколаївській області на позивача накладено штраф в сумі 9600 грн. за створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай», дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог підприємства на, у зв'язку з цим, про наявність підстав для їх задоволення. При цьому, з посиланням на ч.1 ст.94 КАС України, Миколаївський окружний адміністративний суд прийняв рішення про присудження позивачу сплаченого ним судового збору при зверненні з даним позовом до суду в сумі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області.
Оскільки Управління Держпраці у Миколаївській області оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору, тому, на підставі ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції від 24.05.2017р. лише в частині розподілу судових витрат.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта про невірний розподіл судом судових витрат. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.20 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року N3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом від 06.12.2016р. N1774-VIII) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Редакція наведеної норми Закону діє з 01.01.2017р.
Положенням про Державну службу України з питань праці , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №96 передбачено, що Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення загальнообов'язкове державне соціально страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно Положення про Управління Держпраці у Миколаївській області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 04.02.16р. №8, Управління Держпраці у Миколаївській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Відповідно до п.п.5 п.4 цього Положення, Управління Держпраці у Миколаївській області, згідно покладених на нього завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у т.ч. їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Отже, з аналізу наведених правових убачається, що відповідач у справі входить до системи Державної служби України з питань праці, реалізуючи на певній адміністративно-територіальній одинці її повноваження, а тому, в силу положень п.20 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI, звільнений від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
Однак, при прийнятті оскаржуваної постанови в частині розподілу судових витрат судом першої інстанції вказану обставину залишено поза увагою.
Апеляційний суд враховує, що в КАС України відсутні норми щодо стягнення судового збору з Державного бюджету України в разі звільнення відповідача - суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору, не на користь якого ухвалено судове рішення.
При цьому, згідно Довідки про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», доданої до Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015р. №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, то і відповідно судовий збір з нього не стягується. Тобто в разі задоволення адміністративного позову повністю судовий збір з відповідача, звільненого від сплати судового збору, не стягується, а у разі часткового задоволення позову у справі, в якій відповідач звільнений від сплати судового збору, судовий збір стягується лише з позивача пропорційно до відхиленої частини вимоги.
Водночас, якщо відповідач звільнений від сплати судового збору, а позивач його сплатив, то у разі задоволення позову на користь позивача стягується сплачений розмір судового збору з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія доходить висновку, що стягнення судового збору з Управління Держпраці у Миколаївській області є помилковим, доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, у зв'язку з цим така апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Оскільки при вирішенні питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, тому, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та прийняти нову постанову про стягнення на користь позивача сплаченого ним судового збору з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Миколаївській області задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року в частині розподілу судових витрат скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства з орендними відносинами «Урожай» (код ЄДРПОУ 30646265) судовий збір у сумі 1600,00 грн.
В іншій частині постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Джабурія О.В.
Шляхтицький О.І