05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2891/16
Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
05 вересня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Потапчука В.О.
судді -Семенюка Г.В.
за участю секретаря - Алексєєвої Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївської митниці Державної фіскальної служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» звернулось до суду з адміністративним позовом до Миколаївської митниці Державної фіскальної служби, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 20 грудня 2016 року №1643 та зобов'язання скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплачених ввізного мита в сумі 10 205, 34 грн. та податку на додану вартість у сумі 36 134, 10 грн. за митною декларацією №504070000/2016/004457 від 09 червня 2016 року шляхом перерахування даних коштів на рахунок ТОВ «Техноторг-Дон» п/р 26008140016 у ПАТ «Мегабанк», МФО 351629.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Миколаївської митниці ДФС щодо не складання висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплаченого податку за результатами розгляду заяви від 20 грудня 2016 року №1643.
Зобов'язано Миколаївську митницю ДФС скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області висновок про повернення надмірно сплачених ввізного мита в сумі 10 205, 34 грн. та податку на додану вартість у сумі 36 134, 10 грн. за митною декларацією №504070000/2016/004457 від 09 червня 2016 року, шляхом перерахування даних коштів на рахунок ТОВ «Техноторг-Дон» п/р 26008140016 у ПАТ «Мегабанк», МФО 351629.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Миколаївська митниця Державної фіскальної служби подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Миколаївська митниця ДФС 09 червня 2016 року прийняла рішення №504070000/2016/000002/2 про коригування митної вартості товару заявленої ТОВ «Техноторг-Дон», яке постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року по справі №814/1307/16 визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року постанова суду першої інстанції залишена без змін.
У рішенні суду від 06 вересня 2016 року зазначено, що позивач подав електронну митну декларацію №504070000/2016/004401, в якій визначив ціну товару 19 529,99 євро та з цієї суми сплатив митні платежі.
Миколаївською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким була скоригована вартість товару в бік збільшення, тому позивачем були доплачені ввізне мито в сумі 10 205, 34 грн. та податок на додану вартість у сумі 36 134, 10 грн., що підтверджується актом коригування.
20 грудня 2016 року позивач звернувся до митниці з заявою про повернення надмірно сплаченого податку відповідно до ст. 301 Митного кодексу України та розділу ІІІ «Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами», затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618.
Відповідач надав відповідь від 26 грудня 2016 року, якою було відмовлено у поверненні надмірно сплаченого податку, оскільки рішенням суду не встановлена сума надмірно сплачених митних платежів та відсутнє зобов'язання митниці повернути з Державного бюджету будь-які надмірно сплачені митні та інші платежі.
Вирішуючи справу та задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товару скасовано та рішення суду набрало законної сили, тому сума надмірно сплачених податків та зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту відповідно до вимог Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України №618 від 20 липня 2007 року, а відтак митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище порядком, у зв'язку з чим така бездіяльність митного органу є протиправною.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно п.43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 301 Митного кодексу України - повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Порядок повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618.
Так, саме вказаний Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 Митного кодексу України.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 15 грудня 2015 року №1146.
Згідно з пунктом 11 Порядку взаємодії передбачено, що на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку.
Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.9 Порядку взаємодії).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 11 Порядку повернення відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива за умови відсутності підстав для такого повернення.
Таким чином, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та відповідного висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням про коригування митної вартості №504070000/2016/000002/2 від 09 червня 2016 року була скоригована вартість товару в бік збільшення, у зв'язку з чим позивачем були доплачені ввізне мито в сумі 10 205, 34 грн. та податок на додану вартість у сумі 36 134, 10 грн., що підтверджується відповідним актом коригування (а.с.32-34).
Проте, як зазначалося, постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року та яка набрала законної сили 19 грудня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості №504070000/2016/000002/2 від 09 червня 2016 року.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що у позивача виникло право на повернення надміру сплачених до бюджету сум.
Таким чином, відмова у задоволенні заяви позивача про підготування висновку з повернення надміру сплачених коштів є необґрунтованою та неправомірною, оскільки відповідач за результатами розгляду вказаної заяви повинен був направити разом з іншими передбаченими законодавством документами висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України у Миколаївській області про повернення позивачу надмірно сплачених митних платежів.
Твердження апелянта, що в резолютивній частині судових рішень не визначено суми надмірно сплачених митних платежів, які підлягають поверненню, не відповідає дійсності, оскільки суми грошових коштів, що підлягають поверненню, взагалі не були предметом розгляду судових справ, оскільки оскаржувалось рішення митниці про коригування митної вартості.
Крім того, з відповіді відповідача (а.с.52-53) вбачається, що митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до заяви.
Колегія суддів вважає також безпідставними доводи апелянта, що вимоги позивача є втручанням в дискреційній повноваження суб'єкта владних повноважень, оскільки вимога зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Більш того, частина перша статті 55 Конституції України визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, зобов'язання відповідача прийняти висновок про повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість та ввізного мита і подати його для виконання управлінню Державної казначейської служби України є належним способом захисту порушеного права позивача, що в свою чергу відповідає висновкам Верховного Суду України, викладених у постанові від 12 квітня 2016 року по справі №813/7851/13-а.
Разом з цим, інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Миколаївської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлено 07 вересня 2017 року.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк