Справа № 148/663/17
Головуючий у 1-й інстанції: Ковганич С.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
30 серпня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Матохнюка Д.Б. Сапальової Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
в квітні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області в якому просив:
- визнати протиправною відмову Тульчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо перерахунку йому щомісячної основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому основну державну пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року з урахуванням вже проведених виплат.
Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.07.2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції яка перешкоджає подальшому провадженні у справі, та направити справу для продовження розгляду.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що підставою для звернення до суду з даним позовом стало те, що, починаючи з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, як вважає ОСОБА_2, йому відповідачем виплачено пенсію у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, чим обмежено його право на пенсійне забезпечення.
Суд І інстанції дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, що з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року пенсія позивачеві виплачувалась, однак в іншому розмірі, ніж він розраховував. Тобто, починаючи з 01.01.2014 року позивачеві достеменно було відомо про розмір отриманої ним пенсії, а отже і про виникнення підстав для пред'явлення даного позову. Тому саме з часу виникнення даних підстав позивач мав право протягом шести місяців звернутися до суду за захистом свого права, вважаючи його порушеним
Однак, до суду позивач звернувся за захистом своїх порушених прав лише 13.04.2017 року, пропустивши шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений статтею 99 КАС України.
Посилання позивача на поважність пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано жодного доказу об'єктивної неможливості своєчасного вчинення процесуальних дій, зокрема, звернення до суду з позовом про захист порушених прав та інтересів.
Таким чином, оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання про те, що судом першої інстанції вірно прийнято рішення про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом без поважних причин, а оскаржувана ухвала відповідає вимогам ст.ст.99, 100 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної ухвали вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 05 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 06 вересня 2017 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Матохнюк Д.Б. Сапальова Т.В.