05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 490/9354/15-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Мамаєва О.В.
05 вересня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Потапчука В.О.
судді -Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфанової Надії Іванівни про визнання неправомірною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила визнати неправомірною та скасувати постанову Заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфанової Н.І. від 27.08.2015 року №201 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначала, що накладення адміністративного стягнення відбулось без належного з'ясування обставин, що мають значення для встановлення підстав щодо притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Виявлені під час перевірки порушення вимог містобудівного законодавства, а також спосіб і терміни їх усунення, визначені у відповідному приписі відповідача, не були належним чином доведені позивачу. Зазначені обставини свідчать про те, що накладення на позивача штрафу за невиконання припису, є необґрунтованим, що є безумовною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Скасовано постанову начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфанової Надії Іванівни від 27.08.2015 року №201 «Про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП» з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Управлінням державної архітектурно-будівельної Інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва «Будівництво будівлі невизначеного призначення між нежитловими приміщеннями стоматології за адресою: АДРЕСА_1 та квартирою АДРЕСА_2», за результатами якої складено акт від 17.08.2015 року (а.с. 9).
Згідно вказаного акту, в ході попередньої перевірки, проведеної 25.06.2015 року, встановлено, що ОСОБА_4 виконуються будівельні роботи між нежитловими приміщеннями стоматології за адресою: АДРЕСА_1 та квартирою АДРЕСА_2, без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та без затвердженої проектної документації, що є порушенням вимог ст.ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність».
За результатом перевірки ОСОБА_4 складено припис від 25.06.2015 року №171, пунктом 1 якого вимагається негайно зупинити виконання будівельних робіт з будівництва будівлі невизначеного призначення між нежитловими приміщеннями стоматології за адресою: АДРЕСА_1 та квартирою АДРЕСА_2.
З виїздом на місце 11.08.2015 року візуальним оглядом встановлено, що ОСОБА_4 після складання припису від 25.06.2015 року №171 виконані будівельні роботи з встановлення метало пластикових вікон в кількості 4 шт., встановлені металеві балки перекриття з протруби, влаштоване покриття з профільного листа.
За таких обставин, орган державного архітектурно-будівельного контролю дійшов висновку про невиконання ОСОБА_4 п. 1 припису від 25.06.2015 року №171, що є порушенням п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553.
Також, під час архітектурно-будівельного контролю Управлінням у відношенні ОСОБА_4 складено протокол від 17.08.2015 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 8).
27.08.2015 року на підставі вказаних матеріалів перевірки Заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфановою Н.І. прийнято постанову №201, якою ОСОБА_4 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн. (а.с. 7).
Не погоджуючись із накладенням адміністративного стягнення, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставиться питання про скасування постанови органу державного архітектурно-будівельного контролю та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки припис про зупинення виконання робіт не був одержаний позивачем вчасно, а після ознайомлення зі змістом вимог органу контролю позивач не виконував будівельні роботи на об'єкті, чим фактично виконав припис відповідача в цій частині, накладення адміністративного стягнення відбулось необґрунтовано, що є підставою для скасування оспорюваної постанови суб'єкта владних повноважень та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, проте вказаного висновку суд першої інстанції дійшов у зв'язку із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами та згідно із п. 9 Порядку - у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку від 23.05.2011 року №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
За правилами п.п. 18, 19 Порядку від 23.05.2011 року №553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Відповідно до п. 21 Порядку від 23.05.2011 року №553 у разі відмови суб'єкта містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль направлений на дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за обов'язковою участю суб'єкта містобудування або його представника, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У разі, зокрема, виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності посадовою особою Інспекції у двох примірниках складаються протокол, акт перевірки та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Вказані акт, протокол і припис складаються у присутності суб'єкта містобудування або його представника, який має ознайомитись із протоколом, актом та приписом і отримати їх другий примірник, а у разі відмови суб'єкта містобудування, його представника від підписання акту, протоколу та припису, зазначені документи надсилаються йому поштовим зв'язком.
Також, як показує аналіз наведених норм приписи Інспекції про усунення вимог містобудівного законодавства або про зупинення будівельних робіт є обов'язковими до виконання суб'єктами містобудування, мають містити відомості щодо порядку усунення виявленого порушення, строків усунення порушень або вчинення певних дій/утримання від вчинення певних дій, а отже особа, яка вчинила порушення містобудівного законодавства має бути обізнана щодо порядку усунення виявленого порушення, строків усунення порушень тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем і відповідачем, ОСОБА_4 не була присутня під час складання припису, невиконання вимог якого призвело до накладення адміністративного стягнення.
Зазначений припис надсилався суб'єкту містобудування засобами поштового зв'язку та був одержаний позивачем 13.07.2015 року (а.с. 4, 5), що фактично через необізнаність із вимогами припису, а також порядку його виконання унеможливило позивача виконати його в частині негайного зупинення виконання будівельних робіт, тобто з моменту складання припису.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про фактичну необізнаність позивача про порушення, виявлені Інспекцією та які орган контролю вимагав усунути, про порядок, а також строки усунення порушень або вчинення певних дій/утримання від їх виконання згідно припису, що позбавляє орган, який розглядає питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановити наявність підстав та обґрунтовано дійти висновку про притягнення особи до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу.
Встановлені судом обставини щодо обізнаності позивача з вимогами припису також не спростовуються наданими разом з апеляційною скаргою витягом з реєстру поштових пересилань та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52), оскільки вказані поштові відомості не зазначались у матеріалах перевірки.
З огляду на наведене, оскільки позивач одержавши припис виконав його вимоги шляхом утримання від виконання будівельних робіт, а інших доказів щодо обізнаності позивача із вимогами Інспекції в матеріалах справи відсутні, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обґрунтованості адміністративного стягнення.
Враховуючи викладене, оскільки обставини справи показують, що позивач не був обізнаний про виконання обов'язкових вимог припису, порядок усунення порушення вимог містобудівного законодавства, строки усунення порушень, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що накладення на позивача штрафу згідно оскаржуваної постанови є необґрунтованими та не узгоджується із вимогами законодавства, що регулює спірні правовідносини, що є безумовною підставою для її скасування.
Також, не знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення із цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч. 3 вказаної статті КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм показав, що звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особа може реалізувати в межах терміну, визначеному адміністративним процесуальним законодавством або іншими законами.
Отже, визначальним у значенні наведених норм є встановлення судом питання врегулювання спірних правовідносин спеціальними нормами законодавства.
Так, порядок провадження у справах про адміністративне правопорушення, в тому числі і порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, врегульований у Розділі ІV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову №201 у справі про адміністративне правопорушення відповідачем складено 27.08.2015 року.
Із позовом до суду позивач звернувся 07.09.2015 року (згідно штемпелю на конверті) (а.с. 11), тобто із дотриманням десятиденного терміну оскарження постанови відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для застосування наслідків порушення звернення до суду із позовом відповідно до правил ст. 100, п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Разом з цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції стосовно закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - задовольнити частково.
Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2015 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфанової Надії Іванівни про визнання неправомірною та скасування постанови, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову Заступника начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Єпіфанової Надії Іванівни від 27.08.2015 року №201 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6 800 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк