Справа № 127/11163/17
Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
04 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся в суд з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови йому в призначенні пенсії зі зниженням віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язати призначити та виплачувати пенсію з 01.12.2016 року.
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 04.07.2017 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Згідно зі ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та віднесений до 3-ї категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25.11.1992 р.
01.12.2016 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, але рішенням відповідача № 14316 від 09.02.2017 року йому відмовлено у призначені пенсії. Підставою для вказаної відмови стала відсутність підтверджуючих первинних документів про кількість днів роботи в зоні відчуження під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що є обов'язковим для призначення пенсії зі зниженням віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
В силу ст. 55 Закону, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Відповідно до пп. «ґ» п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Разом з тим, судом встановлено, що участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, окрім посвідчення, підтверджується наказом Вінницького автопідприємства № 58-к від 21.04.1988 р. про переведення та відзначення позивача «за виконання урядового завдання по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і прояв при цьому майстерності, мужності та вірності»; довідкою про роботу позивача щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04.03.1988 р по 04.04.1988 р.; довідкою №1444 від 11.11.1992 р. про відрядження позивача для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; почесною грамотою.
25.11.1992 р. позивач отримав посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, третьої категорії, серії НОМЕР_1 .
Отже, вказані документи підтверджують право позивача на зменшення пенсійного віку відповідно до 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії з урахуванням наданих ним документів вказує на те, що він відпрацював у 1988 р. у зоні відчуження не менше 30 календарних днів.
Також, слід зазначити, що у відповідності до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за призначенням (перерахунком) пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відтак, позовні вимоги в частині призначення позивачу пенсії підлягають задоволенню з 01.12.2016 р., тобто з моменту звернення позивача до управління пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 04 липня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.