05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/476/17
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
05 вересня 2017 року Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді -Шеметенко Л.П.
судді -Потапчука В.О.
судді -Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року по справі №821/476/17 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В березні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання від 14.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в порядку, встановленому ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що 14.09.2016 року звернулася до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. У заяві позивач вказала цільове призначення земельної ділянки, її розміри та додала графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, тобто належним чином виконала вимоги земельного законодавства. Однак, відповідач без наведення належних правових підстав відмовив у наданні згоди на розробку проекту землеустрою щодо вказаної земельної ділянки, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_4 у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 від 14.09.2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району для ведення особистого селянського господарства, в порядку встановленому ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
14.09.2016 року ОСОБА_4 звернулась в Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га, що розташована на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8).
У заяві позивач вказала на не використання права щодо безкоштовної приватизації земельної ділянки за даним цільовим призначенням та додала до заяви графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 9).
Розглянувши вказану заяву, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області відмовило позивачу у її задоволенні, про що повідомило листом від 02.11.2016 року №М--9013/0-2068/6-16-СГ (а.с. 10).
Як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку заявленого проекту землеустрою відповідач послався на те, що зазначена позивачем у клопотанні земельна ділянка включена у перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
За таких обставин, Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області дійшло висновку про те, що місце розташування земельної ділянки, яку позивач бажає отримати у власність згідно поданих графічних матеріалів, не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у зв'язку із чим надання згоди на розроблення проекту землеустрою щодо цієї земельної ділянки суперечитиме чинному законодавству.
Не погоджуючись із відмовою у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо заявленої земельної ділянки, посилаючись на її безпідставність і необґрунтованість, позивач звернулася до суду з позовом, в якому ставиться питання про зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву в судовому порядку.
Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відмова Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у задоволенні клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не ґрунтується на Законі, вбачаються всі підстави для визнання таких дій відповідача протиправними і зобов'язання його повторно розглянути питання щодо розроблення позивачем проекту землеустрою на заявлену ним земельну ділянку.
Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними.
Водночас, висновок суду першої інстанції ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, у зв'язку із чим судове рішення підлягає зміні, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Разом з цим, згідно із ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Аналіз наведених правових норм показав, що громадянам гарантується право безоплатного одержання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності.
Зазначене право реалізується за заявочним принципом та додержанням процедури погодження надання земельної ділянки, зокрема, органом виконавчої влади, в розпорядженні якого перебуває заявлена до одержання на безоплатній основі земельна ділянка.
Водночас, право на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства не є абсолютним і може бути обмежене з підстав, визначених ч. 3 ст. 136 Земельного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 23.11.2016 року №271/0/7-16 доповнено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону (а.с. 42-43).
Згідно додатку до Наказу (а.с. 44), земельну ділянку, орієнтовною площею 74,0000 га на території Чулаківської сільської ради Голопристанського району за межами населеного пункту з номером кадастрової зони і кварталу НОМЕР_1, в межах якої позивач виявив бажання отримати земельну ділянку площею 2,0000 га, включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону, лот № 226.
Таким чином, з 23.11.2016 року право власності на вказану земельну ділянку реалізується виключно за результатами земельних торгів.
Водночас, на час звернення позивача із заявою від 23.09.2016 року та на час відмови відповідача в її задоволенні (02.11.2016 року) бажана земельна ділянка не була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права на які виставляються на земельні торги у формі аукціону.
Отже, у Головного управлінням Держгеокадастру у Херсонській області не було підстав для відмови у наданні дозволу ОСОБА_4 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у зв'язку із невідповідністю місця розташування земельної ділянки, об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Зазначені обставини свідчать про те, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення заявленої земельної ділянки у власність не є мотивованою, не ґрунтується на Законі, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, що відносяться до його повноважень, в судовому порядку.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні спору помилково виходив з того, що такої підстави для відмови у передачі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, як включення вказаної земельної ділянки до переліку ділянок, права на які набуваються за результатом торгів законом, не передбачено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування положень ст.ст. 118, 136 Земельного кодексу України.
З огляду на викладене, оскільки судом першої інстанції повною мірою з'ясовані обставини справи, висновок суду про задоволення позову є правильним, проте ґрунтується на помилковому застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог ст. 201 КАС України підлягає зміні в частині мотивів, з яких виходив суд при ухваленні постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року - змінити в частині мотивів, з яких виходив суд під час ухвалення рішення.
В іншій частині - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Л.П. Шеметенко
Суддя: В.О. Потапчук
Суддя: Г.В. Семенюк