06 вересня 2017 року№ 876/9252/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й.
за участі секретаря судового засідання: Смидюк Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
У червні 2016 року позивач ДПІ у м. Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області (на даний час правонаступник Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області) звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив винести судове рішення, яким стягнути суму податкового боргу з ОСОБА_1 у розмірі 25000 грн. по платежу 50 18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб».
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 до державного (місцевого) бюджету за відповідним кодом бюджетної класифікації податковий борг у сумі 25000 грн. по транспортному податку.
З цією постановою суду першої інстанції від 02.09.2016 року не погодилась відповідач та оскаржила її в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 р. прийнято відмову Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області від адміністративного позову і закрито провадження в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді ГУ ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
У подальшому, на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про винесення додаткової ухвали на підставі ст.168 КАС України. У клопотанні відповідач просить суд винести додаткову ухвалу, якою визнати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.09.2016 р. у справі № 807/774/16 нечинною.
Дане клопотання мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що відмова позивача від свого позову у вказаній справі не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а тому таку відмову від позову суд прийняв і провадження у справі закрив. Проте, постанову суду першої інстанції від 02.09.2016 року нечинною суд апеляційної інстанції не визнав, хоча зазначив про це в мотивувальній частині ухвали від 07.06.2017 року.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши заявлене відповідачем клопотання про постановлення додаткової ухвали вважає, що клопотання ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали слід задоволити, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч.1 ст.51 КАС України, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.
Статтею 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Згідно ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Судом апеляційної інстанції враховано норми законодавства і фактичні обставини справи, і в ухвалі від 07.06.2017 року зроблено висновок про те, що відмова позивача Ужгородської ОДПІ від адміністративного позову не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а тому таку відмову від позову суд прийняв і провадження у справі закрив.
При цьому, судом у мотивувальній частині ухвали від 07.06.2017 року вказано, що з врахуванням того, що обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після винесення постанови суду першої інстанції від 02.09.2016 року, тому цю постанову суду слід визнати нечинною.
Однак, у резолютивній частині ухвали від 07.06.2017 року судом апеляційної інстанції не вказано про визнання нечинною постанови суду першої інстанції від 02.09.2016 року.
Відповідно до ст. 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу, у випадку, зокрема, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Таким чином, клопотання ОСОБА_1 про постановлення додаткової ухвали підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 157, 168, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2016 року у справі № 807/774/16 за позовом Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - визнати нечинною.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Гуляк
Судді: О.М. Довгополов
Р.Й. Коваль