11 листопада 2009 року справа № 2а-13562/09/0470
м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барабаш М.В.,
при секретарі Шенкунісі А.О.
за участю:
представника позивача Зайцевої О.О.
представника відповідача Димарьової В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецсталькомплект” до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, визнання незаконним рішення, -
15.10.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Спецсталькомплект” (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (далі - відповідач), в якій просить дії відповідача щодо неприйняття податкової декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень 2009 р. визнати незаконними; зобов'язати відповідача прийняти податкову декларацію з ПДВ за серпень 2009 р.
09.11.2009 р. позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просить рішення про визнання відповідачем податкової декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р. визнати незаконним, не змінюючи предмету позову та підставу позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: 18.09.2009 р. позивач направив поштою на адресу відповідача декларацію з ПДВ за 8 місяців 2009 р. На адресу позивача 07.10.2009 р. надійшов лист № 50449/10/28-2/20 від 22.09.2009 р., в якому відповідач зазначив, що не визнає надіслану позивачем декларацію як податкову, оскільки остання заповнена всупереч правилам її заповнення та запропонував надати податкову звітність, оформлену належним чином. Позивач, з посиланням на п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 р. (далі - Закон № 2181), зазначає, що прийняття декларації є обов'язком відповідача. Перелік підстав, за наявності яких податкова декларація може бути не визнана як податкова наведено в абзаці п'ятому п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 та в п.п.4.5 п.4 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 р. (далі - Наказ № 827). Лист №50449/10/28-2/20 від 22.09.2009 р. не містить жодної з можливих підстав не прийняття звітності. Відповідачем також порушено термін направлення листа позивачу та порядок відправлення - не простою кореспонденцією, а з повідомленням про вручення. Крім того, податкова декларація може бути невизнана як податкова і рішення про це може бути оскаржено. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування заперечень представник відповідача надала суду письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що у відповідності до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181 податкова декларація повинна бути подана у строки, встановлені законом. В порушення п.п. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 декларація позивача за 8 місяців 2009 р. заповнена всупереч правилам, зазначеним у порядку її заповнення. У формі надісланої поштою позивачем декларації не враховані зміни, що були внесені до наказу ДПА України № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання” від 30.05.1997 р. (далі - Наказ № 166) наказом ДПА України № 8 „Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість” від 21.01.2009 р. Зокрема, рядок 16 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ не відповідає затвердженій формі декларації. Крім того, в поданій декларації позивача мають місце виправлення. Направлений позивачу лист не є рішенням відповідач, а є лише письмовою пропозицією, яка не несе за собою правових наслідків, у зв'язку з чим не може бути оскаржена.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, в тому числі оригінал декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р., що був направлений поштою позивачем до відповідача, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач, як юридична особа зареєстрований 16.10.2007 р. (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 053029), як платник ПДВ зареєстрований 07.12.2007 р. (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100081651, ІПН 354969104634).
Правове регулювання питань подання податкової звітності з ПДВ визначено Законом № 2181 із змінами та доповненнями, Законом України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон № 168) із змінами та доповненнями, Наказом №166 із змінами та доповненнями.
18.09.2009 р. позивачем на адресу відповідача кур'єрською доставкою з повідомленням про вручення направлено декларацію з ПДВ за 8 місяців 2009 р. та 21.09.2009р. декларація отримана відповідачем.
Відповідно до п.п. 4.1.7 п. 4.1. ст. 4 Закону № 2181 платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.
Як зазначено п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону № 168 податковим періодом з ПДВ є один календарний місяць.
Отже, граничний строк подання декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р. - 21 вересня 2009 р., а граничний строк направлення поштою цієї декларації - 11 вересня 2009 р.
Таким чином, позивачем порушено порядок подачі податкої декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р. Проте, зазначене порушення не є підставою для не визнання відповідачем вказаної декларації позивача, як податкової декларації.
22.09.2009 р. відповідачем складено лист „Про надання податкової звітності” №50449/10/28-2/20, в якому зазначено, що декларація позивача з ПДВ за 8 місяців 2009 р. не визнана як податкова, тому що її заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, та запропоновано позивачу надати податкову декларацію, оформлену належним чином. Зазначений лист направлено позивачу простою кореспонденцією 05.10.2009 р.
Підпунктом 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Пунктом 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом № 166 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, відповідачем, в порушення вищезазначених норм, при невизнанні податкової звітності позивача як податкової декларації, не зазначено конкретних підстав невизнання декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р. та надіслано письмову пропозицію - звернення простим листом без повідомлення про вручення. Проте, зазначене порушення не є підставою для задоволення позову.
Наказом ДПА України № 8 „Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість” (далі - Наказ № 8) від 21.01.2009 р. внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ, затвердженої Наказом № 166, а саме: у розділі II “Податковий кредит" назву рядка 16 викладено в такій редакції: "Коригування податкового кредиту (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -) + 16.5) колонки Б) (у разі заповнення цього рядка (крім рядка 16.5) є обов'язковим подання додатка 1 до декларації):”.
Дослідивши оригінал податкової декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р., що був направлений позивачем відповідачу, суд приходить до висновку, що подана позивачем податкова декларація не відповідає затверджений формі декларації, оскільки в поданій позивачем декларації у розділі II “Податковий кредит" назва рядка 16 викладено в такій редакції: "Коригування податкового кредиту за попередні звітні пероди (сума значень рядків (16.1 (+ чи -) + 16.2 (+ чи -) + 16.3 + 16.4 (+ чи -) + 16.5) колонки Б) (у разі заповнення цього рядка (крім рядка 16.5) є обов'язковим подання додатка 1 до декларації).
Також, в оригіналі податкової декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р., що був направлений позивачем відповідачу, не зазначено обов'язковий реквізит - відсутня дата подання декларації.
За таких обставин, суд вважає правомірним не визнання відповідачем податкової декларації з ПДВ за 8 місяців 2009 р. позивача, як податкової декларації.
Суд не приймає доводи представника позивача, що були викладені в додаткових поясненнях до адміністративного позову № 1111/1 від 11.11.2009 р., що форма декларації з ПДВ позивачем взята з офіційного сайту ДПА України і станом на 15.09.2009 р. до неї не були внесені зміни, визначені Наказом № 8; єдиним джерелом, з якого платник податків має можливість взяти електронну форму декларації, є сайт ДПА України.
Це твердження спростовується пунктом 6 Наказу № 8, яким департамент масово-роз'яснювальної роботи та звернень громадян ДПА України зобов'язано довести цей наказ до відома платників податку через засоби масової інформації та веб-сайт Державної податкової адміністрації України.
Наказ № 8 було офіційно опубліковано в друкованому виданні „Офіційний вісник України” № 8 від 13.02.2009 р., ст. 256. Наказ № 8 набрав чинності 10.02.2009 р.
Отже, позивач з лютого 2009 р. (місяць опублікування та набрання чинності Наказом № 8) по вересень 2009 р. (місяць подачі декларації) не був позбавлений права ознайомитися зі змінами до Наказу № 166 в друкованому засобі масової інформації.
Суд також не приймає тверджень представника позивача стосовно того, що направлений відповідачем лист „Про надання податкової звітності” № 50449/10/28-2/20 від 22.09.2009 р. є рішенням податкового органу.
Відповідно до п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, п. 4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом № 166, у разі невизнанння контролюючим органом податкової звітності платника як податкової декларації, контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (зверненням) про надання нової податкової декларації.
Таким чином, лист відповідача „Про надання податкової звітності” № 50449/10/28-2/20 від 22.09.2009 р. є письмовою пропозицією (зверненням).
За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на постанову суду або в порядку, встановленому частиною 5 статті 186 КАС України без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена 16 листопада 2009 року.
Суддя М.В. Барабаш