06 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8905/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.
з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до Громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 про примусове видворення іноземця з України, -
Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до суду з позовом до примусове видворення з України громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2017 року позов задоволено. Постанова допущена до негайного виконання.
Відповідач оскаржив дану постанову з підстав порушенням норм матеріального права, а також не встановлені обставини, які мають значення для справи.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що у 2008 році було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав, а тому позивач порушив процедуру видворення відповідача, оскільки такий підлягає видворенню за правилами ст. 29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та вищезазначеною Угодою.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ст.ст. 41, 196 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного пристрою.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2017 прикордонним нарядом відділу прикордонної служби "Гута" на напрямку 203 прикордонного знаку було виявлено та затримано громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 при спробі незаконного перетинання державного кордону у складі групи осіб з України в Словацьку Республіку. Документи, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування відповідача на території України, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2017, відсутні.
Рішенням від 13.07.2017 про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянства, громадянина В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з одночасною подачею позову про примусове видворення (а.с.8).
В судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що правильним ім.»ям відповідача є ОСОБА_1.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про примусове видворення відповідача за межі території України, з наступних підстав:
Згідно ч. 1, 3 ст.29 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22.09.2011 № 3773-VI (далі - Закон № 3773) передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.
Законом України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав" від 03.09.2008 року було ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про реадмісію громадян обох держав, підписану 25.09.2007 року в м. Нью-Йорку (далі - Угода).
Процедура реадмісії громадян В'єтнаму визначена ст. 4 Угоди. Відповідач був прийнятий державою Україна на підставі ст. 3 Угоди між Україною та Європейським співтовариством про реадмісію осіб та підлягає видворенню не за процедурою передбаченою ст. 30 Закону № 3773 та ст. 183-7 КАС України, а за процедурою, визначеною ст. 29 Закону № 3773 та вищезазначеною Угодою. Однак, позивачем визначена законодавством процедура не застосована.
Колегія суддів вважає, що оскільки позивачем не приймалось рішення про застосування до відповідача процедури реадмісії, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому відсутні правові підстави примусового видворення громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 за межі України.
Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 ч.4, ст.183-7, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Громадянина В'єтнаму ОСОБА_1 - задоволити.
Скасувати постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 липня 2017 року у справі №308/6664/17 та прийняти нову, якою в задоволенні позову - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді О. І. Мікула
В. В. Ніколін
Повний текст судового рішення виготовлено 07.09.17