05 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8631/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Керод Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити певні дії, -
В травні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУПФУ у Львівській області), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо невключення в суму нарахування пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого йому було неправильно нарахована пенсія з 17.04.2014 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із вини органу Пенсійного фонду України, зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої суми з 26.11.2016 року у відповідності до ст. 10, ч. 3 ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», врахувавши грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 26.11.2016 року без обмеження граничного розміру.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 17 квітня 2014 року, пенсія йому призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В січні 2017 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про прийняття рішення про перерахунок пенсії, оскільки йому стало відомо, що при нарахуванні пенсії не було включено в суму нарахування ряд виплат, а саме: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, одноразова премія, підвищення посадового окладу (25% гірська зона), та компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого йому неправильно нараховано пенсію та здійснено виплату недоплаченої суми пенсії. 20.01.2017 року ним отримано відповідь від відповідача про відмову у здійсненні відповідного перерахунку. Вважає такі дії відповідача необґрунтованими та незаконними, та такими, що грубо порушують його конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, передбачені Конституцією України, іншими законами України, а тому для захисту своїх прав змушений звернутись до суду.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо не включення в суму нарахування пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого ОСОБА_1 було неправильно нарахована пенсія з 17.04.2014 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із вини органу Пенсійного фонду України; зобов»язано Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 10, ч.3 ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», врахувавши грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 26.11.2016 року; в решті позову - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ГУПФУ у Львівській області оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України з 17 квітня 2014 року, пенсія йому призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В січні 2017 року він звернувся до відповідача із запитом щодо пенсійного забезпечення.
Листом від 20.01.2017 року №649/03-25 ГУПФУ у Львівській області позивача повідомлено про те, що пенсія йому призначена та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та відсутні підстави для перерахунку його пенсії з врахуванням одноразової грошової допомоги та інших одноразових виплат.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, підвищення посадового окладу, компенсація за невикористану відпустку та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 63-1 ЗУ «Про правові засади цивільного захисту» (чинного на час призначення пенсії) пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту здійснюється у порядку та в розмірах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 90 Закону України «Про правові засади цивільного захисту» умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ ).
Частиною 1 статті 9 Закону №2011-ХІІ установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 цієї статті визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294) упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).
Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток №25 до постанови №1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов»язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.
Законом №2011-ХІІ також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 та Інструкцією про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильскої катастрофи від 10 червня 2008 року №447.
Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини 2 статті 9 Закону №2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.
Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 березня 2015 року (справа №21-70а15), а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
При цьому, виникнення права на перерахунок пенсії нерозривно пов»язане із фактом звернення особи за таким перерахунком.
Однак, суд першої інстанції, дійшовши до висновку про протиправність відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у перерахунку пенсії позивачу з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, невірно визначив дату, з якої позовні вимоги слід задовольнити.
Також колегія суддів зазначає, що згідно ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оскільки, як встановлено в судовому засіданні, позивач 10.01.2017 року звернувся із заявою до Пенсійного фонду, то пенсія позивачу підлягає перерахунку, починаючи з 01.01.2017 року,
Слід також зауважити, що до 01.01.2017 року позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки звертаючись із заявою в січні 2017 року позивач не набув права на перерахунок пенсії, відтак його права не були порушені.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають частковому задоволенню.
Крім цього, у своїй позовній заяві позивач просив зобов»язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Статтею 267 КАС України встановлено судовий контроль за виконанням судових рішень у адміністративних справах.
Відповідно до приписів ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов»язати суб»єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд апеляційної інстанції зазначає те, що зобов»язання суб»єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов»язком суду.
У відповідності до частини 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов»язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 255 КАС України, колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Крім цього, відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково, постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18 липня 2017 року у справі №442/3918/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області щодо невключення в суму нарахування пенсії грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого ОСОБА_1 було неправильно нарахована пенсія з 17.04.2014 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із вини органу Пенсійного фонду України.
Зобов»язати Головне Управління пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату недоплаченої суми пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 10, ч. 3 ст. 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», врахувавши грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні, одноразової премії, підвищеного посадового окладу (підвищення 25% гірська зона), компенсації за невикористану відпустку, з яких сплачено страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.01.2017 року.
Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму судових витрат у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ - 13814885).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.09.2017 року.