757/62084/16-а Головуючий у 1-й інстанції Батрин О.В.
Суддя-доповідач Файдюк В.В.
Судді Київського апеляційного адміністративного суду
Желтобрюх І.Л.
у справі №757/62084/16-а
(в порядку статті 25 КАС України)
05 вересня 2017 року м. Київ Київським апеляційним адміністративним судом 05 вересня 2017 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено, постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 червня 2017 року скасовано та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено: визнано протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку пенсії на підставі її заяви від 09 листопада 2016 року та довідки Генеральної прокуратури України № 18-172зп від 19 лютого 2016 року про заробітну плату відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 789-XII від 05 листопада 1991 року та зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_3 з 01 листопада 2016 року перерахунок та виплату пенсії на підставі її заяви від 09 листопада 2016 року та довідки Генеральної прокуратури України № 18-172зп від 19 лютого 2016 року про заробітну плату відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII від 05 листопада 1991 року в редакції Закону України від 25 вересня 2008 року №502-14, з розрахунку 84 відсотка від суми місячного (чинного) заробітку на підставі довідки Генеральної прокуратури України № 18-172зп від 19 лютого 2016 року, з урахуванням виплачених сум.
Вважаю, що у даній справі Київський апеляційний адміністративний суд дійшов помилкових висновків про наявність у позивача права на перерахунок пенсії.
При винесенні постанови від 05 вересня 2017 року судом не враховані наступні обставини.
Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1789-ХІІ) визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Разом з тим, Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
15 Липня 2015 року набув чинності Закон України «Про прокуратуру», згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом, положення: Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; зі змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46 2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50- 1, частини третьої статті 51 2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність, у зв'язку з чим вважаю, що законодавчо визначені підстави для такого перерахунку з цього часу є відсутніми.
Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Однак, ні умови, ні порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено, і відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.
За таких обставин, враховуючи вищевказані норми, вважаю, що з 15.07.2015 року попередні законодавчо встановлені підстави для перерахунку пенсій працівникам прокуратури скасовані, оновлене законодавство таких підстав не містить, - у зв'язку з чим підстав для такого перерахунку пенсій працівникам прокуратури немає.
При цьому зауважую, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії працівника прокуратури, яку він отримував до цього, а тому відмова у перерахунку пенсії не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист, - з огляду на що конституційні гарантії, закріплені ст. 64 Конституції України, до нього не застосовуються.
Крім того, звертаю увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, суд не може підміняти собою законодавчий орган, встановлюючи додаткові підстави до перерахунку пенсії там, де їх не визначив законодавчий орган.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги доводи відповідача щодо зміни законодавства, яке регулює спірні правовідносини, вважаю, що в даному випадку відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення йому пенсії.
Відповідно до ч.3 ст.25 КАС України, суддя, не згідний із судовим рішенням за наслідками розгляду адміністративної справи, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення.
Вважаю, що у спірних правовідносинах відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому постанова суду першої інстанції мала би бути залишена без змін.
Суддя
Київського апеляційного
адміністративного суду І. Л. Желтобрюх