Ухвала від 04.09.2017 по справі 803/775/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8804/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Волинської митниці Державної фіскальної служби, Інспектора Волинської митниці Державної фіскальної служби Ракович Н.П. про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, Інспектора Волинської митниці ДФС Ракович Н. П. про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2017 №205110/2017/000011/1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно фактури від 09.02.2017 позивач придбав транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2013 року випуску у компанії «SASCHA SP.Z O.O.» за 2 900 дол. США., згідно даної фактури вартість товару включає в себе доставку. Вказаний автомобіль був транспортований з США і експортером була компанія «SASCHA SP.Z O.O.», що підтверджується коносаментом від 03.09.2017. З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію (далі - МД) №UA205090/2017/018124 від 08.06.2017 та документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), із заявленою митною вартістю за ціною фактури.

Проте, йому було безпідставно відмовлено у митному оформленні товару, видано картку відмови в прийнятті митної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2017 №205110/2017/000011/1. Вважає таке рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки застосування відомостей митного органу щодо вартості товару є неправомірним, а декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною фактури (за основним методом).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю, оскільки суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з таким рішенням, Волинська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. Вважає, що при його ухваленні судом було неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, не надано належної юридичної оцінки доказам митниці, неповно з'ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, а тому просить її скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що митницею прийнято рішення про коригування митної вартості, яким митну вартість визначено за резервним методом згідно зі ст. 64 МК України на підставі цінової інформації наявної в довіднику NADAGUIDE та відповідно до Методики та з врахуванням пробігу, митна вартості становить 6675 дол. США. Вважає прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205110/2017/000011/1 від 19.06.2017 таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару «Автомобіль легковий бувший у використанні марки Volkswagen Jetta, 2013 року виготовлення, кузов НОМЕР_1» за МД №UA205090/2017/018124 від 08.06.2017 у розмірі 2 900 дол. США. У свою чергу відповідач належними та допустимими доказами не довів неправильність заявленої митної вартості.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з врахуванням наступних встановлених обставин справи та норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Так, судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що ОСОБА_2 згідно фактури від 09.02.2017 придбала транспортний засіб Volkswagen Jetta, 2013 року випуску у компанії «SASCHA SP.Z O.O.» за 2900 дол США. Відповідно до наведеної фактури вартість товару включає в себе і доставку. Даний автомобіль був транспортований з США експортною компанією «SASCHA SP.Z O.O.», що підтверджується коносаментом № 170256311від 09.03.2017.

З метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до Волинської митниці ДФС МД №UA205090/2017/018124 від 08.06.2017 та документи із заявленою митною вартістю за ціною фактури, серед яких: Salvage Certificate (технічний паспорт на автомобіль) НОМЕР_2 від 30.01.2017; коносамент №170256311 від 09.03.2017; фактуру ПДВ №VF 07/02/17 від 09.02.2017, довідку №08-6 від 08.06.2017; довідку №1199 від 08.06.2017; платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 10.02.2017; висновок №48 експертного автотоварознавчого дослідження від 07.06.2017 з додатками на 18 арк. Вказаний товар був задекларований за першим методом - за ціною контракту (фактури).

Вважаючи подані позивачем документи для підтвердження митної вартості товарів такими, що не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, митним органом запропоновано декларанту шляхом направлення електронного повідомлення 12.06.2017 надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно ст. 368, ст. 53, ст. 54 МК України на протязі 10 календарних днів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ; рахунки про здійснення платежів третім особам (ОСОБА_3); договір на перевезення товару; морський страховий поліс; коносамент; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: інші додаткові наявні у декларанта документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням).

На виконання вимог митного органу декларантом повторно надано коносамент №170256311 від 09.03.2017 та висновок експертного товарознавчого дослідження автомобіля №48 від 07.06.2017, а також повідомлено митницю про те, що декларант не може надати інші документи із третіми особами, стороною яких він не був, оскільки такими не володіє. Вказав, що додатково митна вартість товару була підтверджена висновками експертного автотоварознавчого дослідження товарів №48 від 07.06.2017, який митницею не був взятий до уваги.

19.06.2017 Волинська митниця ДФС прийняла рішення про коригування митної вартості товару №205110/2017/000011/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару «автомобіль легковий бувший у використанні марки Volkswagen Jetta, 2013 року виготовлення, кузов НОМЕР_1» за ціною 6675 дол. США. У графі 33 вказаного рішення було зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подано для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Під час здійснення контролю правильності митної вартості встановлено, що імпортований ТЗ ОСОБА_2 ввезено морським транспортом, країною відправки ТЗ є США, митниця на кордоні «Одеський морський торговельний порт», декларантом до митного оформлення не надано документів, що підтверджують витрати понесенні на транспортування оцінюваного ТЗ до моменту перетину митного кордону України, та яким чином здійснено перевезення товару до митного кордону України. Згідно Salvage Certificate продавцем ТЗ є третя особа ОСОБА_3, покупцем Sascha Spolka zoo. Інформація щодо продавця ОСОБА_3 декларантом до митного оформлення не надано. Відповідно до наданої фактури від покупця Sascha Spolka zoo №VF07\02\17 від 09.02.2017 спосіб оплати - передоплата, термін оплати - 5 днів. Декларантом до митного оформлення не надано платіжне доручення банку (чек на оплату імпортованого товару), що містить реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару. Зазначено, що відповідно до Salvage Certificate - продавець товару в країні експорту ОСОБА_3 продала датою імпортований ТЗ польській фірмі Sascha Spolka zoo 10.02.2017 в той час, коли ОСОБА_2 купила у польської фірми Sascha Spolka zoo згідно фактури №VF07\02\17 - 09.02.2017, тобто дата продажу польською фірмою Sascha Spolka zoo, передує даті купівлі оцінюваного ТЗ. Така невідповідність в документах може містити ознаки підробки документів поданих до митного оформлення імпортованого на митну територію ТЗ ОСОБА_2 Документи надані до митного оформлення містять інформацію щодо вартості транспортного засобу, проте вартість перевезення (фрахт) та страхування товару відсутня. В наданій фактурі №VF07\02\17 від 09.02.2017 зазначено, що ціна товару включає доставку в порт Одеса, проте відсутні відомості щодо транспортування ТЗ в порт, портові витрати, навантаження та розвантаження ТЗ в порту відправлення, експедиторська винагорода, що є складовою витрат пов'язаних з транспортуванням імпортованого ТЗ. Митниця зазначила, що наданий для митного оформлення висновок експертного автотоварознавчого дослідження №48 від 07.06.2017 поданий без додатків, тобто не в повному обсязі. У зв'язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларанту запропоновано надати документи для підтвердження заявленої митної вартості: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації імпортованого товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копію митної декларації країни відправлення; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ; рахунки про здійснення платежів третім особам (ОСОБА_3); договір на перевезення товару; морський страховий поліс; коносамент; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (за бажанням). Декларантом надано витребувані документи не в повному обсязі, а саме не подано перевізні документи, що підтверджують витрати пов'язані з транспортуванням/перевезенням до митного кордону України, копію декларації країни відправлення, морський страховий поліс. За власним бажанням декларантом додатково надано копію декларації, щодо оформлення ТЗ такої ж марки та моделі, митне оформлення якого вже завершено. Проте перевірити технічний стан ТЗ, умови ввезення та продажу не має можливості. Отже, надана додатково копія МД щодо оформлення ТЗ такої ж марки та моделі носить інформативний характер та не може бути використана для підтвердження заявленої митної вартості. Декларантом надано коносамент №170256311 від 09.03.2017, де зазначено номер експортного супроводжувального документа №Х20170313916729, проте до митного оформлення вищевказаний документ не подано. В наданому висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля №48 від 07.06.2017 експертом для визначення ринкової вартості ТЗ, що ввозиться на митну територію України, за основу розрахунку взято вартість битого ТЗ в країні-експортера. Згідно наданого витягу з каталогу NADA GUDES, середня вартість з врахуванням пробігу ТЗ в країні експорту (придбання) становить 8600 дол США. Декларанта повідомлено, що станом на 19.06.2017 закінчився термін подання додаткових документів. Рівень митної вартості в країні експорту згідно довідника NADA GUIDES з врахуванням пробігу становить 6675 дол США.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що при вирішенні даного адміністративного спору підлягають застосуванню положення Митного кодексу України.

Так, згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Положеннями частин 1 - 3 ст. 53 МК України визначено, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частин 1 - 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 5, 6 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Згідно вимог частин 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені норм в їх системному зв'язку, колегія суддів колегія суддів звертає увагу, що митний орган повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому суд приймає до уваги те, що відповідно до другої частини вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами.

Як видно з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 19.06.2017 №205110/2017/000011/2, додаткові документи митницею були витребувані від декларанта у зв'язку з тим, що документи, які були подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Необхідно вказати, що у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє обґрунтування в тому, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару.

Матеріалами справи підтверджено, що декларант виконав вимоги митниці в частині подання документів щодо оплати товару, а витребувані митницею інші документи (копію митної декларації країни відправлення, рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов купівлі імпортованого ТЗ, рахунки про здійснення платежів третім особам (State Farm) декларантом не були подані у зв'язку з їх відсутністю з об'єктивних причин.

Згідно фактури від 09.02.2017 ОСОБА_2 було придбано транспортний засіб у польської компанії Sascha Spolka zoo, а не у ОСОБА_3. Тому продавцем товару, який придбала позивач, є Sascha Spplka zoo. Саме в рахунок даної Польської компанії позивачем було перераховано кошти за товар, що підтверджено платіжним дорученням №1 від 10.02.2017. ОСОБА_2 з ОСОБА_3 будь-яких договорів не укладала, а тому не могла надати будь-яку інформацію ніж та, що наявна в Salvage Certeficate (технічному паспорті на автомобіль). При тому митницею не конкретизовано, яку інформацію про ОСОБА_3 потрібно було надати і які саме факти, що впливають на митну вартість чи її складові частини митниця мала намір підтвердити чи спростувати. Крім того, ОСОБА_2 митному органу на його вимогу було надано платіжне доручення до винесення рішення про коригування митної вартості.

Слід зазначити й те, що в Salvage Certeficate (технічному паспорті на автомобіль) значиться інформація щодо дати видачі 10.02.2017, проте такий документ є технічним паспортом на автомобіль, а не договором купівлі продажу, Також слід вказати, що ОСОБА_2 товар був оплачений згідно платіжного доручення від 10.02.2017 №1, отже і придбаний 10.02.2017.

Щодо покликань апелянта на те, що подані декларантом документи не містять таких складових частин як доставка та страхування, необхідно врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларант має обов'язок надати транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки, витрати на транспортування не включені у вартість товару. Однак, як встановлено судом, такі витрати включені у вартість, що підтверджується фактурою від 09.02.2017. А щодо ненадання страхового полісу, то як судом встановлено, декларант повідомляв митний орган, що страхування вантажу не проводилось, тому надати страхові документи не може. При тому суд враховує, що страхування вантажу не є обов'язком власника вантажу, а правом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен був вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України.

Фактура ПДВ № VF07/02/17 від 09.02.1017 має всі ідентифікуючі дані фірми продавця, марку транспортного засобу, модель, номер кузова, рік виготовлення, ціна на вказаний автомобіль. Для її перевірки відповідач у відповідності до п.5 ч. 5 ст. 54 МК України вправі був звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не здійснювалась процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості транспортного засобу відповідно до вимог статей 59 і 60 МК України, як того вимагають положення частини 4 статті 57 вказаного Кодексу.

Доводи апелянта про проведення консультацій між митним органом та декларантом при застосуванні резервного методу судом до уваги не приймаються як такі, що не доведені.

Також відповідачем не наведено обґрунтовані причини не взяття до уваги висновку №48 експертного автотоварознавчого дослідження від 07.06.2017 з додатками, яким визначено вартість спірного автомобіля у розмірі 56681,31 грн та вартість відновлювального ремонту в розмірі 118113,06 грн, натомість взято до уваги без належного обґрунтування цінову інформацію в довіднику NADA GUIDES, оскільки не враховано пошкодження автомобіля, які підтверджені актом проведення митного огляду, матеріалами фотозйомки і самим висновком експертного автотоварознавчого дослідження.

Колегія суддів відхиляє решта доводів апелянта, які наведені у поданій ним апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, представлені позивачем докази є належними і допустимими, а відтак останні правомірно прийняті судом першої інстанції до уваги.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

В зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 803/775/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. П. Сапіга

судді І. М. Обрізко

С. П. Нос

Повний текс виготовлено 06.09.2017р.

Попередній документ
68693981
Наступний документ
68693983
Інформація про рішення:
№ рішення: 68693982
№ справи: 803/775/17
Дата рішення: 04.09.2017
Дата публікації: 11.09.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:; оскарження рішень, дій чи бездіяльності Державної митної служби та її органів щодо визначення митної вартості товару