05 вересня 2017 рокуЛьвів№ 876/8690/17
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Керод Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 06 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Львові про визнання протиправною та скасування постанови,-
В березні 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління патрульної поліції у місті Луцьку (далі - УПП у м. Львові), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 05.03.2017 року серії АР №567122.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що при розгляді справи не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного проступку, за який встановлено адміністративну відповідальність. Не було вказано повністю найменування органу від імені якого діє інспектор ДПС, важко вичитати прізвище інспектора, через нечитабельність почерку, крім цього не долучено до матеріалів справи доказів наявності його вини у вчиненні проступку, фото- чи відеофіксацію адміністративного правопорушення.
Постановою Перемишлянського районного суду Львівської області від 06 червня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2017 року інспектором УПП у м. Львові винесено постанову серії АР №567122 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. (а.с. 8).
З даної постанови видно, що 05.03.2017 року на автомобільній дорозі Київ - Чоп М06 609 км, за межами населеного пункту, позивач не увімкнув ближнє світло фар, чим порушив вимоги п. 9.8 ПДР.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є такою, що прийнята із дотриманням вимог КУпАП, є законною та обґрунтованою, у зв»язку з чим не підлягає скасуванню.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов»язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз»їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв»язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п»яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до пункту 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Крім цього, частиною 1 ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Доказів на підтвердження факту порушення позивачем ч. 2 ст. 122 КУпАП, зокрема матеріалів фото- та відеофіксації суду відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суть адміністративного правопорушення, що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП, яка викладена відповідачем в постанові у справі про адміністративне правопорушення від 05.03.2017 року, не ґрунтується на фактичних даних - не надано ані фото-, відеозйомки, відсутні показання свідків тощо, що в сукупності з наявним порушенням процедури складання постанови по справі про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача за вчинення адміністративного правопорушення незаконною.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, через що позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм неналежну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 06 червня 2017 року у справі №449/440/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції у м. Львові про адміністративне правопорушення від 05.03.2017 року серії АР №567122.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.09.2017 року.