Справа: № 826/7546/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
05 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.
При секретарі судового засідання: Дьяковій О.О.
За участі представника:
позивача: ОСОБА_2;
відповідача: Шевченко О.С.;
третьої особи: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.17р. у справі №826/7546/16 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Міністра юстиції України Петренка Павла Дмитровича, третя особа: ОСОБА_7 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив: визнати протиправними дії Мін'юсту з розгляду скарги адвоката Тарасуна Володимира Григоровича в інтересах ОСОБА_7 від 15.02.16р., зареєстрованої в Мін'юсті 17.02.16 р. за №5221-0-33-16; скасувати наказ Міністра юстиції України від 21.04.16р. №1184/5 «Про задоволення скарги Тарасуна В.Г. в інтересах ОСОБА_7 від 15 лютого 2016 року».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.17р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Міністерства юстиції України під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 від 15.02.16р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.02.16р. за №5221-0-33-16, в частині несвоєчасного повідомлення ОСОБА_5 про призначення розгляду вказаної скарги на 01.04.16р. та в частині несвоєчасного надіслання ОСОБА_5 копії наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги Тарасуна В.Г. в інтересах ОСОБА_7 від 15.02.16р.» від 21.04.16р. №1184/5.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою у частині вимог у задоволенні яких відмовлено, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом безпідставно не враховано, що оспорюваний наказ прийнято без врахування істотних обставин у справі, як і не враховано, що рішення реєстратора про державну реєстрацію за Позивачем права власності на об'єкт не порушує прав третьої особи у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.02.16р. адвокат Тарасун Володимир Григорович в інтересах ОСОБА_7 звернувся до Мін'юсту зі скаргою №5221-0-33-16, у якій просив: скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кошель Ірини Анатоліївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.16р. на ОСОБА_5, індексний номер 27844518 від 18.01.16р. 10:45:37, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 269752280000.
За результатами розгляду скарги №5221-0-33-16, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації складено висновок від 01.04.16р., згідно з яким рекомендовано задовольнити скаргу - скасувати рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №12943631.
Такий висновок ґрунтується на тому, що таке рішення було прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері державної реєстрації, а саме приватним нотаріусом Кошель І.А. не було перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться в Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, оскільки нею 18.01.16р. було проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_10, як попереднього власника, до правонабувача ОСОБА_5 за відсутності запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_10, який на момент такої дії було скасовано - 14.01.16р.
На підставі висновку Комісії, Мін'юстом 21.04.16р. прийнято наказ №1184/5, згідно з яким скаргу №5221-0-33-16 задоволено, скасовано рішення приватного нотаріуса Кошель І.А. від 18.01.16р. №27844518 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вирішено внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування запису про право власності №12943631.
Відмовляючи у задоволенні позову в оскаржуваній частині, суд першої інстанції виходив з того, що наказ прийнятий у межах та у спосіб повноважень визначених законом; з урахуванням усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 37 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного наказу), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
З урахуванням обставин у справі, судом першої інстанції вірно встановлено наявність визначених Законом повноважень на розгляд скарги третьої особи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 37 Закону №1952-IV, скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити: 1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника в результаті прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав); 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.
Відповідно до пункту 2 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.15р. № 1128 (надалі - Порядок) , для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено (далі - скаржник), що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
За змістом пункту 5 вказаного Порядку, перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення: 1) чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів до повноважень суб'єкта розгляду скарги (належний суб'єкт розгляду скарги); 2) чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення; 3) чи наявні (відсутні) інші скарги у суб'єкта розгляду скарги.
Відповідно до пункту 8 Порядку, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 12 Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
З наведених правових слідує, що рішення суб'єктом владних повноважень приймається за результатами ретельного вивчення порушеного скаржником у скарзі питання та на підставі висновків комісії.
Як установлено вище, 15.02.16р. адвокат Тарасун В.Г. звернувся до Міністерства юстиції України зі скаргою в інтересах ОСОБА_7 на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 січня 2016 року № 27844518.
Свої вимоги скаржник обґрунтував протиправністю вказаного рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_5 з покликанням на те, що державним реєстратором при реєстрації права власності на об'єкт не було перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.
Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 06.12.13р. у справі №2/291/638/13р. позов ОСОБА_10 до ОСОБА_11 задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, літ «В» загальною площею 50 кв.м., укладеного 04.04.12р. між ОСОБА_10 та ОСОБА_12; визнано за ОСОБА_10 право власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, літ «В» загальною площею 50 кв.м.
На підставі цього рішення суду, державним реєстратором РС ГУ юстиції у м. Києві Малишевим М.С. було зареєстровано за ОСОБА_10 право власності на об'єкт нерухомого мана, про що зроблено відповідний реєстраційний запис №4295499 від 15.01.14р.
У подальшому, рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р. рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 07.12.13р. в частині задоволення позову скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_14 про визнання дійсним договору кулівлі-продажу нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 літ, «В», загальною площею 50 м.кв. від 04 квітня 2012 року та визнання права власності на вказану будівлю за ОСОБА_10.
14.01.16р. державним реєстратором РС ГУ юстиції у м. Києві, на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р., було скасовано запис про реєстрацію за ОСОБА_10 права власності на нежитлову будівлю під літ «В» по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкту нерухомості 269752280000. Рішення про скасування, індексний номер : 27817879 від 14,01,2016 15:24:11).
Пізніше, 18.01.16р. приватним нотаріусом Кошель І.А. на підставі заяви Позивача від 13.01.16р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстрованої у базі даних про реєстрацію заяв Державного реєстру прав за реєстраційним номером №15259283, приватним нотаріусом Кошель І.А. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №27844518 та у цей же день 18.01.16р. внесено до Державного реєстру прав запис про право власності за ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 12.01.16р. частки нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, літ «В» загальною площею 50 кв.м., укладеного між Позивачем та ОСОБА_10
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV передбачено, що державнрй реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах.
Обставини справи свідчать про те, що державним реєстратором при реєстрації за Позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна не було перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, оскільки 18.01.16р. було проведено державну реєстрацію переходу права власності від ОСОБА_10, як попереднього власника до набувача ОСОБА_5 за відсутності запису про державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на спірний об'єкт, який був скасований ще 14.01.16р. на підставі рішення Апеляційного суду Житомирської області від 27.05.14р.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність оспорюваного наказу обставинам справи та вимогам закону, а відтак - відсутність правових підстав для задоволення позову у цій частині.
Доводи апелянта про те, що спірні правовідносини не порушують прав ОСОБА_7 з покликанням на розбіжності у адресі об'єкта щодо якого вчинялась реєстраційна дія не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються нявними у справі правовстановлюючими та іншими документами, відповідно до яких ОСОБА_7 є власником об'єкту нерухомого майна (павільйон), за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 47 кв.м., згідно укладеного між ним та ФОП ОСОБА_15 договору купівлі-продажу торгівельного павільйону №17/11-14.
Крім того, між ОСОБА_7 та Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради було укладено договори щодо пайової участі №08746-15/3 та №08747-15-3, на підставі яких ОСОБА_7 отримав право на розміщення торгівельного павільйону за вказаною адресою.
Втім, апелянтом, на підтвердження його доводів, не надано правовстановлюючих документів на об'єкт за адресою: АДРЕСА_1 з літерою «В» , а рішення суду на підставі якого свого часу була проведена реєстраційна дія - скасоване.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
У іншій частині - постанова суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не переглядається, оскільки за правилами ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.17р. у справі №826/7546/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.05.17р. у справі №826/7546/16 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до вимог КАС України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Кузьмишина О.М.
Пилипенко О.Є.
Повний текст ухвали складений: 07.09.2017
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Кузьмишина О.М.