Справа: № 826/10807/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Желтобрюх І.Л., Літвіної Н.М.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У червні 2015 року позивач, ОСОБА_4, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невключення ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка є власником: грошових коштів у розмірі 2 500, 00 гривень відповідно до Договору банківського вкладу «Вільні кошти» в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; грошових коштів у розмірі 66 740,14 гривні відповідно до Договору банківського вкладу «Класичний» в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; грошових коштів у розмірі 120 000,00 гривень відповідно до Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; грошових коштів у розмірі 20 000,00 гривень відповідно до Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року, до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Златобанк», які мають право на отримання відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича включити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка є власником: грошових коштів у розмірі 2 500, 00 гривень відповідно до Договору банківського вкладу «Вільні кошти» в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; грошових коштів у розмірі 66 740,14 гривні відповідно до Договору банківського вкладу «Класичний» в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; грошових коштів у розмірі 120 000,00 гривень відповідно до Угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; грошових коштів у розмірі 20 000,00 гривень відповідно до Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року до Переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Златобанк», які мають право на отримання відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва 31 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року та постановити нову, якою позовні вимоги - задовольнити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняття нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити частково.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» укладено Договори:
банківського вкладу «Вільні кошти» в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року;
банківського вкладу «Класичний» в іноземній валюті №050231 від 28 жовтня 2013 року;
угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року;
угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є власником грошових коштів у розмірі 2 500 гривень відповідно до Договору банківського вкладу «Вільні кошти» в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; грошових коштів у розмірі 66 740 грн. 14 коп. відповідно до Договору банківського вкладу «Класичний» в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; грошових коштів у розмірі 120 000 гривень відповідно до Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; грошових коштів у розмірі 20 000 гривень відповідно до Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року.
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Златобанк». Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13 травня 2015 року.
Постановою Правління Національного банку України № 310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Златобанк». Рішенням № 99 від 13 травня 2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк». Наказом № 156 від 13 травня 2015 року призначено В.І.Славінського Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 13 травня 2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», із змінами внесеними згідно із рішенням виконавчої дирекції Фонду від 18 травня 2015 року № 100, Фондом з 20 травня 2015 року розпочато виплати коштів вкладникам Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
У газеті «Голос України» № 86 (6090) від 19 травня 2015 року опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Златобанк» та призначення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк».
Відповідна інформація про необхідність звернення до Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» для отримання коштів за вкладами з 20 травня 2015 року по 01 липня 2015 року розміщена на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дізнавшись про початок виплати коштів за вкладами, позивач звернулась до відділення Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк», проте у виплаті гарантованої суми за вкладом відмовлено.
30 квітня та 06 травня 2015 року позивач зверталась до Уповноваженої особи із заявою про включення її до переліку (реєстру) вкладників Публічного акціонерного товариства «Златобанк», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, проте відповіді не отримала.
У ході розгляді даної справи судом першої інстанції, у червні 2015 року представником позивача надано суду копії листів Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського В.І. від 26 травня 2015 року №407 та від 28 травня 2015 року №568, у яких зазначено про те, що позивача не включено до реєстру вкладників з огляду на те, що під час дії тимчасової адміністрації прийнято рішення про блокування коштів на рахунках позивача з метою запобігання неправомірного відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вважаючи, що її права та законні інтереси порушено, позивач звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Серед функцій Фонду, визначених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначенні такі: здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим Законом; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження всіх або частини активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку і навіть застосування до банків та їх керівників відповідно фінансових санкцій і накладення адміністративні штрафів.
Отже, функції Фонду спрямовані на здійснення владних управлінських повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа діє від імені суб'єкта владних повноважень - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та у межах повноважень, передбачених Законом.
Відтак, уповноважена особа, будучи посадовою особою суб'єкта владних повноважень, а не посадовою особою банку, здійснює владні управлінські функції на основі законодавства по відношенню до позивача.
Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у банку є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах щодо збереження активів банку реалізує владні управлінські функції шляхом, зокрема, прийняття рішень про нікчемність правочинів та повідомлення сторін таких договорів.
Так, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважена особа є суб'єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що за своїм характером спір між Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим, а відтак такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року №8, а також в інформаційному листі №992/11/14-14 від 25 серпня 2014 року.
Щодо суті спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 - 2 ст.4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, серед іншого, такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів.
Згідно з положеннями ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Фонд гарантує відшкодування коштів за вкладом, який вкладник має в банку, що в подальшому реорганізувався шляхом перетворення, на тих самих умовах, що і до реорганізації.
Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; розміщені на вклад власником істотної участі банку; розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах.
Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
Таким чином, позивач, як вкладник Публічного акціонерного товариства «Златобанк», після прийняття рішення від 13 травня 2015 року № 99 про ліквідацію зазначеного банку набула право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів.
Відповідно, оскільки позивач є вкладником Публічного акціонерного товариства «Злаобанк», що ліквідується, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зобов'язаний відшкодувати кошти в розмірі вкладу позивача, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення банку з ринку.
Так, відповідачем не доведено існування встановлених ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підстав не відшкодування коштів позивачу.
Статтею 27 вказаного закону встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Згідно вказаної статті Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Виходячи зі змісту положень наведеної статті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа станом на день отримання рішення про ліквідацію банку мав сформувати повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, включивши до нього позивача, який є вкладником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» та визначити суми, що підлягають відшкодуванню.
Сторонами не заперечується, що Уповноваженою особою після отримання рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» сформовано перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, в порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не було включено позивача, яка є вкладником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Євробанк» на підставі Договору банківського вкладу в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; Договору банківського вкладу в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; Угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Уповноваженою особою Фонду не приймалося рішення щодо нікчемності правочинів неплатоспроможного банку, передбаченого у ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачені такі дії уповноваженої особою Фонду як блокування витрат коштів за договорами, нікчемність яких може бути встановлена в майбутньому, при формуванні списків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано доказів наявності підстав, які наведені у статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визнання нікчемним правочину у випадку, який розглядається.
Більш того, у матеріалах справи відсутнє рішення відповідача, яке б містило посилання на пункт ст.. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на підставі якого правочин визнано нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
У силу вимог частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
За правилами частини третьої цієї ж статті у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Разом із тим відповідачем не наведено, а судом не встановлено доказів наявності підстав для визнання нікчемними правочинів позивача у досліджуваному випадку. Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодекс адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09 серпня 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2012 року за №1548/21860, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.
Враховуючи суть даного позову, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для виходу за межі позовних вимог у частині зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, що має право на відшкодування вкладів.
З'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо судом не доведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального чи процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з прийняття нової постанови, якою позовні вимоги - задовольнити частково.
Керуючись ст. 160, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року - задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 липня 2015 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо невключення до ОСОБА_2 до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського вкладу в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; Договору банківського вкладу в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; Угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року.
Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Договору банківського вкладу в національній валюті № 040290 від 20 березня 2013 року; Договору банківського вкладу в іноземній валюті № 050231 від 28 жовтня 2013 року; Угоди про приєднання до публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (Договір поточного рахунку) від 03 грудня 2014 року; Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 79708 (Договір банківського вкладу) від 27 січня 2015 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. 212 КАС України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді І.Л. Желтобрюх, Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Желтобрюх І.Л.