Справа: № 756/11405/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Луценко О.М. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
05 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М. Губської О.А.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, треті особи - Оболонська районна в м.Києві державна адміністрація, КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонького району м. Києва», про визнання рішень недійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, треті особи: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, КП « Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» про визнання рішень недійсними.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись з винесеним рішенням позивач - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
З матеріалів справи встановлено, що у березні 2012 року позивач звернувся до Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про приватизацію найманої квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Листом № А-оп-113 від 28 березня 2012 року відповідач повідомив про неможливість провести приватизацію зазначеної квартири.
В обґрунтування відмови відповідач посилався на ч. 3 ст. 2 Закону України від 19 червня 1992 року № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно якого, приватизація квартир (будинків), включених до плану реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення власником (володільцем) будинку.
Рішенням Оболонської районної в м. Києві ради № 13/11 від 13 березня 2008 року «Про погодження переліку будинків комунальної власності територіальної громади Оболонського району м. Києва, які підлягають реконструкції за залучені кошти» було погоджено перелік будинків комунальної власності.
Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 210 від 26 лютого 1990 року будинок АДРЕСА_1 переведено в нежилий та передано для розміщення об'єктів соціально-побутового призначення Мінського району; зобов'язано виконавчий комітет Мінської районної ради народних депутатів відселити громадян, зокрема, з будинку АДРЕСА_1.
На даний час мешканці будинку АДРЕСА_1 не виселені, не затверджена проектно-кошторисна документація, не укладався договір з інвестором про фінансування будівництва, та договір на виконання будівельних робіт. Жодних дій направлених на реконструкцію вищевказаного будинку органами влади не вжито, чим позбавлено можливості скористатись правом на приватизацію квартири, в якій вони мешкають більше 20 років.
Дані рішення позивач вважає незаконним та таким, що порушують його право на приватизацію найманої ним квартири, у зв'язку із чим просив суд визнати рішення Оболонської районної в м. Києві ради № 13/11 від 13 березня 2008 року в частині включення будинку АДРЕСА_1 до переліку будинків, які підлягають реконструкції недійсним; визнати рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів № 210 від 26 лютого 1990 року в частині переведення будинку АДРЕСА_1 з жилого фонду в нежилий недійсним.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується із такими висновками, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів зауважує, що при застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
З ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2016 року предметом спору у справі були лише позовні вимоги щодо рішення Оболонської районної у м. Києві ради № 13/11 від 13 березня 2008 року про існування якого позивачеві було відомо із листів відповідача № А/ОП-113 від 28 березня 2012 року та № Б-1357 від 10 липня 2012 року, які до того ж були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій.
Разом з тим, клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами ОСОБА_2, не звертався і не просив суд поновити йому встановлений законом строк, не вказував на причини його пропуску відповідно до вимог ст. 99 КАС України, у зв'язку з чим колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції вірно застосував положення чинного законодавства України при постановленні оскаржуваного судового рішення, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 02 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Губська О.А.
Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Губська О.А.
Ганечко О.М.