Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
05 вересня 2017 року справа №805/1279/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017р. у справі № 805/1279/17-а (головуючий І інстанції Козаченко А.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3. (далі- позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі-відповідач, апелянт) в якому просив скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіксальної служби у Донецькій області за № 0019301303 від 16.11.2016 року про застосування штрафу у розмірі 481, 71 грн. (10 % до 01.01.2015 року та 20 % з 01.01.2015 року) та нарахування пені в розмірі 2 027, 03 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. адміністративний позов ОСОБА_3 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення - задоволено частково.
Скасовано рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за № 0019301303 від 16.11.2016 року в частині застосування до ОСОБА_3, код НОМЕР_2, штрафу в розмірі 318, 20 грн. та нарахування пені в розмірі 1007, 36 грн. за несплату та несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період після 14 квітня 2014 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI саме цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Отже, станом на час розгляду справи та на час прийняття спірного вимоги приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення певної категорії платників ЄСВ від виконання обов'язків, визначених ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону, - чинні.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі виявлення несвоєчасно несплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислювати ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених статтею 25 Закону. Крім того, апелянт зазначив, що підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку, зазначеної заяви позивачем до податкового органу не подавалось.
Також апелянт зазначає, що згідно ч.12 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином. При таких обставинах колегія суддів розглянула справу у відсутність особи, яка не з'явилась.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач, відповідно виписки з ЄДР, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3. зареєстрований в реєстрі 03.10.2012 року за № 22770000000012232.
16.11.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято рішення № 0019301303 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за період з 21.01.2014 року по 20.10.2016 року за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 2 508, 74 грн.
Як вбачається з розрахунку спірного рішення, до позивача застосовано штрафні
санкції: за 4 квартал 2013 нараховано ЄСВ 1218, 67 грн., недоїмка - 418, 56 грн.; за несвоєчасну сплату ЄСВ нарахована штрафна санкція 41,86 грн. та пеня 7, 53 грн.; за 1 квартал 2014 нараховано ЄСВ 1267, 95 грн., недоїмка - 1216, 51 грн.; за несвоєчасну сплату ЄСВ нарахована штрафна санкція 121, 65 грн. та пеня 1012, 14 грн.; за 2 квартал 2014 нараховано ЄСВ 1267, 95 грн., недоїмка - 2484, 46 грн.; за несвоєчасну сплату ЄСВ нарахована штрафна санкція 126, 80 грн. та пеня 1006, 40 грн.; за 3 квартал 2016 нараховано ЄСВ 957, 00 грн., недоїмка - 957 грн. за несвоєчасну сплату ЄСВ нарахована штрафна санкція 191,40 грн. та пеня 0, 96 грн.
18.01.2017 року позивачем до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області було подано заяву відповідно до ст.. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо не нарахування штрафних санкцій та пені за період з 14.04.2014 року і до закінчення АТО.
Сертифікатом від 18.01.2017 року № 49/12.1-17/03 виданим ФОП ОСОБА_3 було засвідчено настання форс-мажорних обставин з 12.04.2014 року по 20.07.2014 року.
Колегія суддів вважає, що спірним питанням у справі, є правомірність винесення контролюючим органом рішення про нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску позивачем.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464).
Згідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №2464) платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Водночас, Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-4 такого змісту:
"9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
При цьому, єдиною умовою звільнення від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, - є перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053". Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м.Слов'янськ Донецької області.
Як зазначалось раніше позивач, знаходиться на обліку у Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області,як платник єдиного внеску, зареєстрований: АДРЕСА_1, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р м. Слов'янськ Донецької областівходить до зазначеного переліку.
Тобто, у період невиконання обов'язків платника єдиного внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України № 1669 зміни до Закону № 2464 звільняють від сплати єдиного внеску суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, оскільки на час розгляду даної справи Президентом України не приймався указ про завершення проведення антитерористичної операції, тобто період проведення АТО триває. Крім того, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Таким чином, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає скасуванню в частині, яка стосується нарахуванню позивачу штрафу та пені за період після 14 квітня 2014 року.
Як вбачається з розрахунку спірного рішення, до позивача застосовано штрафні санкції: за 4 квартал 2013 нарахована штрафна санкція 41,86 грн. та пеня 7, 53 грн.; за 1 квартал 2014 нарахована штрафна санкція 121, 65 грн. та пеня 1012, 14 грн.; за 2 квартал 2014 нарахована штрафна санкція 126, 80 грн. та пеня 1006, 40 грн.; за 3 квартал 2016 нарахована штрафна санкція 191,40 грн. та пеня 0, 96 грн.
Таким чином, за період до 13.04.2014 (включно), позивачеві за 4 квартал 2013 нарахована штрафна санкція 41,86 грн. та пеня 7, 53 грн.; за 1 квартал 2014 нарахована штрафна санкція 121, 65 грн. та пеня 1012, 14 грн.;
Колегія суддів вважає, що ці суми нараховані позивачу у відповідності до законодавства, наведеного вище, тому в цій частині позовних вимог суд першої інстанціїпрвильно відмовив.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що рішення спірне рішення слід скасувати в частині нарахування штрафу на суму 318, 20 грн. (126, 80+191, 40 грн.), пені - в розмірі 1007, 36 грн. (1006, 40+0,96) є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст ухвали складений 07.09.2017 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі № 805/1279/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 березня 2017 р. у справі № 805/1279/17-а- залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
О.О.Чебанов