Іменем України
30.10.09Справа №2а-1651/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Строміло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Дмитрюк» до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000092310/0та №0000102310/0 від 18 червня 2009 року, №0000092310/1, №0000102310/1 від 28 червня 2009 року та першої податкової вимоги №1/149 від 11 вересня 2009 року, суд, -
Приватне підприємство «Дмитрюк», уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000092310/0 та №0000102310/0 від 18 червня 2009 року, №0000092310/1, №0000102310/1 від 28 червня 2009 року та першої податкової вимоги №1/149 від 11 вересня 2009 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.04.2009 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання податкового законодавства ПП «Дмитрюк» за період з 26.09.2007 року по 31.12.2008 року. За результатами вказаної перевірки, було складено акт № 189/23-130/35344906 від 03.06.2009 року, яким були встановлені порушення податкового законодавства. За результатами перевірки, було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 18.06.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20246,50 гривень, у тому числі з основного платежу - 13391,00 гривень, по штрафних санкціях - 6885,50 гривень; податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 18.06.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44416,20 гривень, у тому числі з основного платежу - 33416,00 гривень, по штрафних санкціях - 11000,20 гривень; податкове повідомлення-рішення №0000092310/1 від 28.06.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 44416,20 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0000102310/1 від 28.06.2009 року про визначення зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20246,50 гривень. Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя № 0000092310/0 від 18.06.2009 року, №0000102310/0 від 18.06.2009 року, № 0000092310/1 від 28.06.2009 року, № 0000102310/1 від 28.06.2009 року, а також першу податкову вимогу №1/149 від 11.09.2009 року, оскільки, на думку позивача, вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства.
У судовому засіданні представник позивача Ягунов В.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача Мішуткін М.В. з позовом не погодився у повному обсязі.
Заслухавши думки представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п.5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Відповідно до п.п. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
У судовому засіданні встановлено, що ПП «Дмитрюк», в періоді, що перевірявся, було укладено декілька договорів з ТОВ «Локомотив-2005», ТОВ «О кей», ТОВ «Кайлас-2006», ТОВ «Болден», ЗАТ «Фуршет», ТОВ «Сайприс», ТОВ «Край», ПП «Продмережа» та іншими щодо надання інформаційно-консультаційних послуг, маркетингових та інших послуг, пов'язаних з продажем та придбанням продукції ПП «Дмитрюк» в роздрібній мережі. 18.04.2009 року ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя було проведено планову виїзну документальну перевірку щодо дотримання податкового законодавства ПП «Дмитрюк» за період з 26.09.2007 року по 31.12.2008 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт № 189/23-130/35344906 від 03.06.2009 року, яким були встановлені порушення податкового законодавства. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000102310/0 від 18.06.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20246,50 гривень, у тому числі з основного платежу - 13391,00 гривень, по штрафних санкціях - 6885,50 гривень; податкове повідомлення-рішення №0000092310/0 від 18.06.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 44416,20 гривень, у тому числі з основного платежу - 33416,00 гривень, по штрафних санкціях - 11000,20 гривень; податкове повідомлення-рішення №0000092310/1 від 28.06.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 44416,20 гривень; податкове повідомлення-рішення № 0000102310/1 від 28.06.2009 року про визначення зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20246,50 гривень.
Проведеною перевіркою, на підставі наявних документів, було встановлено, що податкова накладна №1200002295 від 31.07.2008 року від ДП «Терра-трейд» дворазово включена до складу податкового кредиту у серпні 2008 року на загальну суму 895,97 гривень, у тому числі ПДВ 149,33 гривень; відсутні податкові накладні: № 6752 від 24.06.2008 року від ТОВ «Аляска ЛТД» на загальну суму 13401,40 гривень, у тому числі ПДВ 2233,57 гривень, яка включена до складу податкового кредиту у червні 2008 року; №784 від 19.06.2008 року від ТОВ СП «УРВК» на загальну суму 32668,80 гривень, у тому числі ПДВ 5444,80 гривень, яка включена до податкового кредиту у липні 2008 року; №281 від 10.09.2008 року від ПП ОСОБА_1. на загальну суму 139,80 гривень, у тому числі ПДВ 23,30 гривень, включена до складу податкового кредиту у вересні 2008 року; податкова накладна № 163/16 від 29.08.2008 року ТОВ «Скандінавія фіш» на загальну суму авансового платежу 5000,00 гривень, у тому числі ПДВ 833,33 гривні, включена до складу податкового кредиту у вересні 2008 року. Тобто, під час перевірки було встановлено завищення податкового кредиту у періоді, що перевірявся.
Також встановлено, що ПП «Дмитрюк» до перевірки не було надано розрахункових, платіжних та інших документів, які підтверджують виконання послуг покупцями товарів, та які були підставою для розрахунку сум, відображених в складених актах виконаних робіт, та які свідчать про витрати, понесені покупцем для виконання умов, зазначених у додатках до договорів. Були надані тільки акти виконаних робіт без номерів та будь-яких документів, що підтверджують факт понесення витрат при наданні послуг стороною, яка надає такі послуги. Крім того, витрати про просуванню, розміщенню товару у торгівельній мережі покупця, які мають право власності на придбаний у ПП «Дмитрюк» товар, виникають у такого покупця та пов'язані з його основною діяльністю.
Крім того, судом встановлено, що до перевірки ПП «Дмитрюк» не були надані бухгалтерські документи про рух тари та тароупаковки, а тому перевірка з цього питання проводилась на підставі первинних документів, а саме товарних накладних та податкових накладних на отримання від ТОВ «Компанія «Техно» тароупаковки та реалізацію товару покупцям. На підставі реєстрів придбаних та виданих накладних, податкових накладних та видаткових накладних на придбану тароупаковку від ТОВ «Компанія «Техно» та реалізований товар у мережу магазинів встановлено, що по кількості та сумі перевіркою були встановлені розбіжності між придбаною таро упаковкою та її реалізацією під товаром, а саме: у 2 кварталі 2008 року придбано 75500 пакетів різного об'єму та 26000 підложок; у 3 кварталі 2008 року придбано 68800 пакетів та 23000 підложок; у 4 кварталі 2008 року придбано 104280 пакетів та 60000 підложок. Документально підтверджена реалізація пакетів і підложок лише у наступній кількості: у 2 кварталі 2008 року - 14639 шт.; у 3 кварталі 2008 року - 20150 шт.; у 4 кварталі 2008 року - 28322 шт. Тобто, ПП «Дмитрюк» використовувались таро упаковки в операціях, що не пов'язані з господарською діяльністю.
Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податків отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж такого наміру відсутні й підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження намір ПП «Дмитрюк» отримати користь від придбаних маркетингових послуг, а лише встановлені факти виконання умов укладених ПП «Дмитрюк» договорів та додатків до них, згідно яких, витрати на рекламні цілі та передпродажну підготовку ПП «Дмитрюк» не несе.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №0000092310/0 та №0000102310/0 від 18 червня 2009 року, №0000092310/1, №0000102310/1 від 28 червня 2009 року прийняті ДПІ в Балаклавському районі м. Севастополя з дотримання вимог чинного законодавства.
Позовні вимоги щодо визнання недійсною першої податкової вимоги № 1/149 від 11 вересня 2009 року взагалі позивачем немотивовані, не сформульовані та не конкретизовані.
Повний текст постанови складено та підписано 03 листопада 2009 року.
Керуючись ст.ст. 71, 76, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені позову Приватного підприємства «Дмитрюк» до Державної податкової інспекції в Балаклавському районі м. Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень №0000092310/0 та №0000102310/0 від 18 червня 2009 року, №0000092310/1, №0000102310/1 від 28 червня 2009 року та першої податкової вимоги №1/149 від 11 вересня 2009 року, - відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок Приватного підприємства «Дмитрюк».
Засоби забезпечення позову відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду м. Севастополя №2а-1651/09/2770 від 22 вересня 2009 року, - скасувати.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд м. Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя підпис М.В. Куімов
Судді:
Суддя
Судді: