Справа: № 361/3153/17 Головуючий у 1-й інстанції: Селезньова Т.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
05 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Літвіної Н.М.
Саприкіної І.В.
При секретарі: Марчук О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, в якому просила визнати протиправним і скасувати Рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області №493-Х111-У11 від 17 лютого 2017 року про відмову їй, ОСОБА_3, в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30га в селі Пухівка, та зобов'язати відповідача надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30га в селі Пухівка згідно з графічними матеріалами в строк не пізніше одного місяця від набрання законної сили рішенням суду та в порядку і в спосіб, передбачений статтею 118 Земельного Кодексу України.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2017 року даний адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 493-Х111-У11 від 17 лютого 2017 року про відмову ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30 га в селі Пухівка.
Зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_3 від 06 лютого 2017 року про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства площею 0,30га в селі Пухівка з прийняттям рішення у відповідності до частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України.
В іншій частині у позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що та земельна ділянка, на яку претендувала позивачка в поданому нею клопотанні, вже передана у користування чи у власність іншим особам, чи що відносно даної земельної ділянки вже надано дозвіл на розроблення проекту відводу певній особі, чи що відносно даної земельної ділянки сільською радою прийняті інші рішення, які б означали, що дана земельна ділянка не є вільною, і є такою, що не може бути передана у приватну власність позивачу.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що в тому числі дана земельна ділянка рішенням сільської рада надана комунальній громаді для використання для випасання худоби жителів села.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 06 лютого 2017 року подала до Пухівської сільської ради клопотання, в якому просила надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення ОСГ площею 0,30 га, яка розташована по АДРЕСА_1. Повідомила, що за даним цільовим призначенням земельна ділянка у власність не надавалась. До заяви долучила копію паспорту, ідентифікаційного номеру, і у якості графічних матеріалів викопіювання з кадастрової карти з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.
Рішенням Пухівської сільської ради № 493-Х111-У11 від 17 лютого 2017 року, розглянувши заяву ОСОБА_3 про надання дозволу щодо відведення земельної ділянки площею 0,2га для ведення ОСГ та картографічний матеріал із вказаним бажаним місцем розташування земельної ділянки, враховуючи негативний висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології, керуючись ст.12, 116 ЗК України, ст.26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила: відмовити гр. ОСОБА_3 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3000га для особистого селянського господарства в селі Пухівка в зв'язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка використовується для випасання худоби жителів села.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до пункту «б» статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 34 ч.1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 1 статті 116 ЗК України (тут і далі нормативні акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Згідно ч. 6 статті 118 ЗК України - громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 ЗК. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).
Відповідно до ч. 7 статті 118 ЗК України - відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів зазначає, що документи, надані позивачем до її заяви повністю відповідають вимогам законодавства. Жодних зауважень щодо їх форми, кількості чи змісту відповідачем не висловлено. Відповідно, і оскаржуване рішення було прийнято не з підстав невідповідності таких документів закону.
Тобто, судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявності підстав, передбачених ч. 7 статті 118 ЗК України для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.
Посилання ж відповідача на те, що гр. ОСОБА_3 було відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,30га для особистого селянського господарства в селі Пухівка в зв'язку з тим, що вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка використовується для випасання худоби жителів села не приймається судом до уваги з огляду на таке.
Так, матеріали справи містять заяву депутата ОСОБА_4 від 14 лютого 2017 року на ім'я сільського голови щодо розгляду питання про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальної громади для випасання худоби площею 0,6435 га по АДРЕСА_3 і 2,9943 га по АДРЕСА_1. Дану заяву відповідачем було задоволено, та, відповідно, надано вказану земельну ділянку для використання для випасання худоби жителів села. Разом з тим, позивачем було подану ще 06 лютого 2017 року, тобто на тиждень раніше, ніж ОСОБА_4 Тобто незрозумілим є з яких підстав при розгляді кількох заяв про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки пріоритет надано заяві депутата, що надійшла пізніше за заяву позивача. З наведеного вбачається, що депутатами на сесії ради було порушено порядок розгляду відповідних заяв громадян. Жодних пояснень з даного приводу представником відповідача не наведено.
Відтак, судом першої інстанції вірно було визначено, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що порушує права позивача на неупереджене, об'єктивне, збалансоване, вмотивоване та обґрунтоване рішення, тобто є протиправним, і тому таким, що підлягає скасуванню.
При цьому, колегія суддів наголошує, що правильним способом захисту прав та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0,30 га, у АДРЕСА_2.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Пухівської сільської ради Броварського району Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя: Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н.М.
Саприкіна І.В.
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Літвіна Н. М.
Саприкіна І.В.