Справа: № 826/4868/17 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Кривді В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТрансГруп» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ТОВ «ТрансГруп» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ГУ ДФС м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 31.03.2017 року № 0002131401.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.05.2017 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та постановлення нової про відмову в задоволенні позову повністю. При цьому посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2014 р. по 31.12.2016р., та встановлено порушення п. 185.1, ст. 185, п. п. 196.1.1., п. 196.1., ст. 196 ПК України, п. 46.1 ст.46, п.п. 47.1.1, п. 47.1, ст.47, ст. 51, п. п. 176.2. «б», п.176.2.,ст.. 176 ПКУ, п.1.2., п. 3.3 Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року за № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платнику, і сум утриманого з них податку (форма N1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» в зв'язку з чим відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 31.03.2017 року № 0002131401 на загальну суму 5 282 818 грн. за основним платежем, та штрафними санкціями - 2 641 409 грн.
На підставі направлень на перевірку від 22.02.2017р. №138/26-15-14-01-02, № 139/26-15-14-01-02, № 510/26-15-14-03-03, № 308/26-15-14-06-03, № 1115/26-15-14-04-06 виданих ГУ ДФС у м. Києві, п.п.75.1.2., п.75.1, ст. 75, ст.77, п. 82.1., ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача.
Вирішуючи питання щодо незаконності спірного податкового повідомлення-рішення, судова колегія виходить з наступного.
18 жовтня 2012 року між ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (далі - Продавець) та ТОВ «Транс груп» (далі - Покупець) укладений договір № 7612/010 161/с з внесеними доповненнями № 1 від 18.10.2012 року на виготовлення та поставку покупцю напіввагонів моделі 12-783 ТУ У 3.06-05763814-203-96, укомплектованих візками моделі 18-100 ГОСТ 9246-2004, великим вагонним литтям (далі - продукція) на умовах і в порядку передбаченому вказаним договором.
01.01.2014 року на балансі ТОВ «Транс груп» обліковується кредиторська заборгованість в сумі 26 497 088 грн. перед ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», що виникла на підставі виконання вказаного договору № 7612/010 161/с від 18.10.2012 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Транс груп» (продавець) та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 1 від 31.03.2015 року частки в розмірі 100 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «В.Н.В.» (далі ТОВ «В.Н.В.»)
Відповідно до п.1 договору продавець передає у власність (продає) Покупцю, а Покупець приймає (купує) частку в статутному капіталі ТОВ «В.Н.В.» в розмірі 26.497.088,00 грн. (двадцять шість мільйонів чотириста дев'яносто сім тисяч вісімдесят вісім) грн. 00 коп., що складає 100 % (сто відсотків) статутного капіталу товариства.
Пункт 4 договору передбачає грошову зобов'язання Покупця здійснити виплату Продавцю за придбання корпоративних прав частинами:
- сума в розмірі 25 240 128,53 грн. протягом 30-ти банківських днів з дати (моменту) укладення договору та державної реєстрації відповідних змін до Статут Товариства, на рахунок 26003013009524 в ПАТ «Дочірній банк» «Сбербанк Росії» у м. Києві МФО 320627;
- сума в розмірі 586 979,74 грн., сплачується на рахунок Продавця протягом 15-ти банківських днів з моменту переоформлення та перереєстрації Продавцем напіввагонів мод.12-783 № 60734829 за Товариством у відповідних структурах ДП «Укрзалізниця», а саме у відділі власних вагонів управління статистики Південно-західної залізниці та Головному інформаційно-обчислювальному центрі ДП «Укрзалізниця»;
- сума в розмірі 586 979, 73 грн. сплачується на рахунок Продавця протягом 15-ти банківських днів з моменту переоформлення та перереєстрації Продавцем напіввагонів мод.12-783 № 607349910 за Товариством, у відповідних структурах ДП «Укрзалізниця», а саме у відділі власних вагонів управління статистики Південно-західної залізниці та Головному інформаційно-обчислювальному центрі ДП «Укрзалізниця».
15 квітня 2015 року ТОВ «Транс груп» та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» за актом № 1 про залік зустрічних взаємних вимог кожен окремо визнав себе боржником за своїми грошовими зобов'язаннями:
ТОВ «Транс груп» є боржником за договором № 7612/010 161/с від 18.10.12р., відповідно до якого останній отримав напіввагони мод.12-783, на загальну суму 26 414 088 грн.
- згідно до рахунку № КВ - 10166 від 30.12.2012 року з вимогою сплати заборгованості в розмірі 3 694 248,00 грн. та підлягає заліку вся сума заборгованості;
- згідно рахунку № КВ-11231 від 30.11.2012 року з вимогою сплати заборгованості в розмірі 22 719 840, 53 грн. та до заліку підлягає часткова сума заборгованості в розмірі 21 545 880, 53 грн.
ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є боржником за договором купівлі-продажу № 1 від 31.03.2015 року частки в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «В.Н.В.» згідно рахунку № СФ-0000002 та до заліку підлягає сума заборгованості в розмірі 25 240 128,53 грн.
15 квітня 2015 року ухвалою господарського суду м. Києва за позовом ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» до ТОВ «Транс груп» про стягнення заборгованості за договором поставки №7612/010161/с, стягнення штрафних санкцій та судових витрат у справі № 910/18575/13 затверджено мирову угоду, якою відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в розмірі 26 414 088,00 грн. та шляхом проведення сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідачем частково погашено заборгованість в розмірі 25 323 128,53 грн. з обов'язком сплатити залишок заборгованості в розмірі 1 173 959, 47 грн. до 31.05.2015 року.
27 жовтня 2015 року ТОВ «Транс груп» та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» актом № 2 про залік зустрічних взаємних вимог кожен окремо, визнаючи себе боржником за своїми грошовими зобов'язаннями:
ТОВ «Транс груп» є боржником за договором № 7612/010 161/с від 18.10.12р., відповідно до якого останній отримав напіввагони мод.12-783, на загальну суму 1 173 959, 47 грн.
- згідно рахунку № КВ-11231 від 30.11.2012 року до заліку підлягає сума заборгованості в розмірі 1 173 959, 47 грн.
ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є боржником за договором купівлі-продажу № 1 від 31.03.2015 року частки в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ «В.Н.В.» згідно рахунку № СФ-0000002 та до заліку підлягає сума заборгованості в розмірі 25 240 128,53 грн. та 1 173 959, 47 грн.
Таким чином судом встановлено, що сторони року ТОВ «Транс груп» та ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» досягли взаємної згоди щодо порядку припинення взаємних обов'язків за зустрічними грошовими зобов'язаннями відповідно до укладеними ними договорів № 7612/010 161/с від 18.10.12р. та № 1 від 31.03.2015 року про що складені відповідні акти на загальну суму 25 240 128,53 грн. та 1 173 959, 47 грн. та затвердженою ухвалою суду мировою угодою сторін.
Статтею 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування, для чого достатньо заяви однієї сторони.
Із аналізу наведених норм вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному з яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Отже, оскільки зобов'язання сторін за договором поставки № 7612/010 161/с від 18.10.12р. та за Договором купівлі-продажу № 1 від 31.03.2015 року 100 % частки статутного капіталу ТОВ «В.Н.В.» є грошовими, суд приходить до висновку про однорідність вимог, що виникли на їх підставі.
Однорідність цих вимог випливає із їх юридичної природи і матеріального змісту та не залежить від підстав виникнення зобов'язань.
Відповідно до статті 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин.
Згідно зі статтею 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відтак, випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, передбачених статтею 602 ЦК України, за даних обставин відсутні.
Суд при розгляді справи дав належну оцінку доводам щодо правомірності застосування позивачем норм п. 185.1, ст. 185, п. п. 196.1.1., п. 196.1., ст. 196 ПК України, який фактично отримав безготівковий розрахунок за договором від 31.03.2015 року та може бути зарахований між двома платниками як залік взаємної заборгованості.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення - рішення.
Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 06.09.2017 р.
Головуючий суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.