Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
05 вересня 2017 року справа №805/1980/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шишова О.О.,суддів Сіваченка І.В.,Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представників відповідача Рижко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 р. у справі № 805/1980/17-а (головуючий І інстанції Голошивець І. О.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання незаконним наказу, визнання відповіді неправомірною, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_2.(далі- позивач, апелянт) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області(далі-відповідач, апелянт) в якому просила визнати незаконним наказ начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 75 від 02.03.2017 в частині виключення з штатного розпису посади начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, яку займала ОСОБА_2;
- визнати відповідь начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 49/А-17-01-15 від 28.03.2017 неправомірною;
- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області;
- стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області моральну шкоду на користь ОСОБА_2 в розмірі її середнього заробітку за кожен місяць з моменту незаконного виключення з штатного розпису посади ОСОБА_2, тобто з 02.03.2017.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня2017 р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області про визнання незаконним наказу, визнання відповіді неправомірною, поновлення на посаді, стягнення моральної шкоди - було відмовлено повністю.
Суд першої інстанції виходив з того, що неможливо поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області оскільки на теперішній час відсутні факти порушення відповідачем трудових прав позивача.
Крім того, слід зауважити, що на протязі всього часу перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки», управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області буде повідомляти її про наявні вакантні посади в управлінні.
З приводу відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції зазначив, що стверджуючи про те, що відповідачем завдано позивачеві моральну шкоду, останнім не обґрунтовано в чому полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат майнового та немайнового характеру, що настали у зв'язку з прийнятими рішенням суб'єкта владних повноважень, та не визначено, якими доказами це підтверджується.
Не погодившись з таким рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 15.03.2001 позивач прийнята на державну службу до Дзержинського управління Пенсійного фонду України. З 01.11.2011 позивач перебувала на посаді головного спеціаліста відділу обліку та звітності, інформаційного забезпечення та контролю за надходженням доходів. 16.11.2012 ОСОБА_2 народила дитину та після чого перебуває у відпустці по догляду за дитиною спочатку до 3-х річного віку, а потім з наступним продовженням у зв'язку з хворобливістю дитини, в якому і перебуває на теперішній час. В червні 2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи. 09.03.2017 позивача попереджено про те, що посаду яку вона займала виведено із штатного розпису Дзержинського міського управління ПФУ наказом начальника управління ОСОБА_5 № 75 від 02.03.2017. Вважає, що зазначений наказ суперечить вмогам Закону України «Про державну службу».
У судовому засіданні позивач зазначила, що з 01.11.2011 позивач перебувала на посаді головного спеціаліста відділу обліку та звітності, інформаційного забезпечення та контролю за надходженням доходів. 16.11.2012 вона народила дитину та після чого перебуває у відпустці по догляду за дитиною спочатку до 3-х річного віку, а потім з наступним продовженням у зв'язку з хворобливістю дитини, в якому і перебуває на теперішній час. В червні 2015 року її призначено на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи. 09.03.2017 позивача попереджено про те, що посаду яку вона займала виведено із штатного розпису Дзержинського міського управління ПФУ наказом начальника управління ОСОБА_5 № 75 від 02.03.2017.
Станом на 09.03.2017 коли позивача було повідомлено про виведення посади із штатного розпису Дзержинського міського УПФУ, вона займала посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи. При цьому, ОСОБА_2 висловила письмову не згоду з зазначеним, про що зробила відповідний запис на повідомленні. Позивач вважає, що посилання представника роботодавця, начальника управління ОСОБА_5 на те, що під час відпустки позивача мала місце реорганізація підприємства та відповідно скорочення штатів та те, що процедура скорочення штатів здійснена ним з дотриманням вимог закону суперечить вимогам п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 3 ст. 184 КЗпП України, згідно яких у період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона не може бути звільнена з ініціативи власника, крім випадків повної ліквідації підприємства. Посилаючись на ч. 3 ст. 184 КЗпП України, ст. 2 Закону України «Про відпустки»
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні зазначили, що скорочення посади відбулося відповідно вимог діючого законодавства. Посада на якій перебуває ОСОБА_2 знаходиться поза штатом, ОСОБА_2 не звільнена та на неї розраховується трудовий стаж.
Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 15.03.2001 працює у Дзержинському міському управлінні Пенсійного фонду України. З трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що 02.09.2010 ОСОБА_2 призначена на посаду головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж, як така, що успішно пройшла стажування, 01.11.2011 у зв'язку зі змінами у структурі управління призначена на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу обліку та звітності за надходженням доходів, 31.01.2011 назва відділу змінена на відділ надходження прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи, 18.06.2015 призначена на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, як така, що успішно пройшла стажування (а.с.92-95).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 01.11.2011 № 47-0 «Про призначення» на підставі заяви ОСОБА_2 призначено з 01.11.2011 на рівнозначну посаду головного спеціаліста відділу обліку та звітності, інформаційного забезпечення та контролю за надходженням доходів з окладом 985 грн., зокрема, ОСОБА_2, увільнивши її з посади головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж (а.с.61-62).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області від 06.02.2013 № 1-вн «Про надання відпустки ОСОБА_2.» надано ОСОБА_2, головному спеціалісту відділу обліку та звітності, інформаційного забезпечення та контролю за надходженням доходів соціальну відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 18 Закону України «Про відпустки» з 11.02.2013 по 16.11.2015 (а.с.60).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 29.05.2015 № 54 «Про введення в дію структури та штатного розпису управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську на 2015 рік» відповідно до Примірної структури управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 02.04.2015 № 7-3, був складений штатний розпис управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську на 2015 рік, який затверджено начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області введено в дію структури та штатний розпис апарату управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську на 2015 рік за чисельністю 58 штатних одиниць, з місячним фондом заробітної плати 71 215 грн. (а.с.58-59).
08.06.2015 головного спеціаліста відділу надходження, прогнозування платежів, обліку застрахованих осіб та контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську ОСОБА_2 повідомлено про те, що керуючись ст. 49-2 КЗпП України та відповідно до наказу по управлінню від 29.05.2015 № 54 «Про введення в дію структури та штатного розпису управління ПФУ в м. Дзержинську на 2015 рік» посада ОСОБА_2 виведена зі структури управління. З урахуванням вимог ст. 42 КЗпП України ОСОБА_2 пропонувалась вища посада начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, відповідно до змін в структурі управління (а.с.57).
19.06.2015 ОСОБА_2 надала заяву на ім'я начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську про призначення її на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи, як таку, що успішно пройшла стажування (а.с.56).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області від 18.06.2015 № 50-ос «Про призначення ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7.» призначено ОСОБА_2 з 19.06.2015 на посаду начальника відділу контрольно-перевірочної роботи з окладом 1218 грн., як таку, що успішно пройшла стажування (а.с.55).
На підставі наказу управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області від 09.11.2015 № 15-вн «Про надання відпустки ОСОБА_2.» ОСОБА_2, начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи, надано соціальну відпустку для догляду за дитиною, відповідно до п. 3 ст. 25 Закону України «Про відпустки» до 16.11.2016 (а.с.54).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 09.11.2016 № 12-вн «Про надання відпустки ОСОБА_2.» надано ОСОБА_2, начальнику відділу контрольно-перевірочної роботи соціальну відпустку для догляду за дитиною, згідно з п. 3 ст. 25 Закону України «Про відпустки» до 16.11.2017 (а.с.53).
Постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 №29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України» відповідно до п. 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 затверджено Примірну структуру головних управлінь Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі та Примірну структуру управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь, що додаються, та визнано такими, що втратили чинність постанови правління Пенсійного фонду України від 02.04.2015 № 7-2 «Про примірну структуру головних управлінь Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі» та від 02.04.2015 № 7-3 «Про примірну структуру управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах».
Судом встановлено, що у відповідності до Примірної структури управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у об'єднаних управлінь, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 № 29-1 та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» був складений штатний розпис управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську на 2017 рік, який затверджено начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області винесено наказ від 02.03.2017 № 75 «Про введення в дію структури та штатного розпису управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області» яким введено в дію структуру та штатний розпис управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську на 2017 рік з чисельністю 55 штатних одиниць, з місячним фондом заробітної плати 184538 грн. (а.с.50-51).
Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, п.4 цього наказу, у зв'язку зі зміною структури управління, скороченням штатної чисельності структурних підрозділів управління із штатного розпису виведені посади: начальник відділу контрольно-перевірочної роботи; головний спеціаліст відділу контрольно-перевірочної роботи (2 посади); головний спеціаліст відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій (5 посад); головний спеціаліст відділу обслуговування громадян; начальник відділу платежів до пенсійної системи; головний спеціаліст відділу платежів до пенсійної системи (2 посади); начальник відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем; головний спеціаліст відділу ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем (3 посади); головний спеціаліст-юрисконсульт; головний спеціаліст з адміністрування і захисту інформаційно-аналітичних систем; провідний спеціаліст відділу персоналу та організаційно-інформаційної роботи; секретар адміністративно-господарського відділу.
Вводяться посади: заступник начальника фінансово-економічного відділу; головний спеціаліст фінансово-економічного відділу (2 посади); начальник відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації; головний спеціаліст відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації (3); провідний спеціаліст відділу адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації; провідний інспектор адміністративно-господарського відділу.
Пунктом 5 цього наказу визначено про попередження у встановленому законом порядку працівників управління, які обіймають посади, що виводяться зі структури управління, про скорочення їх посад та запропонувати переведення на посади згідно затвердженого штатного розпису та про надання інформації про звільнення працівників управління у зв'язку із скороченням штату до Торецького міського центру зайнятості у строки, встановлені законодавством (а.с.51-52).
Наказом управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 02.03.2017 № 78 «Про створення тимчасової комісії з вивчення переважного права на залишенні на роботі» у зв'язку із затвердженням начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області структури та штатного розпису управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на 2017 рік створено тимчасову комісію з вивчення переважного права на залишення на роботі працівників управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (а.с.47-48).
Згідно витягу з протоколу № 1 засідання тимчасової комісії з вивчення переважного права на залишення на роботі працівників управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, посади яких підлягають скороченню від 02.03.2017 рекомендовано начальнику управління ОСОБА_8 не скорочувати ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що на даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки» (до досягнення дитиною 5-річного віку), тобто має перевагу в залишенні на роботі згідно зі ст. 184 КЗпП України. У зв'язку з відсутністю вакантних посад повідомити її про те, що посада начальника відділу контрольно-перевірочної роботи виведена із штатного розпису управління на 2017 рік. По мірі виникнення вакантних посад в управлінні повідомляти її додатково (а.с.44-46).
09.03.2017 ОСОБА_2 повідомлено про зміну істотних умов служби, а саме про виведення посади, яку вона займає, а також повідомлено, що з урахуванням вимог ст. 49-2 КЗпП України, ОСОБА_2 може бути запропонована посада відповідно до змін в структурі управління, про що буде повідомлено додатково, якщо посада буде відсутня, то її посада буде виведена поза межами штату. Додатково повідомлено, що на даний час в управлінні відсутні вакантні посади.
З цим повідомленням позивач не згодна, оскільки це повідомлення грубо порушує її конституційні і трудові права, заперечує проти виведення її посади зі штату та просить надати посаду, яка відповідає наразі займаній, про що зазначила у повідомленні про зміну істотних умов служби (а.с.49).
15.03.2017 ОСОБА_2 звернулась до начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську зі зверненням на підставі Закону України «Про звернення громадян» в якому, крім іншого, просила надіслати роз'яснення на підставі якого нормативного документу обумовлено виведення посади із штатного розпису (а.с.11).
28.03.2017 управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області надало відповідь на звернення № 49/А-17-01-15. Відповідно до якої, управління повідомило ОСОБА_2 про підстави виведення посади із штатного розпису (а.с.12-14).
Не погоджуючись із наказом відповідача від 02.03.2017 № 75 в частині виключення зі штатного розпису посади начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління, відповіддю відповідача, позивач звернулась з даним позовом.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст.64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Суд наголошує на тому, що реорганізація - це повна або часткова заміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох, наслідком чого є передача або прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступником.
Відповідно до п.10 та п.11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Правління Пенсійного фонду України, зокрема приймає у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджує положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, приймає рішення з інших питань діяльності Пенсійного фонду України.
Голова правління Пенсійного фонду України, зокрема, затверджує штатні розписи і кошториси відповідних територіальних органів, здійснює інші повноваження, визначені законом.
Як вже зазначалось судом вище, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 № 29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України» затверджено Примірну структуру управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь, серед яких відсутній відділ контрольно-перевірочної роботи (а.с.34).
Відповідно до п.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі за текстом - Положення №28-2) управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).
Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Згідно з п.п. 2 п.5 Положення № 28-2 управління Фонду з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат управління Фонду, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців апарату управління Фонду.
У відповідності до приписів п.п. 3, 8 п.10 начальник управління Фонду: вносить начальнику головного управління Фонду для затвердження штатний розпис управління Фонду та кошторис видатків на його утримання; видає у межах компетенції управління Фонду накази організаційно-розпорядчого характеру з питань діяльності управління Фонду, які є обов'язковими для виконання його працівниками.
Пунктом 11 Положення № 28-2 визначено, що штатний розпис та кошторис видатків на утримання управління Фонду затверджуються начальником відповідного головного управління Фонду.
Так, у відповідності до Примірної структури управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у об'єднаних управлінь, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2016 № 29-1 та постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» був складений штатний розпис управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську на 2017 рік, який затверджено начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, управлінням Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області винесено наказ від 02.03.2017 № 75 «Про введення в дію структури та штатного розпису управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області» яким введено в дію структуру та штатний розпис управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську на 2017 рік з чисельністю 55 штатних одиниць, з місячним фондом заробітної плати 184 538 грн. (а.с.50-51).
Відповідно до структури управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, затвердженої начальником управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області погодженої начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області всього 55 штатних одиниць, з яких: керівництво - 3 штатні посади (начальник управління, перший заступник начальника управління, заступник начальника управління); відділ обслуговування громадян - 6 штатних посад; відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій - 28 штатних посад; фінансово-економічний відділ - 6 штатних посад; відділ адміністрування, супроводження інформаційних систем, електронних реєстрів та захисту інформації - 5 штатних посад; адміністративно-господарський відділ - 3 штатні посади; сектор персоналу та організаційно-інформаційної роботи - 2; юридичний сектор - 2 штатні посади (а.с.35).
За таких обставин, з врахуванням приписів Господарського кодексу України, Положення № 28-2 наказ від 02.03.2017 № 75 в частині виключення зі штатного розпису посади начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області прийнятий начальником управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.
Стосовно позовних вимог про поновлення позивача на посаді начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області суд зазначає наступне.
Статтею 49-2 Кодексу законів про працю України передбачений порядок вивільнення працівників.
Так, відповідно до цієї норми, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, пов'язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.
Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.
Судам першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивача 09.03.2017 повідомлено про зміну істотних умов служби у зв'язку із виведенням із штатного розпису посади, яку займає позивач та про відсутність на даний час в управлінні вакантної посади.
Разом із тим, наказом управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області від 02.03.2017 № 78 «Про створення тимчасової комісії з вивчення переважного права на залишенні на роботі» у зв'язку із затвердженням начальником головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області структури та штатного розпису управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на 2017 рік створено тимчасову комісію з вивчення переважного права на залишення на роботі працівників управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (а.с.47-48).
Згідно витягу з протоколу № 1 засідання тимчасової комісії з вивчення переважного права на залишення на роботі працівників управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області, посади яких підлягають скороченню від 02.03.2017 рекомендовано начальнику управління ОСОБА_8 не скорочувати ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що на даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки» (до досягнення дитиною 5-річного віку), тобто має перевагу в залишенні на роботі згідно зі ст. 184 КЗпП України. У зв'язку з відсутністю вакантних посад повідомити її про те, що посада начальника відділу контрольно-перевірочної роботи виведена із штатного розпису управління на 2017 рік. По мірі виникнення вакантних посад в управлінні повідомляти її додатково (а.с.44-46).
Відповідно до абз. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
З пояснень представника відповідача, трудової книжки ОСОБА_2 та особової картки вбачається, що на час розгляду справи ОСОБА_2 не скорочено у зв'язку з тим, що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною відповідно до ст. 25 Закону України «Про відпустки», трудові відносини між управлінням Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області та ОСОБА_2 не розірвано.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ст.ст. 2, 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства захисту підлягають тільки порушені права, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.
Виходячи зі змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судом у конкретній справі вирішується спір, предмет якого існує на час розгляду справи. Отже, зобов'язання, встановлені в резолютивній частині рішення суду, не можуть поширюватись на майбутнє.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що неможливо поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області оскільки на теперішній час відсутні факти порушення відповідачем трудових прав позивача.
Крім того, необхідно звернути увагу апелянта на те, що на протязі всього часу перебування ОСОБА_2 у відпустці по догляду за дитиною відповідно до ст.25 Закону України «Про відпустки», управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області буде повідомляти її про наявні вакантні посади в управлінні.
З приводу посилань апелянта щодо визнання відповіді начальника управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області № 49/А-17-01-15 від 28.03.2017 неправомірною колегія суддів має зазначити наступне.
Абзацом 1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
15.03.2017 ОСОБА_2 звернулась до начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську зі зверненням на підставі Закону України «Про звернення громадян» в якому, крім іншого, просила надіслати роз'яснення на підставі якого нормативного документу обумовлено виведення посади із штатного розпису (а.с.11).
З аналізу звернення ОСОБА_2 можна зробити висновок, що вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську із заявою (клопотанням) у відповідності до Закону України «Про звернення громадян».
Статтею 15 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
-об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
-у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
-на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
-скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
-забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
-письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
-вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
-у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
-не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
-особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У відповідності до ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
28.03.2017 управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області надало відповідь на звернення № 49/А-17-01-15, якою управління повідомило ОСОБА_2 про підстави виведення посади із штатного розпису та надала додатки (документи), які позивач просила надіслати у зверненні (а.с.12-14).
З наданої відповіді вбачається, що відповідь надана відповідачем об'єктивно, всебічно і вчасно з роз'ясненням порядку і строку оскарження даної відповіді. Крім того, судом вище встановлено, що наказ від 02.03.2017 № 75 в частині виключення з штатного розпису посади начальника відділу контрольно-перевірочної роботи управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську винесений начальником управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідь начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську №49/А-17-01-15 від 28.03.2017 є правомірною.
Щодо доводів апелянта про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Дзержинську Донецької області моральної шкоди на користь ОСОБА_2 в розмірі її середнього заробітку за кожен місяць з моменту незаконного виключення з штатного розпису посади ОСОБА_2, тобто з 02.03.2017, колегія суддів відноситься критично виходячи з наступного.
Положеннями ст. 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного суду №5 від 25.05.2001 та від 27.02.2009 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації. Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Стверджуючи про те, що відповідачем завдано позивачеві моральну шкоду, останнім не обґрунтовано в чому полягає ця шкода, не доведено факту завдання моральних страждань, душевних переживань та психологічного розладу, наявність втрат майнового та немайнового характеру, що настали у зв'язку з прийнятими рішенням суб'єкта владних повноважень, та не визначено, якими доказами це підтверджується.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
При таких обставинах колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який дійшов до висновку, що відповідь начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 49/А-17-01-15 від 28.03.2017 відповідає критеріям правомірності, які ставляться до рішення суб'єктів владних повноважень ч.3 ст.2 КАС України.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.
Повний текст ухвали складений 07.09.2017 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 р. у справі № 805/1980/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2017 р. у справі № 805/1980/17-а- залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня його складання в повному обсязі.
Головуючий суддя О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
О.О.Чебанов