Головуючий у 1 інстанції - Секірська А.Г.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
06 вересня 2017 року справа №812/905/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 812/905/17 (головуючий І інстанції Секірська А.Г.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року у сумі 1517,33 грн.,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» про стягнення заборгованості з відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року в сумі 1517,33 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права Позивач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 становить 1517,33 грн. Кошти в сумі 1517,33, які надійшли від відповідача за списком 1, за платіжним дорученням №3987 від 18.04.2017 року, віднесені у порядку календарної черговості: - частково за період з 01.06.2016 року по 31.11.2016 року по справі №812/142/17 у сумі 1168,30 грн; - частково за період з 01.12.2016 року по 31.01.2017 року по справі №812/210/17 у сумі 349,03 грн.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідач є платником страхових внесків та перебуває на обліку у позивача.
Предметом позову є стягнення витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року у сумі 1517,33 грн.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, за реєстр. в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за N 64/8663, (далі Інструкція №21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Уп.6.4 Інструкції №21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
За приписами п.6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було направлено відповідачеві відповідний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 11.01.2017 № 05451150/01.
12.04.2017 відповідачем отримано лист управління ПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 10.04.2017 вих. № 5804/03-21 про відшкодування пільгових пенсій, в якому повідомлено, що станом на 01.04.2017р. підприємство має заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій у сумі 7 237,62 грн. та у квітні 2017 року до відшкодування нарахована сума поточних платежів у розмірі 1 517,33 грн.
Відповідач платіжним дорученням від 18.04.2017р. № 3987 сплатив визначену у розрахунку та повідомленні суму у розмірі 1 517,33 грн., призначення платежу: «Відшкодування пільгової пенсії списку № 1 у квітні 2017 р. (ПАТ «Луганськгаз» код ЄДРПОУ 05451150), без ПДВ+Р.2.2+».
Тобто, зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року у сумі 1517,33 грн. відповідачем виконані в повному обсязі.
Витягом з картки особового рахунку платника підтверджено, що станом на 12.07.2017 року за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у загальному розмірі 7237,62 грн.
При цьому, дані щодо часу виникнення вказаної заборгованості позивачем не надані, а у розрахунку ціни позову є посилання на те, що сума боргу на початок періоду (01.04.2017) становить 7 237,62 грн, всі сплати, які проводились відповідачем у період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року, зараховано в погашення заборгованості на початок періоду.
Пунктом 5.4 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затв.постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283, встановлено, що операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.
Верховний Суд України у постанові від 02.06.2015р. № 21-166а15 дійшов до правового висновку про те, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею. Отже, висновок касаційного суду у справі, що розглядається, про наявність в управління ПФУ правових підстав для зарахування коштів, сплачених Товариством на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, на інші платежі не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
За приписами ч.1 ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що незалежно від наявності у відповідача заборгованості за минулі періоди, на момент вирішення справи по суті у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року у розмірі 1517,33 грн, оскільки відповідач добровільно сплатив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року, що підтверджено платіжним дорученням від 18.04.2017 року № 3987.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 812/905/17 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року у справі № 812/905/17 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Блохін А.А.
Сухарьок М.Г.