01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.
06 вересня 2017 року Справа № 810/825/17
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
представника позивача Антохова Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство фінансів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство фінансів України про:
- визнання незаконним і скасування рішення від 19.07.2016 р. № 970/10/10-13-11-02-10;
- зобов'язання відповідача прийняти подані позивачем копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за податковий період: календарний місяць червень 2016 року з включенням відомостей з них до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних ДФС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2017 року адміністративний позов було залишено без руху та надано час на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року позовну заяву було повернуто позивачу через не усунення її недоліків.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про повернення позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 р. позовну заяву ТОВ «Вітаполіс» було залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків його позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у строк до 27.03.2017 р.
27.03.2017 р. до суду надійшло клопотання ТОВ «Вітаполіс» про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, яке задоволено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2017 р., строк на усунення недоліків позовної заяви ТОВ «Вітаполіс» продовжено до 26.04.2017 р.
Крім того, 27.03.2017 р. позивачем було подано заяву про роз'яснення ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 р. про залишення позовної заяви без руху.
13.04.2017 р. позивач звернувся з клопотанням про продовження процесуального строку, у задоволенні якого ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 р. йому було відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 р. позивачу було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви до 07.06.2017 р.
26.05.2017 р. до суду надійшло клопотання позивача про продовження процесуального строку, у задоволенні якого йому було відмовлено ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2017 р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 р. позивачу було відмовлено в задоволенні його клопотання про роз'яснення судового рішення.
13.06.2017 р. ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовна заява була повернута позивачу внаслідок не усунення ним її недоліків, визначених ухвалою про залишення адміністративного позову буз руху.
Судова колегія встановила, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції керувався п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України та виходив з того, що станом на 13.06.2017 р. позивачем не усунуті недоліки його позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, невиконання позивачем у встановлений судом строк судового рішення про залишення його позовної заяви без руху, яке набрало законної сили та яким визначені її відповідні недоліки, виключає правові підстави для відкриття провадження у справі та обумовлює необхідність повернення позовної заяви особі, яка її подала.
Виходячи з цього, колегія суддів звертає увагу на те, що як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем не були усунуті недоліки його позовної заяви у строк та спосіб, визначений судом в ухвалі від 27.02.2017 р. про залишення позову без руху.
При цьому, зазначена ухвала позивачем не оскаржувалася та набрала законної сили, а тому визначені нею недоліки позову підлягали усуненню.
Крім того, колегія суддів звертає увагу й на те, що судом першої інстанції позивачу було неодноразово продовжено строк на усунення недоліків його позовної заяви (ухвали від 27.03.2017 р. та 24.05.2017 р.) і питання про повернення позову вирішено лише зі спливом відповідного кінцевого терміну та після вирішення за клопотанням позивача питання щодо роз'яснення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції правильно застосовано норми адміністративного процесуального законодавства та вирішено питання щодо повернення позивачу поданої ним позовної заяви.
При цьому, Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 р. у справі «МШ «Голуб» проти України» зазначено, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Твердження апелянта про те, що його позовна заява подана у відповідності до вимог законодавства і не підлягала залишенню без руху, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки, такі доводи вказують на незгоду апелянта з ухвалою суду першої інстанції від 27.02.2017 р. про залишення його позовної заяви без руху та жодним чином не надають правових підстав вважати неправомірним оскаржуване у межах даної апеляційної скарги рішення суду про повернення позовної заяви.
Разом з тим, як було встановлено вище, ухвала про залишення без руху позову ТОВ «Вітаполіс» у порядку, визначеному адміністративним процесуальним законодавством, позивачем не оскаржувалася.
При цьому, доводи апелянта, про те, що він не звертався з апеляційною скаргу на вказану ухвалу через її незрозумілість і необхідність роз'яснення судом, є необґрунтованими та нелогічними з огляду на те, що після вирішення судом першої інстанції клопотання позивача про роз'яснення такої ухвали позивач також не оскаржив її у порядку, визначеному адміністративним процесуальним законодавством, зокрема ст. 186 КАС України.
Більш того, адміністративне процесуальне законодавство не забороняє одночасне подання апеляційної скарги на рішення суду та заяви про його роз'яснення і твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву до вирішення його апеляційної скарги на ухвалу про відмову в роз'ясненні ухвали щодо залишення адміністративного позову без руху, не ґрунтуються на нормах закону.
Водночас, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апелянта про те, що у резолютивній частині оскаржуваної ухвали суду не вказано, що саме повертається позивачу. Дійсно, зі змісту вступної, описової та мотивувальної частин ухвали від 13.06.2017 р. вбачається, що даним судовим рішенням вирішено питання щодо повернення позивачу поданої ним позовної заяви через не усунення її недоліків, однак у резолютивній частині судом першої інстанції пропущено словосполучення «позовну заяву», що вказує на допущення судом описки (помилки), порядок виправлення якої регламентований ст. 169 КАС України і яка не є достатньою і необхідною правовою підставою у розумінні ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, яким було повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог ст. 159 КАС України.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Повний текст рішення, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України, виготовлено 06 вересня 2017 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.