Справа: № 826/13723/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.
Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Желтобрюх І.Л.,
Василенка Я.М.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2015 року позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:
визнати його вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» з належною йому сумою у розмірі 169 620 грн., отриманою за Договором дарування від 27 вересня 2014 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та посвідченого приватним нотаріусом Авдієнком В.П. і зареєстрованого в реєстрі за № 1663;
визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича щодо не включення ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169620 грн;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича включити ОСОБА_3 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169620 грн;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою у розмірі 169620 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а мотивувальну частину постанови суду першої інстанції - змінити, зазначивши, що підставами для відмови у задоволенні позовних вимог є обставини, викладені у даній постанові. У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.
Згідно із ст.. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 вересня 2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Авдієнком В.П. та зареєстрований в реєстрі за № 1663.
Відповідно до умов Договору дарування, Дарувальник дарує ОСОБА_3 безоплатно та безумовно у власність, а обдарований приймає у власність грошові кошти у розмірі 11000 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн.
22 жовтня 2014 року представник позивача звернулася до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» із заявою про відкриття поточного рахунку на ім'я ОСОБА_3.
Листом від 19 листопада 2014 року № 19/2625 банк повідомив заявника про те, що відкриття рахунку на ім'я іншої особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку, довіреності від ОСОБА_3 не надходило.
21 листопада 2014 року представник позивача повторно звернулася до Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» із заявою про відкриття поточного рахунку та перерахування грошових коштів з рахунку Дарувальника на рахунок ОСОБА_3, додавши до заяви нотаріально посвідчену копію довіреності.
Листом від 25 листопада 2014 року № 19/2679 банк відмовив заявнику у відкритті рахунку, оскільки контролюючими органами зупинено відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо».
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2014 року № 603 БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» до категорії проблемних» Публічне акціонерне товариство «БАНК КАМБІО» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів. З метою стабілізації діяльності Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до кінця визначеного строку Установлено для Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» наступні обмеження в його діяльності: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування; зупинено в Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО» здійснення таких операцій: відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунки відкритих у Публічному акціонерному товаристві «БАНК КАМБІО».
Постановою Правління Національного Банку України від 04 грудня 2014 року №782 Публічне акціонерне товариство "Банк Камбіо" віднесено до категорії неплатоспроможних.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 грудня 2014 року прийнято рішення №161 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Камбіо», згідно якого з 25 грудня 2014 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо" Додусенка Володимира Івановича.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно.
Листом від 24 квітня 2015 року №02-036-12649/15 Фонд гарантування вкладів повідомив позивача про те, що у переліку вкладників інформація про вклади ОСОБА_3 відсутня.
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої істанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: визначає порядок ведення реєстрів учасників Фонду; визначає порядок відшкодування фондом визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб
Частиною першою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону (частини п'ята та шоста статті 27 Закону №4452-VI).
Відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розроблено Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14.
Згідно з пунктами 3, 4 розділу ІІІ Положення №14 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення (пункт 6 розділу ІІІ Положення №14).
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Положення № 14 Фонд складає на підставі Переліку Загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.
Таким чином, відшкодування коштів за вкладами здійснюється Фондом на підставі затвердженого виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що набуття ОСОБА_3 від ОСОБА_5 грошових коштів було зроблено з метою збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з викладеною позицією суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору дарування від 27 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зареєстрованого у реєстрі за № 1663, дарувальник дарує ОСОБА_3 безоплатно та безумовно у власність, а обдарований приймає у власність грошові кошти у розмірі 11000 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн.
Виходячи із приписів статей 1066, 1068 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (далі Інструкція), банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Виходячи із викладеного, вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів, а можливості зміни власника рахунка Інструкцією не передбачено.
Проте, договір банківського вкладу з Публічним акціонерним товариством «Банк Камбіо» на користь позивача не укладався.
Так, що позивач не є вкладником Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» у розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що грошові кошти, передані позивачу за договорами дарування від 29 липня 2015 року, не підлягають відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2017 року (справа №820/10/16) від 25 травня 2016 року (справа №826/6336/15), від 16 травня 2017 року (справа №815/2762/15).
На думку колегії суддів, відповідач помилково повідомив позивача у своєму листі-відповіді, що операції по його рахунку підпадають під ознаки нікчемності, оскільки, як встановлено, позивач взагалі не має рахунку у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо».
Разом з тим, така помилка відповідача не свідчить про те, що позивач є вкладником та не створює підстав для задоволення позову, оскільки позивач не є вкладником, а тому не може бути включений до переліку вкладників.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича» про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, проте з інших підстав, ніж викладені у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року необхідно змінити, зазначивши, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є доводи, викладені у даній постанові, а у решті постанову суду першої інстанції - залишити без змін.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Згідно із ст.. 198, 201 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року - задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року зазначивши, що підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову є доводи, викладені у даній постанові.
У решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через 5 днів з моменту направлення копії сторонам та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України відповідно до вимог ст.. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді І.Л. Желтобрюх, Василенко Я.М.
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Желтобрюх І.Л.