Іменем України
04.11.09 Справа №2а-1930/09/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі колегії суддів:
головуючого судді - Плієвої Н.Г.,
суддів - Кириленко О.О., Прохорчук О.В.,
при секретарі - Авраменко Г.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - Щепа Н.Б., довіреність № 1-35/517 від 12.02.2009
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Кабінету Міністрів України,
Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування розпорядження та наказу, зобов'язання здійснити певні дії,
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.09 № 1098-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України", визнання протиправним та скасуванні пунктів 4, 5 наказу Міністерства юстиції України від 29.09.09 № 882/к, винесеного на підставі зазначеного розпорядження, зобов'язання Кабінету Міністрів України та Міністерство юстиції України негайно поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра юстиції України та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25.05.2009 у справі № 2а-379/09/2770 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1097-р ОСОБА_1 було поновлено на посаді заступника Міністра юстиції України з 11 березня 2009 року. Але в той же день Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 1098-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України».
Позивач вважає, що розпорядження Кабінету Міністрів України про його звільнення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, оскільки були відсутні підстави та обставини для звільнення, ніяких заяв про звільнення він не писав, також його не запрошували на співбесіду.
29.09.2009 наказом Міністерства юстиції України № 882/к були оголошені розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009. Пунктом 4 зазначеного наказу оголошено розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року № 1098-р про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України.
Пунктом 5 зазначено: «Вважати ОСОБА_1 таким, що звільнений з посади заступника Міністра юстиції України 16 вересня 2009 року у зв'язку із скороченням кількості посад заступників Міністра».
ОСОБА_1 не погоджується із п. 4, 5 наказу Міністерства юстиції України, вважає, що воно перевищило свої повноваження, доповнивши в наказі формулювання розпорядження Кабінету Міністрів України № 1098-р, яке є підставою для наказу «у зв'язку із скороченням кількості посад заступника Міністра». До того ж, позивач вважає, як що його звільнено з посади за скороченням чисельності штату, не виконано умови статті 49-2 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02.10.2009 було відкрито провадження у справі. Відповідачів було зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо предмету позову з наданням документів у підтвердження в них зазначеного.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 02.10.2009 закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 29.10.2009.
За клопотанням представника відповідачів розгляд справи неодноразово відкладався.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні та в запереченнях на позов проти задоволення адміністративного позову заперечувала, вважає, що при винесенні розпорядження від 16.09.2009 № 1098-р Кабінетом Міністрів України було дотримано порядок та форма його прийняття, підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України є подання Міністра юстиції на ім'я Прем'єр - міністра України від 13.01.2009.
Що стосується вимог до Міністерства юстиції України представник відповідача вважає, що наказ Міністерства юстиції України № 882/к від 29.09.2009 про звільнення відповідача видний правомірно, в наказі наведено мотивацію та підстави звільнення ОСОБА_1 з посади, оскільки саме з Міністерством юстиції України позивач перебував у трудових відносинах.
Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 30.12.1997, № 1396/97"Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України" Міністерство юстиції України (Мін'юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Порядок розгляду питань щодо призначення та звільнення з посад державних службовців, призначення та звільнення яких віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, врегульований Порядком розгляду питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників органів виконавчої влади, урядових органів, торгівельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об'єднань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2007 року N 880 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 850 (далі - Порядок).
Згідно з п. 2 Порядку перші заступники та заступники міністрів призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до положень п. 1, 5 Порядку питання щодо призначення на посаду та звільнення з посади перших заступників та заступників міністрів розглядається після надходження подання разом з документами згідно з пунктом 11 цього Порядку за результатами співбесід і спеціальної перевірки відомостей, наданих у документах.
У п.п. 1 п. 8 Порядку зазначено, що пропозиція щодо призначення на посаду та звільнення з посади або щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади стосовно перших заступників та заступників міністрів вноситься відповідними міністрами.
Пунктом 13 Порядку передбачено, що у разі внесення пропозиції щодо звільнення з посади у поданні обґрунтовуються причини неможливості перебування особи на займаній посаді. До подання додаються проект рішення про звільнення з посади, завізований керівником відповідного органу, заява особи про звільнення за власним бажанням або пояснення особи, що звільняється за порушення трудової дисципліни, у разі потреби - матеріали службового розслідування, медична довідка, інші документи, що безпосередньо стосуються справи.
У разі внесення пропозиції про відставку керівника у поданні зазначається, що передбачені законодавством виплати відповідній особі здійснюються за рахунок фонду оплати праці органу, в якому працює особа. До подання додаються письмова заява особи з поясненням причини відставки, інші документи, що обґрунтовують мотиви відставки, проект рішення про відставку, завізований керівником відповідного органу.
Як встановлено в судовому засіданні Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 р. № 1098-р ОСОБА_1 звільнено з посади заступника Міністра юстиції України.
Для з'ясування правовідносин по даній справі суд констатує, що незалежно від того, хто звільняє позивача - безпосередній працедавець чи інший визначений законом орган, звільнення повинно відповідати вимогам законодавства.
Згідно змісту оскаржуваного розпорядження в ньому не міститься жодної підстави для звільнення позивача. Не міститься також посилання на жоден нормативний акт.
Тобто, позивача не звільнено ні з підстав, зазначених у Кодексі законів про працю України (далі- Кзпп України), ні з підстав, зазначених у ст. 30 Закону України "Про державну службу", що є порушенням вимог зазначених актів законодавства.
Суд не може погодитись з доводами представника відповідача, що розпорядження було видано законно, на підставі подання Міністра юстиції України на ім'я Прем'єр-міністра України від 13.01.2009, оскільки дане подання було підставою для винесення Розпорядження Кабінету Міністрів України № 239-р від 05.03.2009 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України», яке вже було предметом судового розгляду у іншій судовій справі.
Згідно із статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесу прийняття рішення; своєчасно.
Цей критерій вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.
Звідси слідує, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами та всупереч вимогам чинного законодавства України.
Таким чином, сукупність зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів дають суду підстави вважати, що оскаржуване розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення Позивача з роботи прийняте суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а тому розпорядження Кабінету Міністрів України N 1098-р від 16 вересня 2009 року слід визнати протиправними та скасувати.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправним та скасування п. 4, 5 наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2009 № 882/к щодо звільнення позивача з посади заступника Міністра юстиції України, суд дійшов висновку, що вони також підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами п. 1 ст. 40 Кзпп України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як вбачається з оскаржуємого наказу підставою для звільнення ОСОБА_1 з посади є скорочення кількості посад заступника Міністра юстиції України.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог ст. 49-2 Кзпп України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Тобто, у разі звільнення ОСОБА_1 з роботи через скорочення штату з 16 вересня 2009 року позивача слід було попередити про наступне звільнення за два місяці та запропонувати іншу роботу.
Суд не приймає доводи представника відповідача, що з боку Міністерства юстиції України було дотримано вимоги діючого законодавства, а саме ОСОБА_1 був попереджений про звільнення та йому були запропоновані вакантні посади в Міністерстві юстиції України, оскільки всі ці дії стосуються першого наказу про звільнення № 211/к від 10 березня 2009 року.
Оскільки перший наказ про звільнення позивача з роботи № 211/к від 10 березня 2009 року було скасовано, ОСОБА_1 поновлено на роботі, а в подальшому видано наказ N 882/к від 29.09.2009, яким його знову звільнено з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників вже з 16 вересня 2009 р., то попередній факт попередження позивача про скорочення штату та пропонування ОСОБА_1 вакантних посад, не може вважатися належним виконанням з боку відповідача вимог п. 1 ст. 40 Кзпп України.
У даному випадку відповідачу слід було знову провести процедуру звільнення позивача з дотриманням у повному обсязі вимог трудового законодавства. Така позиція висловлена Верховним Судом України в ухвалі від 16.06.2005 у справі № 6-18114кс04.
Таким чином судова колегія вважає, що ОСОБА_1 було звільнено без законних підстав, а тому відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України він підлягає поновленню на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 вересня 2009 року, а розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 року N 1098-р "Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України" - визнанню протиправним та скасуванню, п. 4, 5 наказу Міністерства юстиції України № 882/к від 29.09.2009 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України - скасуванню.
Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана у порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 09.11.2009 о 16-00 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 121, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України № 1098-р від 16 вересня 2009 р. “Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України”.
Скасувати пункти 4, 5 наказу Міністерства юстиції України № 882/к від 29 вересня 2009 р. щодо звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Міністра юстиції України.
Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Міністра юстиції України з 16 вересня 2009 року.
Зобов'язати Міністерство юстиції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 вересня 2009 року по 04 листопада 2009 року.
Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та нарахуванню та виплаті середнього заробітку за один місяць підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий суддя Н.Г. Плієва
Судді О.О. Кириленко
О.В. Прохорчук