Справа № 2а-8604/09/2570
19 травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
суддів: Ткаченко О.Є.,
Клопота С.Л.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю представника відповідача Демидка Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Генерального прокурора України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Генерального прокурора України про визнання бездіяльності неправомірною і такою, що призвела до порушення прав позивача, передбачених ст. ст. 3, 19, 40 Конституції України та про зобов'язання відповідача розглянути по суті обидві скарги позивача, а також призначити перевірку на предмет відповідності займаної посади підлеглого йому прокурора ОСОБА_4. Свої вимоги мотивує тим, що 17.02.2009 року ним було направлено до Генерального прокурора України три скарги на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по відношенню суддів Чернігівського окружного адміністративного суду. Оскільки законодавство України не передбачає повноважень будь-якого прокурора передавати такі скарги у нижчі інстанції, позивач розраховував, що вони будуть розглянуті по суті, якщо не самим Генеральним прокурором України, то хоча б Генеральною прокуратурою України. Однак прокурор управління розгляду звернень та прийому громадян ОСОБА_4, скарги направив до прокуратури Чернігівської області, а заступник прокурора Чернігівської області О.О.Седлецький взагалі порушив ст. ст. 3, 19, 40 Конституції України, оскільки в його повідомленні не розглянуто доводів позивача на користь відміни постанов.
Вподальшому позивач надіслав доповнення до адміністративної справи, в яких крім того просив зобов'язати відповідача особисто розглянути по суті всі скарги позивача, а саме, що направлені 17.02.2009 року та 23.03.2009 року; в разі відмови, саме для підтвердження його легітимності, зобов'язати відповідача письмово вказати конкретні та належні норми закону та факти, спростовуючи всі і кожен з доводів заяви позивача про порушення кримінальної справи, викладених в заяві та скаргах, а саме вимагає нормативне спростування його правової позиції; зобов'язати відповідача виключити вподальшому явно не засновані на законі направлення скарг на постанови, підлеглих відповідачу прокурорів, до нижчестоящих інстанцій; зобов'язати відповідача звільнити з займаної посади прокурора управління розгляду звернень та прийому громадян ОСОБА_5 за усвідомлені порушення прав позивача. Вказані доповнення позивача мотивовані тим, що 23.03.2009 року він повторно направив до Генерального прокурора України три скарги на постанови прокуратури м. Чернігова від 25.12.2008 року, 08.01.2009 року та від 24.01.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи, однак прокурор управління розгляду звернень та прийому громадян ОСОБА_5 направив їх до прокуратури Чернігівської області, чого не мав права робити.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснив, що відповідно до кримінально-процесуального кодексу України постанова про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржена до вищестоящого прокурора, яким відносно прокурора м. Чернігова є прокурор Чернігівської області, тому Генеральною прокуратурою України було правомірно направлено скарги позивача до органу, який повинен розглянути дані скарги.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
ОСОБА_3 звернувся до прокуратури м. Чернігова стосовно службової недбалості в діях суддів Чернігівського окружного адміністративного суду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Прокуратурою м. Чернігова за результатами перевірки не встановлено даних, що вказували б на ознаки та події злочину, передбачені ст. 367 Кримінального кодексу України та відповідно прийняті постанови про відмову в порушенні кримінальних справ від 25.12.2008 року, від 08.01.2009 року та від 24.01.2009 року.
Позивач, не погоджуючись з висновками прокуратури м. Чернігова 16.02.2009 року та 23.03.2009 року, в порядку статті 99-1 Кримінально-процесуального кодексу України, направив Генеральному прокурору України скарги на постанови прокуратури м. Чернігова про відмову в порушенні кримінальних справ.
Як вбачається з матеріалів справи, Генеральною прокуратурою України звернення ОСОБА_3 були надіслані за належністю до прокуратури Чернігівської області для організації перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, що підтверджується супровідними листами № 19-р від 20.02.2009 року та від 30.03.2009 року. Звернення позивача, надіслані до прокуратури Чернігівської області за належністю, останнім розглянуті та 12.03.2009 року, 17.03.2009 року, 09.04.2009 року ОСОБА_3 надані відповідні відповіді.
Згідно ст. 99-1 Кримінально-процесуального кодексу України постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуророві, а якщо таку постанову винесено прокурором - вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
Відповідно ст. 13 Закону України «Про прокуратуру» систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури.
Статтею 5 вищевказаного Закону органи прокуратури становлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим.
З наведеного вбачається, що міська прокуратура підпорядкована обласній прокуратурі, яка в свою чергу підпорядковується Генеральній прокуратурі, а тому для прокуратури м. Чернігова вищестоящим органом є саме прокуратура Чернігівської області, а не Генеральна прокуратура України.
Таким чином Генеральною прокуратурою України правомірно було направлено скарги позивача на постанови про відмову в порушенні кримінальної справи до прокуратури Чернігівської області за належністю.
Щодо вимог позивача про відсторонення від займаних посад прокурора ОСОБА_5 та провести перевірку щодо відповідності займаній посаді прокурором ОСОБА_4, вони задоволенню не підлягають, оскільки проведення атестації відповідності займаної посади працівників Генеральної прокуратури України та відсторонення їх від займаних посад згідно Закону України «Про прокуратуру» та Дисциплінарного статуту прокуратури України відноситься до виключної компетенції Генерального прокурора України при наявності відповідних обставин.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Генерального прокурора України необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Генерального прокурора України - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Сорочко Є.О.
Судді: Ткаченко О.Є.,
Клопот С.Л.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 22.05.2009р.