Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа №2а-1331/10/1512
14 грудня 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі
головуючого - судді Васильків О В
при секретарі - Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1
Олександровича до УДА1 ГУМВС України в Одеській області, інспектора ДПС Любашівського взводу ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне
порушення, суд, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, та уточнивши вимоги просить визнати дії інспектора щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення протиправними, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього, та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. При цьому позивач посилається на те що 7.10 2010 року Правил дорожнього руху він не порушував, про що вказув інспектору ще при складанні ним протоколу у зв*язку з чим позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги,
просять позов задовольнити.
Представник відповідача - УДАІ ГУМВС України в Одеській області до судового засідання
не з*явилася, повідомлялася належним чином, надала суду письмові заперечення, в яких просить в задоволенні позову відмовити та розглянути справу за відсутності представника УДАІ ГУМВС України в Одеській області.
Відповідач - інспектор ДГІС Любашівського взводу ОСОБА_3 до судового засідання не
з'явився, про час та день слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд
не повідомив.
На підставі ст.128 КАС України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 7 жовтня 2010 року відносно позивача інспектором Слабнюком С.М. винесено постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122
КпАП України. З зазначеної постанови вбачається, що 7.10.2010 року о 16.32 годин позивач,
керуючи автомобілем марки «Мітсубісі», державний номер НОМЕР_1, на 316 км автодороги Київ-
Одеса, порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме перевищив встановлені обмеження
швидкості руху. В постанові не зазначено яким приладом здійснено фотофіксацію та до постанови
не додано інших доказів з цього приводу фото, тощо.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку
встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи
в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил норм і стандартів що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення до неї
додається тільки протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 №153732. Тому суд.
приходить до висновку, що вимірювач швидкості «Беркут» №0603036, зазначений в
протоколі про адміністративне правопорушення, не має функцій фото, кінозйомки чи відеозапису. При цьому, з огляду на положення ст 251 КУпАП ця норма носить імперативний характер
щодо можливості використання тільки тих технічних засобів та приладів. які мають функції фото-,
кінозйомки чи відеозапису і можуть бути використані як доказ по справі.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені
постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги
наведеної норми, а також порушено ст. 280 КпАП України. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен саме позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім показань вимірювача швидкості руху «Беркут» №0603036 будь-яких інших доказів не наведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п.2.13 Інструкції« 3 організації провадження з діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху», до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інні матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів, та
довідкові матеріали про власника транспортного засобу або особу, яка має право керування цим транспортним засобом. Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення
вбачається, що в порушення наведеного до цього положення не додано матеріалів на яких
зафіксовано показання приладу яким вимірювалася швидкість руху. і
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам:, передбаченим ст. ст. 283. 284 КпАП України У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач ще при складанні протоколу вказував, що він з ним не згодний, що він не перевищував швидкості руху, але незважаючи на те, що відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові прийнятій відповідачем не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як
доведені та обгрунтовані, а постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає
скасуванню.
Керуючись ст. ст. 71, 159, 161, 162, 163. 171 2 КАС України ст. ст. 251. 283, 284, 288. 289 КпАП України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати дії інспектора ДПС Любашівського взводу ОСОБА_3 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 №153732 від 7 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. ст. 122 КпАП - протиправними.
Постанову Серії ВН №336499 від 7 жовтня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС
Любашівського взводу ОСОБА_2 - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до
адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого
ч. 1 ст. 122 КпАП України - закрити
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Васильків