Справа № 2а-9266/09/2570
14 травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю представника позивача Петренко Н.О.,
представника відповідача Михайличенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Талалаївському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки про зобов'язання вчинити певні дії, -
Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області (далі - УПФУ в Талалаївському районі) звернулось до суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки (далі - відділення Фонду в м. Прилуки) про зобов'язання включити в акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суму витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 1650 грн. з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року за пенсійною справою № 106876 ОСОБА_1. Свої вимоги мотивують тим, що УПФУ в Талалаївському районі витрачено кошти на виплату пенсії в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року громадянці ОСОБА_1 в розмірі 1650 грн. Нещасний випадок трапився з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Талнах Російської Федерації Красноярського краю. На момент утворення незалежної держави Україна непрацездатний член сім'ї померлого - неповнолітня донька ОСОБА_3 (опікун з 28.10.1994 року ОСОБА_4, а з 14.09.2005 року ОСОБА_1) проживала на території Української РСР та пенсія була призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення». Але Фондом було відмовлено включити в Акт щомісячної звірки витрат особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, зазначену суму витрат на виплату і доставку пенсій, в зв'язку з тим, що нещасний випадок на виробництві стався під час роботи на підприємстві, розташованому на території країн Співдружності Незалежних Держав. Дану відмову вважають неправомірною, а тому вимушені були звернутися до суду за захистом свої прав.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити та пояснила, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги, в тому числі і виплату пенсій у разі настання страхового випадку та дія цього Закону поширюється лише на осіб, які отримали трудове каліцтво чи професійне захворювання за часів існування СРСР на території України. Відшкодування шкоди працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті, відповідно до Угоди про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 року державами колишнього Союзу РСР, в тому числі і Україною, проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої поширювалось на працівника під час отримання каліцтва іншого ушкодження здоров'я, смерті. Також зазначила, що виплачуючи пенсію по інвалідності особам, потерпілим внаслідок каліцтва, Пенсійний фонд України мав право на повернення коштів на виплату пенсій від підприємств, з вини якого стався нещасний випадок на виробництві. Дане право Пенсійний фонд України в своїй діяльності повністю використовував і в порядку регресу стягував з підприємств, з вини яких настав нещасний випадок, понесені витрати. А тому дане право органи Пенсійного фонду можуть використати і при вирішенні питання повернення понесених ними витрат на виплату пенсій потерпілим від нещасного випадку на підприємствах за межами України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтями 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюються органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.
Згідно акту № 13 від 31.05.1994 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві в м. Талнах Російської Федерації Красноярського краю. Неповнолітня донька померлого - непрацездатний член сім'ї померлого під час утворення держави Україна проживала на території Української РСР та пенсія була призначена за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно розрахунків УПФУ в Талалаївському районі суми виплаченої пенсії по втраті годувальника за період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року загальна сума, що підлягає відшкодуванню становить 1650 грн.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно з ч.2 п.5 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг, між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України, та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 № 5-4/4, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.03 за № 376/7697 встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих. За її результатами складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, який подається відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків (п. 6 Порядку).
Згідно п.7 Порядку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, при понесенні Управлінням Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області витрат у зв'язку з виплатою пенсій, призначених на підставі ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ці витрати підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Позивачем за період з 01.05.2008 року по 31.03.2009 року було виплачено пенсії ОСОБА_1, яка є опікуном неповнолітньої дочки померлого ОСОБА_3, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за пенсійною справою № 106876 в сумі 1650 грн., що підтверджується розрахунками УПФУ в Талалаївському районі та актом № 13 від 31.05.1994 року встановлення факту нещасного випадку на виробництві за формою Н-1.
Відповідно до ст. З Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення по даній Угоді, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Доводи відповідача стосовно того, що до даних правовідносин слід застосовувати Угоду між державами учасницями СНД про взаємне визнання права на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ними трудових обов'язків, підписаною 09.09.1994 усіма державами - учасницями СНД, суд вважає помилковим, оскільки норми вказаної Угоди регулюють правовідносини безпосередньо між працівниками, каліцтво або професійне захворювання яких пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків, та роботодавцями, відповідальними за завдання шкоди, і не розповсюджуються на пенсійні відносини, що відповідає і вимогам цивільного законодавства.
В ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення Угоди, зазначено, що у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, пов'язаних з виконанням ним трудових обов'язків, організація або громадянин, відповідальні за шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому у повному розмірі втрачений заробіток, а також виплатити потерпілому (членам сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого) одноразову допомогу в установленому законом порядку. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.
Відповідно ч. 1 та 3 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Отже, відшкодування шкоди фізичній особі і відшкодування витрат на пенсійне забезпечення у зв'язку з трудовим каліцтвом - це різні поняття, які регулюються різними нормативно-правовими актами.
Твердження відповідача про те, що померлий громадянин ОСОБА_2 не був застрахований в Україні і за нього не сплачувалися до Фонду страхові внески є безпідставним з огляду на те, що предметом даного спору є право позивача на відшкодування понесених ним витрат, а не право ОСОБА_1 на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Призначивши громадянці ОСОБА_4, а потім ОСОБА_1, як опікунам неповнолітньої ОСОБА_3, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивач визнав право останніх на отримання даного виду пенсій.
Таким чином, витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій та інших соціальних виплат підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
З наведеного вбачається, що на законодавчому рівні не врегульовано питання відшкодування проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття ФССНВ до заліку витрат на виплату пенсій або інших соціальних виплат особам, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом.
Порядок відшкодування ФССНВ України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України у Талалаївському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки Чернігівської області необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України у Талалаївському районі Чернігівської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Прилуки - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Сорочко Є.О.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 19.05.2009р.