Київський районний суд м. Одеси
м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43
Справа №2a-230/10/1512
12 лютого 2010 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Васильків О. В.
при секретарі - Дикун В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Одеси ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС 1-го взводу ВДАІ м.Одеси ОСОБА_2, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену відносно нього інспектором ДПС ВДАІ м.Одеси ОСОБА_2 При цьому позивач посилається на те, що він не порушував Правил дорожнього руху, про що вказував інспектору при складанні ним протоколу про адміністративне правопорушення, однак інспектор ДПС ОСОБА_2 склав протокол та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач до судового засідання не з*явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
На підставі ст.128 КАС України, враховуючи відсутність від відповідача відповідних повідомлень та заперечень, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом, 14 жовтня 2009 року відносно позивача ІДГІС ВДАІ м. Одеси ОСОБА_2 складено протокол та винесено постанову, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 122 КпАГІ України, з зазначеної постанови вбачається, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «ІПевроле Авіо» не надав переваги у русі пішоходам на пішохідному переході.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показами технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що
стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення до неї не додається жодного доказу. Тому суд, з огляду на положення ст. 251 КпАГІ України, приходить до висновку, що суб'єктивна думка відповідача не може бути використана як доказ по справі.
Таким чином, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем порушені вимоги наведеної норми, а також порушено ст. 280 КгіАП України. Так, відповідачем достеменно не встановлено чи був винен позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що окрім постанови по справі про адміністративне правопорушення винесеної відповідачем будь-яких інших доказів не наведено.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протигіравність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, так як доведені та обгрунтовані, а постанова відповідача підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 71, 159, 161, 162, 163 КАС України, ст. 251, 283, 284, 288, 289 КпАП України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Серії ВН №096984 від 14 жовтня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення винесену відносно ОСОБА_1 інспектором ДПС 1-го взводу ВДА1 м. Одеси ОСОБА_2 - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду міста Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження і одночасного направлення копії апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.В.Васильків