Справа № 2-а-158/2009 р.
Іменем України
23 листопада 2009 р. Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді - Жмайло Н.В.
при секретарі - Головінової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Тернівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни , -
Позивач 27.07.2009 р. звернувся до суду з позовом до управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Свою позовну вимогу мотивує тим, що позивач народився 25 грудня 1938 року та відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного закону з першого січня 2006 року позивачу повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. За 2006-2007 роки позивачу така допомога не виплачувалась. Позивач вважає, що відповідач, керуючись нормами законів, які визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі №29/2007, від 22.05.2008 року по справі №28/2008 невірно нарахував та встановив позивачу розмір сум, гарантованих державою - щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня-350 грн., 1 квітня - 359 грн., 1 жовтня - 366 грн. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 р. - 470 грн., з 1 квітня 2008 р. - 481 грн., з 1 липня 2008 р. - 482 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 498 грн.
Позивачу гарантована державою соціальна державна у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до діючого законодавства України повинна нараховуватися наступним чином:
Відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1січня - 350 грн., 1 квітня - 359 грн., 1 жовтня - 366 грн., невиплачена щомісячна державна соціальна допомога за 2006 рік складає: (4302 грн. х 30%) : 100 = 1290,60 грн. Відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», де прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн., невиплачена щомісячна державна соціальна допомога на 2007 рік складає: (4809 грн. х 30%) : 100 = 1442,70 грн. Відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2008 р. - 470 грн., з 1 квітня 2008 р. - 481 грн., з 1 липня 2008 р. - 482 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 498 грн., невиплачена щомісячна державна соціальна допомога на 2008 рік складає: (5793 х 30% ) : 100 = 1737,00 грн. Загальна сума невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 2006 по 2008 рік складає: 4471,20 грн. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнути недоотриману суму щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2006-2007-2008 р. р. у розмірі 4471,20 грн.
Представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не визначено величини мінімальної пенсії за віком. Надбавки та підвищення до пенсій виплачуються за рахунок коштів державного бюджету України. Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено, що з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу 7 статті 5 та статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Законами України «Про державний бюджет України на 2006,2007,2008 роки» відповідних коштів на виплату підвищення «дітям війни» не передбачено. Крім того, п. 8 постанови КМУ №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. встановлено, що дітям війни проводиться підвищення у таких розмірах: з 22 травня 47,00 грн.; з 1 квітня 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн. Крім того, позивачем пропущений строк звернення з адміністративним позовом до адміністративного суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій він позов підтримує, просить розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, в якій він позовні вимоги не визнає та просить розглянути справу за його відсутності у порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорту та копією пенсіонного посвідчення №312345 (а.с. 9,10), у зв'язку з чим він перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м. Тернівці Дніпропетровської області, як дитина війни, та отримує щомісячну надбавку дітям війни. Розмір надбавки, яку отримав позивач, складає: з 01 січня 2008 р. по 31.03.2008 р. - 47, 00 грн.; з 01 квітня 2008 р. по 30.06.2008 р. - 48,10 грн.; з 01 липня 2008 р. по 30 вересня 2008 р. - 48,20 грн.; з 01 жовтня 2008 р. по 09.11.2009 р. - 49,80 грн., що підтверджується листом УПФУ № 2413/05-37 від 09.11.2009 року. В 2006-2007 роках щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не виплачувалася.
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 р., дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років; державна соціальна гарантія - встановлений цим Законом мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 р., яка набрала чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року, який набрав чинності з 1 січня 2006 року, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, п.17 ст. 77 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України не були визнані неконституційними, невиплата відповідачем позивачу, як дитині війни, в 2006 році підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є правомірною.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Оскільки позивач не є інвалідом, підвищення до пенсії в зазначеному розмірі їй протягом 2007 року не виплачувалося.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, невиплата відповідачем позивачу, як дитині війни, в період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є правомірною, а після прийняття рішення Конституційним Судом України з 09.07.2007 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачці та виплатити їй підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
Пунктом 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 6 викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Зазначена редакція ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» набрала чинності 01.01.2008 року.
Однак, рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі N 1-28/2008 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, дії відповідача по виплаті позивачу, як дитині війни, в період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, є правомірними, а після прийняття рішення Конституційним Судом України з 22.05.2008 року відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплатити йому підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. ст. 69, 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі, якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення і висновки Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71, статті 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», а також рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно абзацу 1 частини 5, частини 3 статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року (у редакції Закону України від 15 березня 2007 року, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2007 року - 380 грн., з 1 квітня 2007 року - 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня 2007 року - 415 грн. 11 коп. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в 2007 році складає: з 9 липня 2007 року - (410,06х30%/100%) = 123 грн. 02 коп., з 1 жовтня 2007 року - (415,11х30%/100%)=124 грн. 53 коп.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 27.07.2009 р. Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, але противоправні дії відповідача стосовно невиплати та недонарахування позивачу щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни тривали з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., і саме з цього часу повинен відраховуватися початок перебігу строку звернення з адміністративним позовом. Тобто позивач звернувся до суду з позовною заявою з пропуском строку, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України, поважних причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не наведено, і при розгляді справи судом не встановлено, тому суд вважає за необхідне в цих вимогах позивачу слід відмовити.
Відповідно до абзацу 5 статті 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2008 р. - 470 грн., з 1 квітня 2008 р. - 481 грн., з 1 липня 2008 р. - 482 грн., з 1 жовтня 2008 р. - 498 грн. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2008 році складає: з 25 травня 2008 року - (481х30%/100%)=144 грн. 30 коп., з 1 липня 2008 року - (482х30%/100%)=144 грн. 60 коп., з 1 жовтня 2008 року - (498х30%/100%)=149 грн. 40 коп.
Таким чином, розмір невиплаченої відповідачем суми доплати до пенсії за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р. складає 715 грн. 23 коп. (31 грн. 03 коп. ((144,30/31 дн. х 10 дн.)-(48,10/31х10)) + ((144,30 х 1 міс.)-48,10) + ((144,60 грн. х 3 міс.)-(48,20х3 міс.))+ (149,40 х 3 міс.)-(49,80х3 міс.)).
Тому відповідачу слід нарахувати та провести виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни лише за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 715,23 грн.
Відповідно до ч. 1 статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня 2009 р., який діяв у грудні 2008 р., тобто - 498 грн. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в 2008 році складає: з 1 січня 2009 року - (498х30%/100%)=149 грн. 40 коп.
Окрім того, відповідно ч. 2 до ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як встановлено під час розгляду справи в період часу з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р. відповідачем проведено виплату позивачу щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 49,80 грн., що підтверджується листом УПФУ № 2413/05-37 від 09.11.2009 року, тобто в порушення вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому суд вважає з метою захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог і визнати дії відповідача неправомірними за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р. та зобов'язати відповідача нарахувати та провести виплату позивачу недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р.
Судом не можуть бути прийняті до уваги заперечення відповідача стосовно того, що доплата до пенсії позивачу в 2008-2009 роках була проведена в розмірі, встановленому чинним законодавством, а саме згідно Постанови КМУ №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р., а також щодо неможливості застосування визначення мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. з огляду на положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з наступних підстав.
Дійсно п. 8 Постанови КМУ №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 р. встановлено, що дітям війни проводиться підвищення у таких розмірах: з 22 травня 47,00 грн.; з 1 квітня 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн., з 1 жовтня - 49,80 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Але виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору при розрахунку державної та додаткової пенсії застосуванню підлягають положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 р., згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Заперечення відповідача щодо пропуску строку звернення з адміністративним позовом позивача до адміністративного суду, суд вважає необґрунтованими, так як строк звернення до суду відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України становить один рік з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 27.07.2009 р., рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, але противоправні дії відповідача стосовно невиплати та недонарахування позивачу щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни тривали з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. і саме з цього часу повинен відраховуватися початок перебігу строку позовної давності, тобто позивач звернувся до суду з позовною заявою в межах строку, передбаченого ч.2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч.1,3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до УПФУ в м. Тернівка підлягає частковому задоволенню: дії відповідача щодо недонарахування суми доплати до пенсії за період з 22 травня 2008 р. по грудень 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 жовтня 2009 р. слід визнати противоправними, відповідача слід зобов'язати нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008р. по грудень 2008 р. у розмірі 715 грн. 23 коп. та зобов'язати відповідача з 01.01.2009р. по 31.10.2009 р. нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», сплачене позивачем держмито в розмірі 7,15 грн. слід стягнути з Державного бюджету України; в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч.2 ст.19, ч.2 ст. 152 Конституції України, абз. 1,2 ст. 1, ч.2 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 59 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ч. 1 статті 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 122 ч.3, 159, 160, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Визнати противоправними дії управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня по грудень 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 жовтня 2009 р.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня по грудень 2008 р. у розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 23 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені по справі судові витрати в розмірі 7 (сім) грн. 15 коп.
Зобов'язати управління пенсійного фонду України в м. Тернівка Дніпропетровської області з 01.01.2009 року по 31 жовтня 2009 року нарахувати та провести виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позовних вимог, а саме: стягнення підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за 2006,2007, та з січня по 21 травня 2008р. у розмірі 3755,97 грн., стягнення сплаченого державного мита в розмірі 37,56 грн. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Тернівський міський суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, і подання після цього у 20-ти денний строк апеляційної скарги з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції; або без подання заяви про оскарження шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складений 24.11.2009 року.
Головуючий