Справа № 2а-9026/09/2570
"12" травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л. М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції до приватного підприємства «Вартер» про стягнення податкового боргу, -
Позивач, 07.04.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Вартер» (код ЄДРПОУ 33710081, р/р 26004060136716 у Чернігівському регіональному управлінні Приватбанку м. Чернігів) і просить стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 1850,43 грн. за рахунок активів в тому числі: по податку на додану вартість 1508,00 грн. до Державного бюджету м. Прилуки, р/р 31116029700006, код одержувача 22822145, банк - УДК в Чернігівській області, МФО 853592; по податку на прибуток 342,43 грн. до Державного бюджету м. Прилук, р/р 31114009700006, код одержувача 22822145, УДК в Чернігівській області, МФО 853592, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний своєчасно подавати податкову звітність та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Але відповідач вимог закону не виконує та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Встановлено, що виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області від 20.09.2005 року зареєстроване в якості юридичної особи приватне підприємство «Вартер» і перебуває на обліку в Прилуцькій об'єднаній державній податковій інспекції, як платник податків.
Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.
Відповідач є платником податків і зборів, тому, згідно зі статтею 4, пунктом 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, із змінами, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів ) у встановлені законами терміни.
На порушення вимог чинного податкового законодавства приватне підприємство «Вартер» не своєчасно та не у повному обсязі сплачує до бюджету належні суми податків. Так, згідно облікових карток станом на 24.03.2009 року на особовому рахунку відповідача обліковується податковий борг в сумі 1 850,43 в тому числі: заборгованість по податку на додану вартість становить 1508,00 грн.; заборгованість по податку на прибуток становить 342,43 грн. Дана сума податкового боргу є узгодженою, оскільки виникла на підставі податкових декларацій, які вважаються узгодженими з моменту подання та податкових повідомлень-рішень, які відповідачем не оскаржувались.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до ч. 4 пп. 6.2.4 п. 6.2., ст.6 вказаного Закону днем отримання такого повідомлення при неможливості встановлення фактичного місцезнаходження платника податків вважається також день розміщення повідомлення-рішення на дошці додаткових оголошень.
Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу.
Відповідно до пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2001 р., № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова вимога направляється платнику податків у випадках, якщо він не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки.
На виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/119 від 14.10.2008р., та друга податкова вимога № 2/6 від 13.01.2009 року, були розміщені на дошці податкових оголошень.
Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.
Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що Позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» заходів з погашення податкового боргу Відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.
Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з приватного підприємства «Вартер» (код ЄДРПОУ 33710081, р/р 26004060136716 у Чернігівському регіональному управлінні Приватбанку м. Чернігів) за рахунок активів податковий борг в розмірі 1850,43 грн. в тому числі:
по податку на додану вартість 1508,00 грн. до Державного бюджету м. Прилуки, р/р 31116029700006, код одержувача 22822145, банк - УДК в Чернігівській області, МФО 853592;
по податку на прибуток 342,43 грн. до Державного бюджету м. Прилук, р/р 31114009700006, код одержувача 22822145, УДК в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. М. Гром