Справа № 2а-9190/09/2570
06 травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Пасеки В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0870 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А 0870 про визнання бездіяльності неправомірною в частині невидачі речового майна та в частині невиплати вартості належного речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року та про зобов'язання сплатити грошову компенсацію за невидане речове майно, що підлягало видачі після 11.03.2000 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він у період проходження військової служби знаходився на речовому забезпеченні у військовій частині А 0870 та в грудні 2008 року йому стало відомо, що відповідачем йому не видано речове майно, а в зв'язку з відсутністю вказаного майна не виплачено грошову компенсацію. Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації. Таким чином вважає, що не забезпечивши його належним речовим майном під час проходження служби та не виплативши грошової компенсації замість невиданого речового майна, відповідачем порушено його права.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити, оскільки військова частина не виплачувавши грошової компенсації замість речового майна позивачу після 11.03.2000 року діяла відповідно до Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів». Крім того зазначив, що ОСОБА_1 з 2000 року забезпечувався речовим майном не в повному обсязі, про що знав позивач з моменту неналежного забезпечення цим майном, а тому пропустив строк звернення до суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 під час проходження служби перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А 0870 та наказом начальника управління пожежної безпеки від 11.11.2008 року № 61 був звільнений в запас за п.63, підпунктом "г" (за скороченням) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України з правом носіння військової форми одягу, що не заперечується відповідачем.
ОСОБА_1 перебував на речовому забезпеченні у військовій частині А 0870, належне йому речове забезпечення в повному обсязі не отримував, в зв'язку з відсутністю належного майна у відповідача, що не заперечується представником відповідача та підтверджується довідкою № 11 від 09.02.2009 року виданою військовою частиною А 0870.
Відповідно до частини 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», редакція якого діє на час звернення позивача до суду, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в термін, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
Як вбачається з довідки № 11 від 09.02.2009 року виданої позивачу військовою частиною А 0870, загальна сума заборгованості за не отримане ним речове майно за період після 11.03.2000 року складає 2488,58 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, але в судовому засіданні представник відповідача не довів правомірність дій військової частини А 0870 щодо несвоєчасного забезпечення позивача речовим майном.
Враховуючи, що позивач під час проходження служби несвоєчасно та не в повному обсязі забезпечувався належним йому речовим майном та був звільнений після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», яка надає право звільненим військовослужбовцям отримувати грошову компенсацію замість неотриманого під час служби речового майна, ОСОБА_1 має право на таку грошову компенсацію.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущено не було, оскільки він звільнений з військової служби 11.11.2008 року та отримав довідку-розрахунок про вартість речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року до моменту звільнення в запас 09.02.2009 року.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та з урахуванням того, що позивач не був забезпечений належним речовим майном з вини відповідача, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А 0870 задовольнити, оскільки вони є законними та обґрунтованими, бездіяльність військової частини А 0870 в частині невидачі ОСОБА_1 належного речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року та невиплати грошової компенсації замість невиданого речового майна, що підлягало видачі з 11.03.2000 року після звільнення ОСОБА_1 необхідно визнати неправомірною та зобов'язати військову частину А 0870 сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість невиданого речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року в сумі 2488,58 грн. Судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини А 0870 - задовольнити.
Бездіяльність військової частини А 0870 в частині невидачі ОСОБА_1 речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року - визнати неправомірною.
Бездіяльність військової частини А 0870 в частині невиплати грошової компенсації замість невиданого речового майна, що підлягало видачі з 11.03.2000 року після звільнення ОСОБА_1 - визнати неправомірною.
Зобов'язати військову частину А 0870 сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію замість невиданого речового майна, що підлягало видачі після 11.03.2000 року в сумі 2488 (дві тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 58 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Сорочко Є.О.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 12.05.2009 року.