ун. № 759/10909/16-ц
пр. № 2/759/806/17
27 лютого 2017 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
при секретарі Ковтун М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про захист прав на безпечні умови життя, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 в серпні 2016 року, через свого представника ОСОБА_7, заявили позов, за яким з урахуванням наступних змін, просили на захист прав на безпечні умови життя зобов'язати ФОП ОСОБА_6 обмежити режим роботи та заборонити використання звуковідтворювальної апаратури у нічний час (з 22 год. вечора до 8 год. ранку наступного дня) у розважальних закладах, розташованих в багатоквартирному будинку АДРЕСА_1.
Позов мотивованим тим, що розважальні заклади відповідача облаштовані в приміщеннях будинку в якому проживають позивачі, в силу специфіки ці заклади працюють і в нічний час, внаслідок використання звуковідтворювальної апаратури, а токож внаслідок неадекватної поведінки деяких гостей закладу, жильці будинку потерпають від надмірного шуму, механічної вібрації, відчувають страх за життя, здоров'я близьких.
Представник позивачів ОСОБА_7 в судовому засіданні на вимогах позову наполягала, надала пояснення, що по суті зводяться до викладеного в позовній заяві та уточненнях до неї.
Представники відповідача ОСОБА_8, ОСОБА_9 просили в задоволенні позову відмовити, за необгрунтованістю.
Вислухавши сторони, дослідивши надані докази та інші матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в позові.
Так, сторонами не заперечується і знаходить своє підтвердження матеріалами справи те, що ФОП ОСОБА_6 здійснює господарську діяльність з надання послуг організування відпочинку та розваг (в тому числі видовищних заходів сексуального характеру) в розважальних закладах караоке-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходяться в приміщеннях перших двох поверхів житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, заклади працюють і в нічну частину доби, при наданні послуг використовується звуковідтворювальна аппаратура.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_6 має всі необхідні ліцензії для забезпечення роботи закладів, діяльність закладів погоджена органами місцевої влади та відповідними наглядовими органами.
Жильці будинку АДРЕСА_1, в тому числі і позивачі, неодноразово звертались до органів влади, правоохоронних органів зі скаргами щодо порушення власником розважальних закладів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» вимог законодавства про забезпечення безпечних умов життя, а саме вимог щодо дотримання тиші в громадських місцях.
Зокрема, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5, та інші мешканці будинку в березні 2016 року звернулись до Оболонької районної в м. Києві державної адміністрації зі скаргами, за якими просили зобов'язати власника розважальних закладів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та «ІНФОРМАЦІЯ_2» привести свою діяльність у відповідність до вимог рішення Київської міської ради VI скликання від 25.12.2008р. №1051/1051, припинивши використання звуковідтворювальної техніки у нічний час: із 22 год. вечора до 8 год. ранку.
Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», обов'язок забезпечувати контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів покладається на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом.
За змістом ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані, в тому числі: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу.
Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, належить: здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.
Також, згідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" основним завданням державного санітарно-епідеміологічного нагляду є діяльність органів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.
Основними завданнями цієї діяльності є, в тому числі: нагляд за організацією і проведенням органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів; нагляд за дотриманням санітарного законодавства.
Обмеження, тимчасова заборона чи припинення господарської діяльності, яка ведеться із порушенням вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, є заходами реагування відповідного контролюючого органу на дії порушника цих норм (ст. 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).
У судовому порядку оскаржуються результати діяльності цих органів - їх рішення, дії або бездіяльність (ст. 8 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»).
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
За таких обставин та вимог закону, суд приходить до висновку, що позивачами обрано неналежний спосіб захисту порушенного права, а тому задовольнити вимоги позову не вбачається за можливе.
Судові витрати, за вказаного рішення, перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про захист прав на безпечні умови життя, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий М.Ф. Сенько