пр. № 6-а/759/17/17
ун. № 759/1928/13-а
04 вересня 2017 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Величко Т.О., секретаря Забелі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010 р.,
У липні 2017 р. заявник звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010 р., посилаючись на те, що В провадженні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої
іужби Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист Святошинського районного суду м. Києва від 03.03.2014 по справі № 2-а/759/127/13 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва і Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячні виплати на дітей шкільного віку: ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4), відповідно до ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010 року,з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період.
Заявник зазначив, що 04.10.2016, керуючись ст. ст. 17,19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гречухом О.Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52426835, якою боржнику надано строк на самостійне виконання рішення суду. Згідно повідомлення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат встановлено, що бюджетні призначення на проведення компенсаційних виплат для забезпечення виконання судових рішень у Державному бюджеті не передбачено.
Заявник зазначив, що виконавчі листи, які були видані на виконання рішення суду по справа № 2а-32/2010 прийняли на виконання, а виконавчі листи по справі № 2-а/759/127/13 відмовився прийняти та повернули назад, а в листі від 10.10.2014р. за № 283/04-31; № 282/04-31, повідомили наступне: - Відповідно до п.2 Порядку - внесенню до Реєстру підлягають виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів, або рішення суду, що набрали законної сили, боржником за яким є державні органи, державні підприємства, установи, організації, юридичні особи, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства, що ухвалені до 1 січня 2013 року. Отже, якщо не змінити спосіб виконання з «зобов'язати» на «стягнути» то постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013р. - не буде виконана, оскільки держава гарантує виконання рішення суду зобов'язального характеру, які ухвалені до 01 січня 2013 року.
Заявник у судове засідання з'явився, заяву підтримав, та просив задовольнити.
Представник КМЦНЗСВ у судовому засіданні проти заяви заперечував у повному обсязі, оскільки з поданих документів вбачається, що вказана сума не була визначена у судовому рішенні та не була предметом розгляду у зв'язку із чим задоволення подання у такому його формулюванні може призвести до зміни судового рішення по суті, що діючим процесуальним законодавством, зокрема ст. 263 КАС України, не передбачено.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 263 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Суд, дослідивши матеріали справи, пояснення сторін та заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог частини першої ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Як передбачено частиною першою та другою ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, серед іншого, виконавчі листи, що видаються судами.
Судом встановлено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві - задоволено частково, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 06.06.2013 року - скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково (а.с. 61-64).
Відповідно до ч.1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року № 440, особи можуть подати до органів державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника документи для проведення їх обліку, інвентаризації заборгованості та подальшої передачі до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган. Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належить до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 165, 263 КАС України, ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення, щомісячних виплат на дітей шкільного віку та грошову допомогу до 5 травня за період 2010 р. - задовльнити.
Змінити спосіб виконання рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 23.12.2013 по справі №2-а/759/127/13 шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 коштів у розмірі 169 816 грн. 00 коп.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 5 днів.
Суддя: