Справа № 2а-9092/09/2570
"27" квітня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л. М.
при секретарі - Закупрі П. П
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради до Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі про визнання недійсними рішень, -
08.02.09 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Новгород-Сіверському районі і просить суд визнати нечинними рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 26.12.2008 року № 0001182340, № 0001192340, №0001202340, № 0001212340, № 0001222340, № 0001232340, № 0001242340, № 0000992340, № 0001002340, № 0001022340, № 0001032340, № 0001042340, № 0001052340, №0001062340, № 0001072340, № 0001082340, № 0001092349, № 0001102340, № 0001112340, № 0001122340, № 0001132340, № 0001142340, № 0001152340, № 0001162340, № 0001172340 Державної податкової інспекції у Новогород-Сіверському районі, прийнятих на підставі акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання суб'єктами вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 526/23/17/01980897 від 15.12.2008 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство не вбачає жодної неправомірної дії з свого боку, яка дала б підставу податковому органу розглядати відсутність патентів на ФАПах, як порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що Центральна районна аптека № 43 КП «Ліки України» у перевіряємому періоді з 01.10.2005 року по 20.06.2007 року мало статус державного підприємства, а з 20.06.2007 року по 30.09.2008 року мало статус вже комунального підприємства. Тобто, відповідно до норм Цивільного кодексу України, майно яке є власністю КП «Ліки України» належить територіальній громаді і не знаходиться у державній власності. Таким чином від набрання чинності Закону України від 27.04.07р. № 997, роздрібна торгівля лікарськими засобами за готівкові кошти ЦРА № 43 підлягає патентуванню відповідно до норм діючого законодавства. ЦРА № 43 на протязі періоду з 20.06.2007 року по 30.09.2008р. здійснювала реалізацію за готівку ліків та лікарських засобів вітчизняного виробництва без придбання пільгового торгового патенту в приміщеннях фельдшерсько- акушерських пунктів на території сіл Новгород-Сіверського району, що є порушенням частини 1, 6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27 квітня поточного року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 30.04..2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
В судовому засіданні встановлено, що Згідно з п. 1 ст. 11.1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями і відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Новгород-Сіверської центральної аптеки № 43 комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р. відповідно до затвердженого плану перевірки. За результатами перевірки було складено акт № 526/23/17/01980897 від 15.12.2008р. про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, в якому вказувалось на порушення Новгород-Сіверською ЦРА № 43 частини 1,6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» за період з 20.06.2007р. по 30.09.2008р., в результаті чого підприємством не були придбані пільгові торгові патенти для роздрібної торгівлі лікарськими засобами з вказаним пунктом представник суб'єкта господарювання був не згодний про що вказав у вказаному акті.
Державною податковою інспекцією у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.12.2008 року в кількості 26 штук з № 0000992340 по № 0001242340, прийнятих за на підставі акта перевірки від 15.12.2008 року № 526/23/17/01980897.
З вказаними рішенням Комунальне підприємство «Ліки України» Чернігівської обласної ради не погодилось і подало первинну скаргу на адресу Державної податкової інспекції в Новгород-Сіверському районі, але рішенням про результати розгляду первинної скарги позивача було залишено без задоволення.
Встановлено, що Комунальне підприємство «Ліки України» Чернігівської обласної ради в особі своїх структурних підрозділів будувало правові відносини з фельдшерами (лікарями) ФАПів та сільських лікарських амбулаторій на підставі Договорів про спільну діяльність та повну матеріальну відповідальність, які носили цивільно-правовий характер. На відмінність від трудового договору, предметом зазначених Договорів було і є надання конкретної послуги - реалізація лікарських засобів та виробів медичного призначення, Договором не контролювався режим робочого часу працівника ФАПу (лікарської амбулаторії), в ньому відсутні трудові і соціальні гарантії, передбачені трудовим законодавством України (зокрема відпустки, вихідна допомога, оплата лікарняних та інші гарантії). Також, згідно вищезгаданого цивільно-правового Договору оплачувався кінцевий результат роботи фельдшера (лікаря) за реалізовані лікарські засоби, а згідно трудового договору оплачується процес праці у вигляді основної та додаткової заробітної плати, а також інших виплат, передбачених законодавством. Таким чином, Договір з ФАПом не мав ознак трудової угоди, на що підприємству було чітко вказано Головним контрольно-ревізійним управлінням України під час ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Ліки України» за період з 01.01.2005р. по 01.10.2007р.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», Постанови № 1570 фельдшерсько-акушерські пункти не відносяться до структурних підрозділів аптечних закладів, а є структурними підрозділами сільських (селищних) рад і фінансуються за рахунок місцевого бюджету. Згідно з Постановою № 1570 аптека, може мати тільки два види ліцензованих структурних підрозділів: аптечні пункти та аптечні кіоски. Фельдшерсько-акушерські пункти не зносяться ні до аптечних пунктів, ні до аптечних кіосків і не можуть бути структурними підрозділами підприємства позивача. Аптечний пункт, згідно ліцензійних умов, повинен мати загальну площу 18 кв. м. і бути розташованим лікувальному закладі, а аптечний кіоск - 8 кв. м. Більш того, в аптечному пункті або кіоску згідно ліцензійних умов має право працювати тільки відповідний спеціаліст: провізор, фармацевт, а не фельдшер або лікар. Існують і інші багаточисельні ліцензійні умови, при відсутності яких ліцензія не видається. Таким чином твердження ДПІ про те, що ФАПи є структурними підрозділами аптеки безпідставні.
Суб'єкт підприємницької діяльності, що займається оптовою та роздрібною торгівлею лікарськими засобами для отримання ліцензії та патенту повинен мати правовстановлюючі документи на приміщення, де розташований аптечний заклад: свідоцтво на право власності, договір оренди приміщення. Таку вимогу висуває як Закон України «Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності», так і Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. N 1077 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів». Жодного з цих документів позивач не мав і не має, оскільки не орендувало у ФАПів чи у сільських рад ніяких приміщень. Роздрібну торгівлю лікарськими засобами мають право здійснювати тільки аптеки, аптечні пункти та аптечні кіоски, що є структурними підрозділами аптек, а також в сільській місцевості де немає аптек - фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, які є структурними підрозділами сільських рад.
Згідно Закону України від 23.03.96 р. № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» у період з 20.06.2007 року по 30.06.2008 року (надалі Закон № 98/96-ВР): торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності (фельдшери не є суб'єктами підприємницької діяльності, а утримуються за рахунок бюджетних коштів) державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів (як вказано вище ФАП не є структурний підрозділ позивача) у пунктах продажу товарів. Під пунктами продажу товарів у цьому Законі слід розуміти: «магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності - фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності; стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом; фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток».
На роздрібну торгівлю лікарськими засобами та виробами медичного призначення мають ліценцію у м. Новгород-Сіверський та в районі - Центральна районна аптека №43, аптека №86 ЦРА №43 с. Гремяч, аптека №161 ЦРА №43с. Орлівка, аптека №169 ЦРА №43с.Буда-Вороб'ївка, аптечні пункти №.1,2,3 ЦРА №43 у відділеннях центральної районної лікарні в м. Новгород-Сіверський, аптечний кіоск ЦРА №43 м. Новгород-Сіверський. В інших населених пунктах Новгород-Сіверського району аптек , аптечних кіосків КП « Ліки України» не існує. Забезпечення населення медикаментами ,що мешкають у населених пунктах віддалених від розташування міст де є аптеки, проводиться через ФАПи
На підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 24 квітня 1998 р. №254 з метою недопущення погіршення медикаментозного забезпечення сільського населення області дозволено, до вирішення питання на державному рівні , ФАПам, розташованим у сільській місцевості , роздрібну реалізацію лікарських засобів. Цим розпорядженням також визначений порядок оплати працівника, фіксації отримання коштів від продажу та інші питання.
У відповідності до Наказу № 495 від 27.09.2005 р. міністерства охорони здоров'я України , що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.10.2005 р. за №1303/11583 відповідно до ст..54 Основ законодавства України про охорону здоров'я та з метою забезпечення доступності населення сільської місцевості до лікарських засобів і виробів медичного призначення затверджений мінімальний обов'язковий асортимент лікарських засобів і виробів медичного призначення , які відпускаються для населення з фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів. За цим наказом покладено обов'язок на Міністра охорони здоров'я АР Крим, начальників управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій забезпечити спільно з органами місцевого самоврядування відпуск населенню лікарських засобів та виробів медичного призначення з фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів відповідно до чинного законодавства .
Відповідно до пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1570 від 17 листопада 2004 р. «Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах» (надалі Постанова № 1570) «у сільській місцевості у разі відсутності аптеки роздрібна торгівля може здійснюватися лікарськими засобами за переліками, що встановлюються МОЗ, фельдшерськими, фельдшерсько-акушерськими пунктами, сільськими лікарськими амбулаторіями на підставі договорів, укладених з аптекою за письмовим погодженням органів місцевого самоврядування».
На підставі досліджених матеріалів справи вбачається , що порядок реалізації медикаментів населенню в сільській місцевості через ФАПи дотриманий , про що свідчать копії угод про спільну діяльність та повну індивідуальну матеріальну відповідальність між ЦРА №43 та завідуючими ФАПів цих населених пунктів.
Згідно Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я охорона здоров'я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров'я в Україні та забезпечує її реалізацію. Безпосередньо охорону здоров»я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.
Визнаючи важливість права на охорону здоров'я ,Конституція України закріплює та гарантує (ст. 46,47,48) і встановлює ,що основи соціального захисту , форми і види пенсійного забезпечення, засади регулювання праці і зайнятості , охорони дитинства, материнства , батьківства і охорони здоров'я визначаються виключно законами України ( п. 2, 6 ч. 1 ст. 92). Крім того Конституція України проголошує та забезпечує рівність громадян в конституційному праві і свободі та перед законом , які не можуть бути обмежені , крім випадків , передбачених Конституцією України ( ст.. 24,64).
З погляду на наведені вище законодавчі та нормативно-правові акти, які стосуються питання забезпечення населення медикаментами через ФАПи, які розташовані у сільській місцевості, суд вважає , що вимога про необхідність і оформлювати реалізацію медикаментів для населення через ФАПи на підставі отримання пільгових патентів для роздрібної торгівлі лікарськими засобами ,є безпідставним та таким , що не грунтуюється на законі
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинними рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 26.12.2008 року № 0001182340, № 0001192340, №0001202340, № 0001212340, № 0001222340, № 0001232340, № 0001242340, № 0000992340, № 0001002340, № 0001022340, № 0001032340, № 0001042340, № 0001052340, №0001062340, № 0001072340, № 0001082340, № 0001092349, № 0001102340, № 0001112340, № 0001122340, № 0001132340, № 0001142340, № 0001152340, № 0001162340, № 0001172340 Державної податкової інспекції у Новогород-Сіверському районі, прийнятих на підставі акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання суб'єктами вимог податкового , валютного та іншого законодавства № 526/23/17/01980897 від 15.12.2008 р.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 30 квітня 2009 року.
Суддя Л. М. Гром