Справа № 755/12571/17
"01" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючої судді Астахової О.О.,
при секретарі: Наумовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Дніпровський районний в м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту народження дитини,
17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Сімферополь, Автономна республіка Крим, батьком якої є громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Мотивуючи заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сімферополь, Автономної республіки Крим народилась ОСОБА_3, матір'ю якої є ОСОБА_1, батьком - ОСОБА_2.
Проте, отримати свідоцтво народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану виявилось неможливим, оскільки факт народження відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
У зв'язку з цим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану на її звернення було відмовлено у державній реєстрації народження ОСОБА_3.
Разом з тим, встановлення факту народження ОСОБА_3 необхідно для отримання свідоцтва про народження дитини установленого законодавством України зразка, підтвердження громадянства України та реалізації в подальшому дитиною всіх належних їй прав та свобод громадянина України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про встановлення факту народження дитини підтримала та просила її задовольнити, виходячи з доводів, якими обґрунтовується заява.
Заінтересовані особи у судове засідання не з'явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, зі змісту якої вбачається, що він не заперечує щодо задоволення вимог про встановлення факту народження його дитини - ОСОБА_3
Представник Дніпровського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.
Суд, заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані стороною докази, приходить до висновку про задоволення заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 258 ЦПК України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинні бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт.
За положенням ч. 1 ст. 257-1 заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 у Сімферопольському клінічному пологовому будинку №1, ІНФОРМАЦІЯ_1 о 08 год. 05 хв. народила дівчинку, вагою 2980,00 грамів на 40 тижні вагітності при одноплідних пологах, що підтверджується копією медичного свідоцтва про народження серії 35 № 004979 від 13.10.2016 року та випискою із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_1 №3223 (а.с. 8-9).
З матеріалів справи убачається, що заявник зверталась до органу реєстрації актів цивільного стану, однак отримала відмову у проведенні державної реєстрації народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки заявником для підтвердження факту народження дитини пред'явлено документ, виданий на території де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 5).
Відповідно до свідоцтва про народження та свідоцтва про встановлення батьківства, виданих 08 листопада 2016 року Ялтинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являються ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6-7).
Згідно п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-18 будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Частиною 3 даної статті Закону передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Документ, що підтверджує факт народження дитини - свідоцтво про народження серії І-АЯ №685729, видане Ялтинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, тобто закладом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, а тому він є недійсним і не створює правових наслідків відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно із ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них.
Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів.
Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, документи, що підтверджують факт народження.
За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За правилами ст. 7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Згідно Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно із ст. 14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Заявник позбавлена можливості здійснити державну реєстрацію народження свої доньки у позасудовому порядку. Встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов'язано з подальшим вирішенням спору про право.
Ураховуючи наведене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Сімферополь, Автономна республіка Крим, батьком якої є громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю якої є громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 7 Закону України «Про громадянство України», Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, ч. 1 ст. 126, 144 СК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 234, 235, 256-259, 294, 367 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Дніпровський районний в м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження дитини - ОСОБА_3, жіночої статі, дата народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження дитини - м. Сімферополь, Автономна республіка Крим, Україна, мати дитини - громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, батько дитини - громадянин України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду про встановлення факту народження ОСОБА_3, підлягає реєстрації у Дніпровському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану та не замінює собою документу, що видається цим органом, а являється підставою для одержання свідоцтва про народження ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасникам судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя: