Справа № 2а-8741/09/2570
"22" квітня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л. М.
при секретарі - Закупрі П. П
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач 25.03.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1291,49 грн., мотивуючи тим, що відповідач не виконує належним чином вимог чинного законодавства, а саме не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні представник позивача позов та його мотиви підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
В судовому засіданні встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 2521112221 від 15.11.2004 року.
Страхувальниками відповідно до п. 1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058 (Далі Закон України № 1058) є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - для осіб, зазначених у п.п.1,10,15 ст.11 цього Закону.
Зазначені страхувальники згідно ч. 1 ст.15 Закону №1058 є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.
Страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені
строки і в повному обсязі страхові внески (п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058).
Частиною 12 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно п.6 ч.2 ст. 17 Закону №1058 зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 відповідач у строки, встановлені Законом № 1058, подав до управління ПФУ розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті.
Відповідно до п. 3 ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду є органами стягнення по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до ч.2,3 ст.106 Закону №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (надалі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно ч. 1-3 п.З ст.106 Закону №1058 територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені вищезгаданим Законом, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 1291,49 грн. У випадку виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків орган Пенсійного фонду України, на підставі п. 2 ч.9 ст. 109 вищезазначеного Закону, застосовує до страхувальника фінансові санкції в розмірах, передбачених вказаною нормою Закону, у залежності від кількості днів затримки платежів. Також, згідно з а. 3 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058, одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
В зв'язку з несвоєчасною сплатою сум страхових внесків 03.11.2008 року начальником управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі було прийнято Рішення № 409 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків. Вказане рішення було вручено відповідачу, в передбаченому Законом порядку. Відповідач узгодив суми штрафних санкцій та пені, зазначені в Рішенні, оскільки протягом 10-ти робочих днів Рішення не було оскаржено в порядку передбаченому аб. 2 ч. 13 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Узгоджена сума штрафних санкцій та пені, застосованих до відповідача, склала: 728,00 грн. штрафних санкцій і 563,49 грн. -пені.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону України № 1058 рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, є виконавчим документом.
У разі якщо страхувальник отримав рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, і не сплатив зазначену в ньому суму фінансової санкції протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно підлягає примусовому виконанню.
Доказів сплати, як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини, відповідач не надав, добровільно визначену суму в повному обсязі не сплатив
Враховуючи викладене, суд погоджується із позицією управління Пенсійного фонду, що бездіяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що полягає в утриманні від вчасної сплати заборгованості, зачіпає інтереси держави, оскільки перешкоджає поповненню накопичувального фонду, за рахунок якого виплачуються пенсії та покриваються адміністративні витрати для забезпечення функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а заборгованість стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (р/р 25603303011157 в ОПЕРВ Облуправління Ощадбанку, МФО 353553, код 21403848) 1291,49 грн. (одна тисяча двісті дев'яносто одна гривня сорок дев'ять копійок) боргу.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 27 квітня 2009 року.
Суддя Л. М. Гром