Справа № 2а-8806/09/2570
21 квітня 2009 р. м.Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю представника позивача Пригари А.В.,
представника відповідача Литвиненко Ю.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області до відкритого акціонерного товариства «Чернігівський річковий порт» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області звернулось до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Чернігівський річковий порт» (далі - ВАТ «Чернігівський річковий порт») про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 13277,14 грн. та пені в сумі 3573,63 грн. Свої вимоги обґрунтовують тим, що у ВАТ «Чернігівський річковий порт» середньооблікова кількість штатних працівників в 2006 році складала 245 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 10 робочих місць. Відповідно поданого відповідачем звіту у ВАТ «Чернігівський річковий порт» працювало 10 осіб, яким встановлена інвалідність, тобто норматив для працевлаштування інвалідів виконаний. Відділенням Фонду 13.02.2009 року була проведена планова перевірка ВАТ«Чернігівський річковий порт», за результатами якої встановлено, що в 2006 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність складала 9 осіб. Таким чином, відповідач повинен сплатили адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 нестворене робоче місце.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити в повному обсязі та пояснила, що 12 лютого 2009 року відділенням Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області було здійснено планову перевірку ВАТ «Чернігівський річковий порт» щодо реалізації статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», про яку відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 № 70 орган який її здійснює повинен повідомляти підприємства, установи, організації за 10 днів до її початку. Однак відділенням Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області не було належним чином повідомлено про проведення перевірки, так як про останню підприємство дізналось з листа від 09.02.2009 року. Також пояснила, що рішення щодо зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць за звітний період господарському об'єднанню та підприємствам, що входять до його складу, приймається відділенням Фонду соціального захисту інвалідів протягом 30 календарних днів після подання господарським об'єднанням звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду з моменту подачі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ВАТ "Чернігівський річковий порт" 28.02.2007 року не мав ніяких претензій з приводу подачі вказаного звіту, хоча в ч. 5 Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 зазначається, що Фонд соціального захисту інвалідів в Україні має право здійснити позапланову виїзну перевірку незалежно від кількості раніше проведених перевірок у разі неподання роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання такого звіту з помилками, що призвели до несплати суми адміністративно-господарських санкцій або сплати їх не у повному обсязі. Крім того зазначила, що відповідно до ч.4 ст.20 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів» зазначається, що до правовідносин по стягненню адміністративно-господарських санкцій не застосовуються строки, визначені ст.250 Господарського кодексу України, а це в свою чергу означає, що загальні строки давності, установлені вказаною статтею при стягненні адміністративно-господарських санкцій не застосовуються. В статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України зазначається, що для звернення до адміністративного суду відводиться річний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином вважають, що обчислення строку починається з 16.04.2007 року, а саме з моменту закінчення терміну по сплаті адміністративно-господарських санкцій, тобто у відділення Фонду соціального захисту інвалідів в Чернігівській області виникало право на звернення до окружного адміністративного суду у строк з 16.04.2007 року по 16.04.2008 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закону) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Частиною 2 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 1442\11722.
Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Частинами 9, 10 статті 19 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2006 році становила 245 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 10 осіб. Вказані робочі місця на підприємстві відповідача у 2006 році були зайняті 10 інвалідами, тобто норматив для працевлаштування інвалідів відповідно поданого звіту виконаний.
Однак за результатами планової перевірки, проведеної відділенням Фонду 13 лютого 2009 року, встановлено, що в 2006 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність складала 9 осіб, тобто відповідач повинен сплатили адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 нестворене робоче місце.
Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2006 рік на підприємстві відповідача складав 3252900 грн., а середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 13277,14 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 13277,14 грн.
Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007 року у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.
Постановою правління Національного банку України від 21.04.2008 року № 107 встановлена з 30.04.2008 року облікова ставка у розмірі 12% річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 3573,63 грн.
Відповідно до Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 планові виїзні перевірки проводяться не частіше ніж один раз на календарний рік відповідно до квартальних планів робіт, затверджених наказом керівника відділення Фонду. Роботодавець повинен створити умови для проведення планових та позапланових виїзних перевірок уповноваженою посадовою особою відділення Фонду за умови пред'явлення ним службового посвідчення і направлення на перевірку, підписані керівником та скріплені печаткою відділення Фонду. У направленні на перевірку зазначається дата його видачі, назва відділення, мета, вид перевірки (планова або позапланова), підстава, дата її початку і закінчення, посада та прізвище уповноваженої особи.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з повідомлення про планову виїзну перевірку підприємства відповідача від 09.02.2009 року предметом перевірки є виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007-2008 роках, а також зазначено термін проведення перевірки з 12.02.2009 року по 12.02.2009 рік.
Згідно акту планової перевірки щодо дотримання ВАТ «Чернігівський річковий порт» вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» вбачається, що зазначена перевірка проведена за період 2006 року.
Крім того слід зазначити, що відповідно Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю після проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа відділення Фонду складає акт у двох примірниках, який підписується уповноваженою посадовою особою відділення Фонду та роботодавцем в останній день перевірки, однак акт перевірки ВАТ «Чернігівський річковий порт» складено 13.02.2009 року.
Таким чином суд не приймає до уваги акт перевірки щодо дотримання ВАТ «Чернігівський річковий порт» вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки вказана перевірка проведена без дотримання вимог Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, так як згідно направлення відділення Фонду не мало законних підстав для проведення перевірки за період 2006 року, а тому і накладення адміністративно-господарських санкцій та пені на підприємство відповідача є безпідставним.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області до відкритого акціонерного товариства "Чернігівський річковий порт" необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівський області до відкритого акціонерного товариства "Чернігівський річковий порт" - відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Сорочко Є.О.
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 27.04.2009 року.