Справа № 357/13897/16-ц Головуючий у І інстанції Цуранов А. Ю.
Провадження № 22-ц/780/3957/17 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.
Категорія 26 06.09.2017
Іменем України
06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Приходька К.П.,
суддів: Верланова С.М., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря: Дрозда Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
встановила:
в грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до умов якого останній отримав в борг грошові кошти в розмірі 400 000 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення цього договору складає 9 524 000 грн., а також зобов'язався повернути позику до 01 серпня 2016 року.
Посилаючись на порушення зобов'язань за договором позики в частині повернення обумовлених договором грошових коштів, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за договором позики в розмірі 12 078 400 грн., з яких 10 032 000 грн. - основна сума боргу та 2 046 400 грн. - штраф, а також просив стягнути з ОСОБА_4, як поручителя, забезпечену договором поруки №1 від 15 грудня 2015 року частину заборгованості в розмірі 200 000 грн.
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року позов задоволено у повному обсязі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 07 лютого 2017 року в частині стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 - відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що він не знайомий з позивачем і жодних договорів, в тому числі і договору позики від 15 грудня 2015 року з ним не укладав, вказаний договір не підписував і коштів від ОСОБА_3 також не отримував.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся із клопотанням про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи, мотивуючи своє клопотання тим, що договір позики від 15 грудня 2015 року він не підписував.
Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Згідно вимог ст. 143 ЦПК України, для зясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом.
Оскільки питання, для зясування яких ОСОБА_2 просить призначити експертизу, мають суттєве значення для справи, колегія суддів вважає за необхідне призначити судову технічно-почеркознавчу експертизу у справі.
Також апеляційний суд враховує, що неподання відповідачем до суду першої інстанції заяви про призначення експертизи було зумовлене поважними причинами, оскільки у справі було прийняте заочне рішення.
Враховуючи, що для проведення зазначеної експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі слід зупинити.
Керуючись ст.ст. 143, 144, 147, 168, п. 5 ч. 1 ст. 202 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
клопотання ОСОБА_2 про призначення судової технічно-почеркознавчої експертизи задовольнити.
Призначити у справі судову технічно-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попередивши експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
1) Визначити давність (встановити час та період) виготовлення договору позики від 15 грудня 2015 року?
2) Визначити давність (встановити час та період) підписів наявних в договорі позики від 15 грудня 2015 року в розділі цього договору «Підписи сторін», в графі «Позичальник» та «Позикодавець»?
3) Яким чином виконаний підпис в договорі позики від 15 грудня 2015 року в розділі цього договору «Підписи сторін», в графі «Позичальник» - шляхом рукопису за допомогою ручки (кулькової чи іншої), чи цей запис зроблений (нанесений) за допомогою технічних засобів - комп'ютерної техніки?
4) Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_2 в договорі позики від 15 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в розділі цього договору «Підписи сторін», в графі «Позичальник» ОСОБА_2 чи іншою особою?
5) Що було виготовлено ранiше : підпис від імені ОСОБА_2 в договорі позики від 15 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в розділі цього договору «Підписи сторін», в графі «Позичальник» ОСОБА_2 чи текст договору позики від 15 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
В розпорядження експертизи надати матеріали цивільної справи №357/13897/16-ц, провадження №22ц/780/3957/17, де знаходиться оригінал договору позики від 15 грудня 2017 року.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2, роз'яснивши йому положення ст. 146 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Апеляційне провадження зупинити на час проведення експертизи.
В частині призначення експертизи ухвала оскарженню не підлягає.
В частині зупинення провадження ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді