Справа № 297/1926/17
01 вересня 2017 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі
головуючого: Ільтьо І. І.,
присяжних: ОСОБА_1 та ОСОБА_2
за участі секретаря Михайліченко І. А.,
прокурора Янчик О. В., представника Берегівської обласної психіатричної лікарні лікаря-психіатра ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою головного лікаря Обласної психіатричної лікарні м. Берегово про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку недієздатної:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку с. Геча, вул. Молодіжна, 40, Берегівського району Закарпатської області, громадянку України,
01.09.2017 року головний лікар Обласної психіатричної лікарні м. Берегово звернулася в суд з заявою про госпіталізацію до психіатричного закладу в примусовому порядку недієздатної ОСОБА_4.
Заява мотивована тим, що остання 31.08.2017 року поступила в Обласну психіатричну лікарню м. Берегово, у зв'язку з тим, що в неї наявний тяжкий психічний розлад, який обумовлює її небезпеку для оточуючих.
Так, 31 серпня 2017 року ОСОБА_4 було оглянуто комісією лікарів психіатрів ОПЛ м. Берегово. Висновком № 2168 від 01.09.2017 року, який проведений комісією, встановлено обґрунтованість рішення про госпіталізацію її згідно ЗУ «Про психіатричну допомогу», однак лікування громадянки ОСОБА_5, можливе тільки в умовах стаціонару, а згоду останньої мати неможливо, так як вона є недієздатною особою.
Представник обласної психіатричної лікарні ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити.
Прокурор заяву також підтримала, просила суд ухвалити рішення про госпіталізацію ОСОБА_5 до психіатричного закладу в примусовому порядку.
Заслухавши пояснення представника обласної психіатричної лікарні, думку прокурора, яка погодилася із вимогами заявника щодо госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 279 Цивільного процесуального кодексу України, за умов, визначених Законом України "Про психіатричну допомогу", заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Статтею 14 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про психіатричну допомогу", особа госпіталізується до психіатричного закладу добровільно - на її прохання або за її усвідомленою згодою. Особа віком до 14 років (малолітня особа) госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків або відсутності батьків чи законного представника госпіталізація неповнолітнього до психіатричного закладу проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Згода на госпіталізацію фіксується у медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.
В той же час, рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016 положення третього речення частини першої статті 13 Закону України "Про психіатричну допомогу" у взаємозв'язку з положенням частини другої цієї статті стосовно госпіталізації особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, до психіатричного закладу на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра без судового контролю визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). Конституційний Суд України зазначив, що до моменту законодавчого врегулювання питання забезпечення судового контролю за госпіталізацією до психіатричного закладу недієздатної особи на прохання або за згодою її опікуна за рішенням лікаря-психіатра така госпіталізація можлива лише за рішенням суду.
Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року роз'яснено, що у необхідних випадках суд зазначає про урахування: рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції та законів України, які підлягають застосуванню в даній справі та при вирішенні питання про відповідність Основному Закону України нормативно-правових актів, перелічених у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, якими сторони доводять свої вимоги чи заперечення; постанов Пленуму Верховного Суду України, прийнятих відповідно до статті 125 Конституції України і статті 55 Закону України від 7 лютого 2002 року N 3018-III "Про судоустрій України", з питання застосування норм процесуального та матеріального права, які підлягають застосуванню в даній справі.
Судом встановлено, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.06.2004 року, визнано ОСОБА_5 марію Федорівну, ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатною.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
У відповідності до ч. 2 зазначеної статті, до заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження - висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Згідно висновку комісії лікарів № 2168 від 01.09.2017 року, ОСОБА_5, страждає на параноїдну шизофренію, що являє собою безпосередню небезпеку для неї та оточуючих. Підставою для госпіталізації особи, визнаної недієздатною є те, що вона може вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 визнана у встановленому порядку недієздатною та згідно висновку комісії лікарів-психіатрів №2168 від 01.09.2017 року страждає на параноїдну шизофренію, а також враховуючи, що на даний період її лікування можливе тільки в умовах стаціонару, тому суд вважає, що ОСОБА_5 потребує госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Керуючись ст.ст. 13,14,16-19, 22 Закону України "Про психіатричну допомогу", ст. ст. 279-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Заяву задовольнити.
Госпіталізувати недієздатну ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканку с. Геча, вул. Молодіжна, 40 - до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ільтьо І. І.
Присяжні: ОСОБА_1
ОСОБА_2