справа №243/1596/17
провадження № 2/243/1268/2017
30 серпня 2017 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
При секретарі Останькович А.О.
За участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Прокопцева С.В.
представника відповідача ОСОБА_2
прокурора Горячок П.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини збройних сил України НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
До Слов'янського міськрайонного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Військової частини збройних сил України НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 16.12.2016 року о 08 годині 50 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи належним в/ч НОМЕР_1 транспортним засобом Hummer М998, військовий номер НОМЕР_2 по засніженому ґрунтовому покриттю вул. Професійна м. Слов'янська Донецької області та на перехресті нерівнозначних доріг вул. Професійна та Торгова (головна дорога) м. Слов'янську Донецької області не надав перевагу в русі транспортному засобу PEUGЕUT PARTNER, номерний знак НОМЕР_3 під керуванням позивача, який рухався головною дорогою вул. Торгова зі сторони вул. Короленко та скоїв зіткнення, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження. За фактом отримання тілесних ушкоджень під час ДТП Слов'янським відділом поліції було відкрите кримінальне провадження №12016050510003672 від 16.12.2016 року, яке постановою від 27.12.2016 року було закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та копії матеріалів досудового розслідування були направлені патрульної поліції для прийняття рішення про притягнення к адміністративної відповідальності. Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн. Внаслідок скоєного ОСОБА_3 правопорушення, ОСОБА_1 , спричинено тілесні ушкодження. У зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень він був доставлений до КЛПЗ міської клінічної лікарні м. Слов'янська з ЧМТ, забій м'яких тканей скроневої області зліва, де йому була надана медична допомога. Крім того, внаслідок скоєного правопорушення належному позивачу автомобілі марки PEUGЕUT PARTNER, номерний знак НОМЕР_3 , завдані механічні ушкодження. Також в результаті ДТП позивач отримав тілесні ушкодження та зазнав фізичного болю від удару головою о вітрове скло свого автомобілю після ДТП переніс нервові потрясіння і навантаження. Внаслідок ДТП у позивача появилися головні болі та він змушений був звернутися за допомогою лікарів які поставили діагноз струс головного мозку. На лікування та на матеріали для рентгенографічного обстеження ним були затрачено деякі кошти. Окрім того із-за дій ОСОБА_3 позивач витрачає свій час на відвідування поліції, експерта, юридичної консультації та суду, що доставляє йому додаткові незручності та кошти на пересування до цих органів. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 він змушений був займати кошти у своїх родичів, знайомих для проведення ремонту автомобіля та свого лікування. Також з дня здійснення ОСОБА_3 ДТП, тобто з 16.12.2016 року пошкоджений автомобіль тривалий час не експлуатується, що викликає значні труднощі та незручності для ОСОБА_1 та його родини. В зв'язку з даними обставинами в нього розладився сон, з'явилися головні болі, безсоння почуття занепокоєння, стан депресії, дратівливість і запальність, хоча раніше такого у нього не спостерігалося. У зв'язку з наведеним просить суд, заявлені вимоги задовольнити та стягнути з Військової частини збройних сил України НОМЕР_1 , код юридичної особи 26615696, м. Миколаївка Донецької області на свою користь:
-матеріальну шкоду у розмірі 42290 грн. 00 коп.;
-моральну шкоду в сумі 20000 грн. 00 коп.;
-судові витрати у розмірі 1730 грн. 00 коп., що складаються з судового збору в сумі 1280 грн. 00 коп. та витрат по сплаті послуг авто товарознавця у розмірі 450 грн. 00 коп.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Прокопцев С.В., що діє на підставі ордеру серія АА №110812 (а.с.1) та витягу з договору від 20.02.2017 року (а.с.27), підтримав позовні вимоги, навів доводи, аналогічні доводам позовної заяви, просив задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , що діє на підставі довіреності №41 від 10.01.2017 року (а.с.34), заперечив проти задоволення позовних вимог, надав заперечення (а.с.54-57), які підтримав в судовому засіданні, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Прокурор Горячок П.Б., в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа ОСОБА_3 , в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Оскільки третя особа належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, в порядку ст. 169 ЦПК України.
Суд, вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження №12016050510003672 від 16.12.2016 року, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.22), є власником автомобілю PEUGЕUT PARTNER номерний знак НОМЕР_3
16.12.2016 року о 08 годині 50 хв. водій ОСОБА_3 , керуючи належним в/ч НОМЕР_1 транспортним засобом Hummer М998, військовий номер НОМЕР_2 по засніженому ґрунтовому покриттю вул. Професійна м. Слов'янська Донецької області та на перехресті нерівнозначних доріг вул. Професійна та Торгова (головна дорога)м. Слов'янську Донецької області не надав перевагу в русі транспортному засобу PEUGЕUT PARTNER номерний знак НОМЕР_3 під керуванням позивача, який рухався головною дорогою вул. Торгова зі сторони вул. Короленко та скоїв зіткнення, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 16.11 Правил Дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Дані обставини були підтверджені постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2017 року стосовно ОСОБА_3 , що набрала законної чинності (а.с.10), з якої випливає, що факти та події, зазначені вище - мали місце.
Зазначена Постанова набрала чинності, тому суд приймає її як доказ, що підтверджує провину ОСОБА_3 у спричиненні шкоди позивачу і зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду, в порядку ст. 61 ЦПК України.
Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 42 290 грн. 00 коп.
На підтвердження фактичного розміру шкоди позивачем надано висновок №286 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.12.2016 року, з якого вбачається, що сума матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження автомобілю PEUGЕUT PARTNER номерний знак НОМЕР_3 станом на 23.12.2016 року складає 42290 грн. 20 коп. (а.с.18-21).
Суд, критично відноситься до доводів представника відповідача, який зазначив, що розмір матеріальної шкоди не доведений, оскільки позивачем не надано доказів, що викладені у висновку пошкодження транспортного засобу, були отримані безпосередньо при спірному ДТП.
Відповідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В той же час, представник відповідача, крім заперечень, не надав суду доказів на обґрунтування своїх доводів, судом сторонам та безпосередньо представнику відповідача було роз'яснено право подання клопотання про призначення експертизи, однак останній відмовився від надання клопотання про призначення експертизи, що підтверджується журналом судового засідання від 30.08.2017 року (а.с.102-104).
Позивачем, в свою чергу, наданий доказ на підтвердження розміру матеріальної шкоди, а саме висновок №286 експертного автотоварознавчого дослідження від 23.12.2016 року (а.с.19-20), який, суд вважає належним доказом, в розумінні ст. 57 ЦПК України та який може бути покладений в основу рішення в частині визначення розміру матеріальної шкоди, саме в сумі 42290 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно приписів пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Статтею 1187 ЦК України, визначено - джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У пункті 6 вищевказаного Пленуму надано роз'яснення, що особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів кримінального провадження №12016050510003372 від 16.12.2016 року вбачається, що водій ОСОБА_3 на час скоєння ДТП проходив службу в збройних силах України , був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та керував належним цій частині транспортним засобом на підставі дорожнього листа №356 дійсного до 19.12.2016 року.
Згідно довідки №145/16 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) військова частина НОМЕР_1 має статус юридичної особи, ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 (а.с.100).
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України” визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно ст. 3 “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління (з урахуванням особливостей, передбачених частиною другою цієї статті).
З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.
Згідно довідки військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 30.06.2017 року №1699 (а.с.99), автомобіль Hummer М998, номер шасі НОМЕР_6 , військовий номер НОМЕР_2 , знаходиться на обліку військової частини НОМЕР_1 .
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобіля Hummer М998, військовий номер НОМЕР_2 , є військова частина НОМЕР_1 , яка відповідно до ст.1187 ЦК України повинна нести відповідальність по відшкодуванню шкоди, спричиненої позивачу ОСОБА_1 внаслідок порушення Правил дорожнього руху військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , яка має статус юридичної особи.
Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановленої частиною другою цієї статті.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала з протиправною поведінкою щодо неї.
Так, суд не може прийняти до уваги доводи позивача, що внаслідок протиправної дії ОСОБА_3 , істотно погіршився стан його здоров'я, також не надано доказів, що підтверджують займу грошей на ремонт автомобілю та свого лікування та доказів на підтвердження того факту, що погіршення стану здоров'я позивача сталось саме через протиправні дії, які щодо нього вчинив ОСОБА_3 , хоча ОСОБА_1 і звертався до станції швидкої допомоги (а.с.7).
У зв'язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача, підлягають частковому задоволенню, виходячи, з принципу розумності і об'єктивності, справедливості, відсутності тяжких наслідків аварії, можливості відновлення прав і інтересів осіб шляхом стягнення грошової суми для відшкодування матеріальної шкоди і ремонту автомобіля і складає - 1000 грн.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з Військової частини збройних сил України НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 сплачену ним суму судового збору у розмірі 1280 грн. 00 коп. (а.с.2,3) та витрати по сплаті послуг автотоварознавця у розмірі 450 грн. 00 коп. (а.с.23), на підставі ст. 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 23,1166,1167,1187 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року “Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки”, ст.ст. 10, 11, 60, 61,88,210, 213-215,218 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини збройних сил України НОМЕР_1 , за участю третьої особи на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з Військової частини збройних сил України А1493, код юридичної особи 26615696, м. Миколаївка Донецької області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
-матеріальну шкоду у розмірі 42290 грн. 00 коп.;
-моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп.;
-судові витрати у розмірі 1730 грн. 00 коп., що складаються з судового збору в сумі 1280 грн. 00 коп. та витрат по сплаті послуг авто товарознавця у розмірі 450 грн. 00 коп.
В решті частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко