22-ц/775/564/2017(м)
266/3706/15-ц
Категорія 53 Головуючий у 1-й інстанції Пантелєєв Д.Г.
Суддя-доповідач: Ткаченко Т.Б.
30 серпня 2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого - Ткаченко Т.Б.,
суддів - Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М.,
секретар - Герасимова Г.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу № 521 від 15 жовтня 2015 року та стягнення премії за жовтень 2015 року за апеляційною скаргою Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2017 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (далі - ДП «ММТП» або підприємство або порт), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ директора Олійника О.О. № 521 від 15 жовтня 2015 року про порушення правил внутрішнього трудового розпорядку механізатором (докером-механізатором) 1 вантажного району ОСОБА_2, стягнути з відповідача на його користь премію за жовтень 2015 року, якою позивача було позбавлено оскаржуваним наказом.
В обґрунтування позову зазначав, що з 1986 року перебуває з відповідачем у трудових відносинах, з 30 жовтня 2015 року працює на посаді механізатора (докером-механізатором) першого вантажного району.
16 жовтня 2015 року позивачу вручили копію наказу директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» від 15 жовтня 2015 року № 521 «Про порушення правил внутрішнього трудового розпорядку механізатором (докером-механізатором) 1 вантажного району порту ОСОБА_2.», відповідно до якого за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку позивачу оголошено догану та позбавлено премії за жовтень 2015 року на 100%.
03 жовтня 2015 року о 07-40 год. позивач знаходився на території порту з метою спілкування з трудовим колективом бригади № 804 щодо створення первинної профспілкової організації.
06 жовтня 2015 року при виході з роботи, відповідач просив надати письмові пояснення щодо знаходження позивача на підприємстві у неробочий його час, від чого позивач відмовився, обмежившись усними поясненнями.
Позивач зазначив, що відповідачем неправомірно застосовано два види дисциплінарної відповідальності (догана та позбавлення премії) за одне правопорушення.
При цьому зазначив, що з правилами внутрішнього трудового розпорядку не ознайомлювався та відповідачем до відома не доводились. Відповідач надав позивачу електронний пропуск на підприємство, що вказує на наявність у позивача дозволу знаходить на підприємстві протягом дії самого електронного пропуску.
Позивач вважає, що його дії є правомірними, а наказ відповідача № 521 від 15 жовтня 2015 року є незаконним та таким, що порушує Типові правила внутрішнього трудового розпорядку, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням від 20 липня 1984 року, та здійснюється тиск з боку відповідача на членів профспілки.
Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2017 року позов ОСОБА_2 до ДП «Маріупольський морський торговельний порт» про визнання незаконним та скасування наказу № 521 від 15 жовтня 2015 р. та стягнення премії за жовтень 2015 року задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу директора ДП «Маріупольський морський торговельний порт» № 521 від 15 жовтня 2015 р. в частині оголошення догани механізатору (докеру-механізатору) 1 вантажного району ОСОБА_2.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ДП «Маріупольський морський торговельний порт» на користь держави судовий збір в сумі 320,00 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням ДП «ММТП» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просило рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову повністю.
Зокрема зазначало, що наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було винесено 15 жовтня 2015 року. При цьому на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, останній був членом профспілкової організації ДП «Маріупольський морський торговельний порт» та не був обраний до виборного органу такої організації.
Листом від 18 листопада 2015 року, який порт отримав 24 листопада 2015 року, голова Первинної профспілкової організації повідомив про створення Первинної профспілкової організації (далі - ППО), яка зареєстрована 12 листопада 2015 року, а відповідну підтверджуючу виписку видано 13 листопада 2015 року. ППО не було надано документів, які б свідчили про приналежність зазначеної ППО до тієї чи іншої профспілкової організації, також не було повідомлено про створення виборного органу та про належність до останнього позивача, не надано відповідного протоколу. Фактично на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ППО ще не була легалізована, не набула прав та обов'язків юридичної особи.
Позивач звернувся до профспілкової організації ДП «Маріупольський морський торговельний порт» з заявою про його виключення 23 листопада 2015 року. Позивач не посилається на відсутність згоди профспілки як на підставу обґрунтування позову.
Також відповідач зауважив, що відсутність згоди профспілки щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не є підставою для відмови у позові, а є підставою для зупинення провадження та звернення до профспілки для отримання відповідної згоди або відмови у її наданні.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, заперечення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_5, які просили апеляційну скаргу відхили, рішення суду першої інстанції залишити без змін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав встановленим факт, що ОСОБА_2 був ознайомлений зі своєю посадовою інструкцією, за якою він повинен знати правила внутрішнього трудового розпорядку, які були до нього доведені.
Суд виходив з того, що для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обов'язковою є згода первинної профспілкової організації ДП «Маріупольський морський торговельний порт», оскільки моментом виникнення останнього є час її утворення, а не момент її легалізації відповідно до вимог закону, тобто з 14 жовтня 2015 року, тоді як оскаржуваний наказ було видано 15 жовтня 2015 року.
Частково відмовляючи у позові, суд виходив з того, що позбавлення премії не є видом дисциплінарного стягнення, а тому згода первинної профспілкової організації є необов'язковою та передбачено Правилами внутрішнього трудового розпорядку незалежно від вжиття заходів дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.ст. 11, 303 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Правомірність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині скасування наказу позбавлення премії за жовтень 2015 року на 100% механізатору (докеру-механізатору) 1 вантажного району ОСОБА_2 не є предметом даного апеляційного оскарження, в зв'язку з чим законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині апеляційною інстанцією не перевіряється виходячи з меж перегляду справи в порядку апеляції.
З висновком суду щодо визнання незаконним та скасування наказу директора ДП «ММТП» в частині оголошення догани позивачу колегія суддів не може не погодитись виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником на основі типових правил (ч.1 ст. 142 КЗпП України).
Відповідно до ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 21.07.2009 року працює докером - механізатором 1-го вантажного району Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (т. 1 а.с. 40-42).
Згідно п.п. 1.6.2,4.2, 5.1.22 посадової інструкції № 2-11-17, яку затверджено начальником ДП «ММТП» 25.08.2011 р., докер - механізатор 4 класу комплексної бригади на вантажно - розвантажувальних роботах в свої діяльності керується правилами внутрішнього розпорядку, відповідає за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, правил і норм охорони праці, охорони навколишнього середовища і пожежної безпеки, повинен знати правила внутрішнього правового розпорядку (т. 1, а. с. 43-48)
Листом ознайомлення із документом підтверджується, що ОСОБА_2 31.10.2012 р. був ознайомлений з вищенаведеною інструкцією.
Пунктами 3.1.2, 3.1.17, 3.1.13, 3.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» (далі - Правила внутрішнього трудового розпорядку) передбачено, що працівник зобов'язаний починати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня. Бути на робочому місці від часу початку роботи до часу закінчення роботи, за винятком встановлених перерв на відпочинок і харчування. Дотримуватись існуючих (діючих) в порту (ДП «ММТП») нормативних документів (положень, інструкцій, процедур, методик та ін.), іншого чинного законодавства. Працівнику забороняється знаходитись на території ДП «ММТП» в неробочій час (т.1, а. с. 57-59).
Відповідно до акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 05-20-3222/0012 від 17.06.2016 року, складеного Головним управлінням Держпраці у Донецькій області, вбачається, що на час перевірки у ДП «Маріупольський морський торговельний порт» діють правила внутрішнього трудового розпорядку, які затверджені 21.05.2015 року, з якими ознайомлені всі співробітники, зокрема і позивач.
Зі звіту (витягу) з системи контролю доступу ДП «ММТП» вбачається, що ОСОБА_2 увійшов на територію підприємства 03.10.2015 року в 07 годин 21 хвилину, вийшов у 08 годин 20 хвилин. (т.2 а.с.49).
Крім того, ОСОБА_2 не заперечував, що він перебував на території порту у неробочій час. Цей факт також підтверджується показаннями свідків, допитаних у суді першої інстанції.
Таким чином, ОСОБА_2, зайшов у неробочий час на територію порту, свідомо порушив і посадову інструкцію і Правила внутрішнього трудового розпорядку
Наказом ДП «Маріупольський морський торговельний порт» № 521 від 15 жовтня 2015 року ОСОБА_2 за порушення п.3.2.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку оголошено догану та позбавлено премії за жовтень 2015 року на 100%, з яким позивач ознайомлений 16 жовтня 2015 року (т.1 а.с.6).
Між тим, відповідно до виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців, протоколів установчих зборів трудового колективу ДП «Маріупольський морський торгівельний порт» №№ 1, 1/1 від 10.10.2015 року, відповіді Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області № 522/4.7-56 від 11 листопада 2015 року, постанови президії Красноармійської територіальної організації профспілки № 4 від 14.10.2015 року, 10 жовтня 2015 року у ДП «Маріупольський морський торговельний порт» було створено Первинну профспілкову організацію ДП «ММТП» профспілки працівників вугільної промисловості України, яка увійшла до складу Красноармійської територіальної профспілкової організації та затвердила її Статут (т. 2 а.с. 50-68, 69, 77, 81, 82-85, 88).
Відповідно до протоколу №1 установчих зборів Первинної профспілкової організації ДП «ММТП» профспілки працівників вугільної промисловості України від 10 жовтня 2015 року, було створено первинну профспілкову організацію ДП «Маріупольського морського торгівельного порту та обрано ОСОБА_2 головою зазначеної профспілки (т. 2 а.с. 82-84).
Установчими зборами Первинної профспілкової організації ДП «ММТП» профспілки працівників вугільної промисловості України від 10 жовтня 2015 року, було затверджено Статут профспілки, що підтверджується протоколом № 1/1 від 10 жовтня 2015 року (т.2 а.с. 81).
11 листопада 2015 року листом за № 522/4.7-56 Маріупольське міське управління юстиції Донецької області повідомило Голову Первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торгівельний порт Профспілки працівників вугільної промисловості України ОСОБА_2 про те, що повідомлення щодо належності до Всеукраїнської профспілки працівників вугільної промисловості України, легалізованої Міністерством юстиції України 13 березня 2000 року (свідоцтво №1355), прийнято до уваги. Також зазначено, що на підставі статуту вищезазначеної профспілки, згідно ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» організаційна ланка має статус юридичної особи (т. 2 а. с. 88).
12 листопада 2015 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 1 274 102 0000 012015 про державну реєстрацію юридичної особи - Первинної профспілкової організації ДП Маріупольський морський торгівельний порт Профспілки працівників вугільної промисловості України (код ЄДРПОУ 40117713; місцезнаходження юридичної особи: 87510, Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, б. 99. (т. 2 а. с. 69).
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» Профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.
Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок та їх об'єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
Для легалізації профспілок, об'єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об'єднань.
На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об'єднання профспілок до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці, об'єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.
Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об'єднання профспілок.
У разі невідповідності поданих документів профспілки, об'єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган пропонує профспілці, об'єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.
Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
Профспілка підприємства, установи, організації, яка діє на підставі власного статуту, легалізується у порядку, визначеному цією статтею.
Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.
Профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням).
За подання на легалізацію недостовірних відомостей особи, які їх підписали, несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином, закон пов'язує початок діяльності профспілки з моменту затвердження статуту профспілки та набуття нею прав юридичної особи, а статус організації профспілки є похідним від статусу спілки, за статутом якої вони діють.
Такий висновок узгоджується з Рішенням Конституційного Суду України від 18 жовтня 2000 року № 11-рп/2000 та постановою Верховного Суду України від 12 березня 2008 року у справі № 6-6774св07.
Отже, початок діяльності ППО та час її створення є 10 жовтня 2015 року, головою якої обрано ОСОБА_2
Обгрунтовуючи рішення суд першої інстанції помилково послався на початок створення ППО 14 жовтня 2015 року, але це не потягло ухвалення незаконного рішення суду.
Крім того, позивача, як голову профкому, делеговано до складу Красноармійської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості на наступний виборний період (протокол № 1 ППО від 10 жовтня 2015 року) (т.2 а.с. 82 - 85).
Відповідно до постанови №4 Красноармійської територіальної організації профспілки Президії №49 від 14 жовтня 2015 року, первинну профспілкову організацію працівників вугільної промисловості України ДП «Маріупольський морський торговельний порт» введено до складу територіальної організації профспілки вугільників та голову ППО ОСОБА_2 введено до складу теркому Красноармійської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України (т.2 а.с.85).
Відповідно до ст. 252 КЗпП України працівникам підприємств, установ, організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.
Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є.
Отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності допускається за наявності попередньої згоди виборного органу профспілки, членом якої він є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.
Доводи апеляційної скарги про те, що не звернення роботодавця до профспілки для отримання попередньої згоди на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності пов'язано з не повідомленням підприємства про створення профспілки на момент винесення спірного наказу, є неспроможними, оскільки закон пов'язує початок діяльності профспілки не з моменту повідомлення підприємства про її створення, а з моменту прийняття статуту, тобто в даному випадку з 10 жовтня 2015 року, а наказ порту датується 15 жовтня 2015 року, тобто коли вже діяла профспілка, головою якої вже було обрано позивача, та яка вже входила до структури Красноармійської територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України.
Доводи апеляційної скарги щодо невиконання судом положень ч. 9 ст. 43 КЗпП України, а саме зупинення провадження по справі та звернення із запитом про надання згоди виборного органу ППО на притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, є необґрунтованими, оскільки ч. 9 ст. 43 КЗпП України передбачено зазначену процедуру у разі звільнення члену профспілки, а предметом розгляду даної справи є визнання наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності незаконним та його скасування.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 просив визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, до якої його притягнуто за порушення п.3.2.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку (т.1 а.с.1-5).
Обставини щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності без передньої згоди виборного профспілкового органу, членом якої він є, тобто притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у порушення норм матеріального закону, були встановлені під час розгляду справи судом. З цього приводу позивач та відповідач відповідно надавали докази та заперечення, які досліджувались судом і були зроблені відповідні висновки.
За таких обставин, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що звертаючись з позовом ОСОБА_2 не посилався на відсутність згоди профспілки.
Рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування наказу № 521 від 15 жовтня 2015 року про позбавлення позивача премії за жовтень 2015 року на 100% не оскаржено і колегією суддів в цій частині рішення не переглядалося.
З огляду на наведене, переглядаючи справу відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, в межах апеляційного оскарження та на підставі доказів, наданих сторонами, які відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, колегія суддів не вбачає апеляційних підстав для скасування в оскаржуваній частині рішення суду, тому рішення суду підлягає залишенню без зміни, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Маріупольський морський торговельний порт» відхилити.
Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 липня 2017 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Т.Б.Ткаченко
Судді: С.А.Зайцева
Л.М. Кочегарова