Іменем України
12.04.2011 року Справа № 2-1210/11
Справа № 2-1210/11
Іменем України
12 квітня 2011 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Руденко В.В.,
при секретарі Носенко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в
м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства “Галата”, ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, -
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, та просить суд розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк ОСОБА_1 з ПП “Галата”на підставі ст.. 38 КЗпП України з 19.11.2009 року згідно заяви від 10.11.2009 року, зобов'язати відповідача ОСОБА_2 видати наказ по підприємству про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.. 38 КЗпП України з 19.11.2009 року.
В підтвердження своїх вимог посилається на те, що з 09.06.2009 року, згідно наказу від 09.06.2009р. вони значиться на приватного підприємства “Галата”на посаді керівника підприємства за сумісництвом.
З вказаного періоду підприємство ніякої господарської діяльності не здійснювало.
Посаду керівника здійснювала формально, фактичним керівником є ОСОБА_2, одноособовий власник підприємства ПП “Галата”.
10.11.2009р. нею була подана заява про звільнення з підприємства з 19.11.2009 року на підставі ст.38 КЗпП України
Однак на вказану заяву ОСОБА_2 не відреагував. 23.11.2009 року поштою з описом вкладеного вона вдруге відправила заяву від 10.11.2009року на його фактичну та домашню адресу.
Однак він в добровільному порядку відмовляється підписати вказану заяву та повідомити державного реєстратора за місцем знаходження реєстраційної справи ПП “Галата про внесення змін до відомостей про юридичну особу (звільнення керівника ).
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просила суд їх задовольнити, надали суду пояснення аналогічні викладеним в змісті позовної заяви.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили, тому суд вважає можливим зі згоди позивача провести заочний розгляд справ та постановити заочне рішення.
Вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, за наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 значиться керівником приватного підприємства “Галата”, засновником якого являється ОСОБА_2 на підставі трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
10 листопада 2009 року вона подала ОСОБА_2 заяву про розірвання укладеного на невизначений строк між ними трудового договору. На дану заяву відповідач не відреагував -трудовий договір не розірвав, позивача ОСОБА_1 із займаної посади не звільнив.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Таким чином, діями відповідача ОСОБА_2 порушуються трудові права позивача.
Як передбачено ч. 2 ст. 22 КЗпП України, відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.
Як слідує з п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України однією із підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
З наведених підстав, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача в цій частині є законними, тому повинні бути задоволені.
В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки трудовий договір розірвано в судовому порядку і зобов'язання відповідача видати наказ про звільнення є зайвим.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 212-218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного підприємства “Галата”, ОСОБА_2 про розірвання трудового договору задовольнити частково.
Розірвати трудовий договір ,укладений на невизначений строк, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством “Галата”на підставі ст. 38 КЗпП України з 19 листопада 2009 року.
В іншій частині позову відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в апеляційний суд через суд першої інстанції протягом десяти днів після його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя :