Справа № 2-а-3625/11
іменем України
10.05.2011 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Щербини-Почтовик І.В.,
при секретарі Штонді О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС для обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У квітні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 01 квітня 2011 року у відношенні до нього про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 260 гривень за ч.1 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням матеріальних та процесуальних норм КУпАП.
В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутності та зазначивши про підтримання позовних вимог.
Відповідачі в судове засідання не з'явились. В наданій заяві ОСОБА_2 просив розглянути справу у його відсутності, зазначивши про не згоду з заявленим позовом та про правомірність своїх дій.
З урахуванням зазначеного, у відповідності до ст.128 КАС України, суд вважає за можливим провести розгляд справи у відсутності не з'явившихся сторін.
Перевіривши викладені в позові доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії АЕ1 № 203886 від 01 квітня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення(а.с.4), винесеною інспектором ДПС для обслуговування м. Дніпропетровська прапорщиком міліції ОСОБА_2 та накладено на позивача адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в сумі 260 гривень за порушення вимог Правил Дорожнього руху, а саме п.18.1 ПДР “Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека”. Як свідчить поштовий конверт (а.с.6) до суду адміністративний позов позивач надіслав 05.04.2011 року.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Разом з тим, ні протокол, ні постанова не містять жодних посилань на докази, якими підтверджується факт скоєння позивачем правопорушення при зазначених в них обставинах.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 вказаної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими.
Керуючись ст.ст.6-14,69-71,86,158-163,167,171-2 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС для обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС для обслуговування м. Дніпропетровська прапорщика міліції ОСОБА_2 АЕ1 № 203886 від 01 квітня 2011 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя: