33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"04" вересня 2017 р. Справа № 924/260/17
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Савченко Г.І.
при секретарі судового засідання Величко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача - ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.17 р.
у справі № 924/260/17 (суддя Субботіна Л.О. )
позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком"
відповідач ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації
про стягнення 236 354,28 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_3 (довіреність №1847 від 20.06.2017р.);
відповідача - ОСОБА_4 (довіреність №3332 від 31.08.2017р.).
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.05.2017 року у справі №924/260/17 позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" до ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації про стягнення 235 715,82грн. відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів задоволено.
Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації (Хмельницька область, м.Ізяслав, вул.Шевченка, 10 В, код 03198422) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" (м.Хмельницький, вул. Проскурівська, 13, код 21560766) 235 715,82грн. відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, 3 535,74 грн. витрат на оплату судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.01.2015 року між управлінням соціального захисту населення Ізяславської РДА (розпорядник коштів) та ОСОБА_2 акціонерним товариством "Укртелеком" (виконавець) укладено договір №3 про відшкодування пільг по абонентній платі за користування індивідуальними квартирними телефонами та встановленню квартирних телефонів пільговій категорії населення, згідно п. 1.1 якого предметом договору є відшкодування розпорядником коштів витрат виконавцю за надання пільг по встановленню квартирних телефонів та абонентній платі за користування квартирними телефонами громадянам, які мають право на пільги передбачені Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993р., "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998р., "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р., "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000р., "Про міліцію" від 20.12.1990р., "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р., "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991р., "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей" від 19.05.2009р.
У відповідності до п.п. 2.1.3, 2.1.5 договору розпорядник коштів зобов'язався: по мірі надходження субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі у відповідному бюджетному році здійснювати розрахунки з постачальником послуг на підставі отриманих від нього щомісячних звітів щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги у відповідності до Постанови КМУ від 04.03.2002р. №256 "Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету"; здійснювати розрахунки з виконавцем у п'ятиденний термін від дня надходження субвенцій на рахунок розпорядника коштів.
Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2 даного договору виконавець зобов'язувався: складати списки громадян (форма 2 - пільга), які відповідно до законодавства мають пільги передбачені п. 1.1 договору та надавати їх розпоряднику коштів; розраховувати суму відшкодувань витрат, повязаних з наданням пільг передбачених чинним законодавством та разом з актом звірки (форма 3-пільга) до 20-го числа місяця наступного за звітним періодом подавати даний розрахунок до розпорядника коштів.
Пунктом 6.1 договору передбачено термін дії договору з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року.
ОСОБА_2 акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" протягом грудня 2015 року надавались телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Ізяславського району Хмельницької області, які мають пільги відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про міліцію", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", "Про охорону дитинства", на підставі укладеного з ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської РДА Хмельницької області договору №3 від 05.01.2015р.
Згідно акту звіряння розрахунків за надані населенню пільги ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам війни та праці, громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, та багатодітним сім'ям за послуги електрозв'язку, складеним між Хмельницькою філією ПАТ "Укртелеком" та управлінням соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації, станом на 01.01.2016р. сума заборгованості становила 6587,40 грн. Даний акт підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
В період з 01.01.2016 р. по 01.01.2017р. ОСОБА_2 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" продовжувало надавати телекомунікаційні послуги громадянам Ізяславського району Хмельницької області, які мають пільги відповідно до вищевказаних законів України, згідно розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, за період з січня 2016р. по грудень 2016р., в яких вказані списки громадян, що відповідно до законодавства мають пільги та яким у вказаний період надавались позивачем телекомунікаційні послуги (за формою №2-пільга).
В жовтні ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося до ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської РДА з претензією від 06.10.2016р. за вих. №03/3619 про відшкодування витрат на надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів на суму 176287,73грн. за період з 01.01.2016р. по 01.09.2016р. (т.1, а.с.175-176).
На вказану претензію відповідач надав відповідь №2937 від 24.10.2016р., в якій повідомив, що з 01.01.2016р. в Державному бюджеті не передбачені видатки на фінансування пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету всім категоріям громадян і фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету. На даний час в районному бюджеті немає можливості виділити кошти на відшкодування наданих пільг з послуг зв'язку (т.1, а.с.181).
Також 12.10.2016р. позивач звертався до відповідача з проханням забезпечити дотримання вимог щодо прийняття від Хмельницької філії ПАТ "Укртелеком" щомісячних звітів за формою "2-пільга" за вересень 2016 року (лист №05/3732 від 12.10.2016р., т.1, а.с. 179/180).
В подальшому, 28.11.2016р. ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося до ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської РДА з листом № 05/4212, в якому просило щомісячно опрацьовувати звіт ф. "пільга-2", що надсилається ним, та проводити звірку списків пільгових категорій для отримання достовірних даних про кількість діючих пільговиків і їх право на користування пільгою (т.1, а.с.186).
В зв'язку з відсутністю оплати послуг, наданих позивачем пільговим категоріям громадян, ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації 236 354,28 грн. відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
За приписами ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Пунктом 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. №295, передбачено, що установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).
Вказані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв'язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг суб'єкту господарювання, який надає такі послуги.
При цьому, Законом України "Про телекомунікації", Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг та іншими законодавчими актами не передбачено будь-якого обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.
Зі змісту ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. №256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок № 256) встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, при цьому, такі зобов'язання виникають безпосередньо із законів України і не залежать від наявності укладеного договору на відшкодування витрат та їх фінансування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Хмельницької філії надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам Ізяславського району Хмельницької області.
Так, протягом грудня 2015 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах надавались громадянам Ізяславського району Хмельницької області на підставі укладеного з ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської РДА Хмельницької області договору №3 від 05.01.2015р., який передбачав відшкодування відповідачем витрат позивачу за надання пільг по встановленню квартирних телефонів та абонентній платі за користування квартирними телефонами
У 2016 році договір на відшкодування витрат між сторонами не укладався. Однак, в період з 01.01.2016 р. по 01.01.2017р. позивач продовжував надавати телекомунікаційні послуги громадянам Ізяславського району Хмельницької області, які мають пільги.
Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку - ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації (відповідач).
Згідно п.5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення).
Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського, Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у п.5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, управлінням державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі (п. 6 Порядку).
Згідно з ч. 3 п. 7 Порядку №256 органи Державної казначейської служби протягом операційного дня з часу отримання відповідних платіжних доручень направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків. При цьому головні розпорядники коштів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки із постачальниками відповідних послуг (ч. 2 п. 8 Порядку № 256).
Таким чином, обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судами обох інстанцій, позивач належним чином виконував свої зобов'язання щодо надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян.
Натомість, всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах в період з грудня 2015 року по грудень 2016 року відшкодовані були частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 235 715,82 грн., з яких 6587,40 грн. - заборгованість за грудень 2015 року (підтверджується актом звіряння розрахунків за надані населенню пільги та не заперечується сторонами) та 229 128,42 грн. - заборгованість з 01.01.2016 р. по 01.01.2017р. (підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг, за період з січня 2016р. по грудень 2016р., довідкою, складеною сторонами за результатами проведеного звіряння розрахунків).
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Ізяславського району Хмельницької області в загальному розмірі 235 715,82 грн.
Твердження відповідача щодо необхідності укладення між сторонами договору про відшкодування пільг з оплати телекомунікаційних послуг на 2016 рік, як підставу виникнення обов'язку у відповідача відшкодування позивачу витрат за надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян колегією суддів не беруться до уваги, оскільки обов'язок такого відшкодування прямо закріплений на законодавчому рівні, тоді як обов'язкове укладення таких договорів законодавчо не передбачене.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації несе відповідні зобов'язання, які виникли безпосередньо із закону і які не можуть ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Судами обох інстанцій також враховано, що відсутність у Законі України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" положень про субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, зокрема компенсаційні виплати за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян, не відмінює такі пільги, які останні встановлені законодавчими актами України. Вказане не позбавляє права підприємств, якими надаються відповідні послуги, на отримання розрахунків за надані пільги.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Хмельницької філії 235 715,82 грн. на відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за 2015-2016 роки.
При цьому, посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.
Так, ч.2 ст.218 ГК України та ст.617 ЦК України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженого державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а твердження відповідача про те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг, не є підставою звільнення його від обов'язку сплатити цю компенсацію.
Згідно з ч.1 ст.96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. ст. 525, 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі господарського суду № 11/446 (3-28гс12), від 22.03.2017 р. у справі господарського суду № 905/2358/16 (3-77гс17) та в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р., "Бакалов проти України" від 30.11.2004 р.
Крім вищенаведеного, виходячи з приписів частини шостої ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Аналогічні положення передбачено і пунктом 2.10. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 р. за № 419/20732.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 соціального захисту населення Ізяславської районної Державної адміністрації у Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31.05.2017 року у справі №924/260/17 - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Савченко Г.І.