29.08.2017 року Справа № 904/1307/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Манчік О.О.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №23/05 від 23.05.2017 р., представник;
представники відповідача -1,2 в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Синельниківська Теплоізоляція" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року у справі № 904/1307/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі ОСОБА_2", м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз", м. Синельникове Дніпропетровської області
відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Синельниківська Теплоізоляція", м. Синельникове Дніпропетровської області
про стягнення 1 099 041,00 грн.,
До господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" про стягнення заборгованості у розмірі 1 099 041 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором поставки природного газу № Д/2016/27 від 29.07.2016 в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
Ухвалою господарського суду від 06.03.17 року залучено до участі у справі відповідача-2: Публічне акціонерне товариство "Синельниківська теплоізоляція".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року у справі № 904/1307/17 (суддя Ярошенко В.І. ) позов задоволено частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи ОСОБА_2" основний борг у розмірі 1 099 041 грн. та 8242, 81 грн. витрат зі сплати судового збору.
В частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що обов'язок щодо сплати заборгованості у розмірі 1 099 041 грн,, яка виникла на підставі договору № Д/2016/27 поставки природного газу від 29.07.2016 роук, перейшов до нового боржника - Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція", який останнім не виконано.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду Публічне акціонерне товариство "Синельниківська Теплоізоляція" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що підписаний з боку позивача примірник договору від 10.11.2016 року був отриманий підприємством тільки 15.02.2017 року шляхом електронного відправлення від сканованої копії договору, тобто після закінчення дії цього договору, що на момент його отримання вже не було актуальним для сторін, так як відповідно до приписів п.5.1. Договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами. Таким чином, договір від 10.11.2016 року був підписаний позивачем вже після закінчення його дії і не мав на момент його підписання позивачем юридичної сили.
Також, скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтиз" зобов'язано було до 18.11.2016 року передати Публічному акціонерному товариству "Синельниківська Теплоізоляція" документи що підтверджують дійсність вимог кредитора за основним договором.
Оскільки відповідачем-1 жодних документів ПАТ "Синельниківська Теплоізоляція" передано не було, то відповідач-2 вважає, що договір про переведення боргу не є чинним, тому останній не може бути зобов'язаною особою перед позивачем.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі ОСОБА_2" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Синельниківська Теплоізоляція" залишити без задоволення, оскільки господарський суд Дніпропетровської області, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення по суті заявлених вимог.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 року
було прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 29.08.2017 року.
Відповідачі своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалися, 29.08.2017 року представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від відповідачів на адресу суду надійшли письмові клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, відповідач-1 клопотання про відкладення розгляду справи мотивував знаходженням представника ТОВ «СИНТИЗ» ОСОБА_3 з 29.08.2017 року по 30.08.2017 року у відрядженні.
Відповідач-2 клопотання про відкладення розгляду справи мотивував неможливістю явки у судове засідання представника, який веде дану справу ОСОБА_4, з причини перебування у відпустці з 23.08.2017 року по 04.09.2017 року.
Колегія суддів не задовольняє дані клопотання з наступних підстав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
На підтвердження адреси відповідачів судом долучено до матеріалів справи Спеціальні витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що: станом на 14.02.2017 року місцезнаходженням відповідача-1 є: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Кирпична, будинок 13 (а.а.с 30).
Відповідно до матеріалів справи за цією ж адресою (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Кирпична, будинок 13) знаходиться й відповідач-2.
Саме на вказану адресу і направлялась кореспонденція апеляційного господарського суду для відповідачів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.08.2017 була отримана:
- відповідачем-1 15.08.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900055276930;
- відповідачем-2 11.08.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900055277694.
Колегія суддів наголошує, що ухвала суду від 03.08.2017 була надіслана сторонам у справі завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та отримана відповідачами до відрядження представника ТОВ «СИНТИЗ» ОСОБА_3 з 29.08.2017 року по 30.08.2017 року та відпустки представника відповідача-2 ОСОБА_4 з 23.08.2017 року по 04.09.2017 року.
До того ж, відповідачами не надано будь-яких доказів неможливості явки їх представників у судове засідання, а саме перебування представника ТОВ «СИНТИЗ» ОСОБА_3 у відрядженні з 29.08.2017 року по 30.08.2017 року та перебування представника ПАТ "Синельниківська теплоізоляція" ОСОБА_4 у відпустці з 23.08.2017 року по 04.09.2017 року.
Колегія суддів зазначає, що відповідачі є юридичними особами. Клопотання підписані представниками. Таким чином, зайнятість одного представника відповідача не перешкоджала іншим особам прийняти участь у розгляді даної справи, як працівникам підприємства відповідачів, так і іншим, які відповідно до ст.28 ГПК України можуть представляти юридичну особу.
Більш того, сам підписант апеляційної скарги - в.о. генерального директора скаржника мав можливість особисто прийняти участь у судовому засіданні.
Крім того, представник позивача заперечував проти відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що інфляційні процеси в економіці держави негативним чином відображаються на його фінансовому стані, а затягування моменту прийняття рішення, з урахуванням вказаних обставин, порушує його права. Крім того, у судовому засіданні позивач наголошував на тому, що матеріали справи містять всі необхідні докази та матеріали для прийняття обґрунтованого рішення у справі, а дії відповідачів свідчать про затягування процесу, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачі протягом декількох років не погасили існуючу заборгованість, що в свою чергу, призводить до подальшого порушення прав позивача.
Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
З урахуванням аналогічних дій відповідачів під час розгляду справи судом першої інстанції (двічі представник відповідача-1 не був присутнім у судових засіданнях) колегія суддів розцінює дії відповідачів як такі, що направлені на затягування розгляду справи.
Беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 102 ГПК України, а також враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників відповідачів та про відмові у задоволення клопотань останніх про відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що відповідачі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в справі), але не скористалися наданими їм правами брати участь в судових засіданнях та на засадах змагальності доводити суду обґрунтованість своїх вимог та заперечень, що неявка представників відповідачів не перешкоджає з'ясуванню спірних обставин, а апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає, можливим розглянути апеляційну скаргу по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами в порядку ст.ст. 75, 99 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 29.08..2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
29.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтиз" (споживач, відповідач-1) було укладено договір поставки природного газу № Д/2016/27 (а.с.9-13).
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити споживачу у 2016 році природний газ (далі - газ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов'язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах строки, порядку та на умовах, передбачених даним договором.
Згіднодо п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу газ в обсягах 75,0 тис. куб. м, у тому числі по місяцях, згідно наведеної таблиці.
Пунктом 3.1 договору визнечено кількість поставленого споживачу газу визначається за показниками, встановленого у споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується газорозподільною або газотранспортною організацією.
Відповідно до п. 3.2 договору, приймання - передача газу протягом місяця здійснюється рівномірно з припустимим відхиленням добових обсягів від середньодобового не більше +/- 5,0 відсотків.
Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що приймання - передача газу, поставленого постачальником та прийнятого споживачем у звітному місяці, оформлюється шляхом підписання та скріплення печаткою щомісячних актів приймання - передачі, які є невід'ємними частинами цього договору, і які є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно аункту 3.4.1 договору акти приймання-передачі природного газу складаються постачальником, підписуються і скріплюються його печаткою та направляються споживачу до 5 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу .
Відповідно до п. 3.5. договору, підписані та скріплені печаткою зі свого боку акти приймання - передачі природного газу споживач зобов'язаний повернути постачальнику протягом 3-х днів з дня їх отримання.
Відповідно до п. 5.1.1 договору, сторони погодили такий порядок розрахунків: споживач зобов'язаний сплатити вартість місячного обсягу газу на рахунок постачальника на наступних умовах:
- 30% вартості - до 10 числа місяця поставки природного газу;
- 30% вартості - до 20 числа місяця поставки природного газу;
- 30% вартості - до 30/31 числа місяця поставки природного газу;
- остаточний розрахунок здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі газу (за звітний місяць) до 5-го числа місяця наступного за звітним (місяцем поставки).
На виконання умов укладеного договору, позивач в період з серпня 2016 по жовтень 2016 було передано, а відповідач-1 прийнято природний газ загальною вартістю 1 193 313 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, підписаними з обох сторін (арк. с. 14-16).
Вказана вартість поставленого природного газу була визначена на підставі умов п. 4.1. договору та з урахуванням додаткової угоди №1 від 20.09.2016 (арк. с. 17).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 за отриманий природний газ розрахувався частково на суму 94 272,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (арк. с. 18).
Заборгованість відповідача-1 перед позивачем залишилась неоплаченою у розмірі 1 099 041 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача-1 з претензією № 2016/10-37 від 18.10.2016 року (арк. с. 19), в якій просив відповідача-1 сплатити заборгованість у розмірі 1 099 041 грн.
Вищезазначену претензію відповідач-1 було отримано 26.10.2016року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. с. 20), але було залишено її без відповіді та задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтиз" (первісний боржник, відповідач-1), Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі трейд груп" (кредитор - позивач) та Публічним акціонерним товариством "Синельниківська теплоізоляція" (новий боржник - відповідач-2) було укладено договір про переведення боргу (а.с.47).
Відповідно до п. 1.1 договору, цим договором регулюються відносини, пов'язані з із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із наступного договору: - договір № Д/2016/27 поставки природного газу від 29.07.2016 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (надалі іменується основний договір).
Згідно з п. 1.2 договору про переведення боргу, первісний боржник переводить на нового боржника основний борг (грошове зобов'язання) на загальну суму 1 283 248, 50 грн, що виникла на підставі основного договору станом на 10.11.2016 року.
Згідно пункту 1.4 договору про переведення боргу Новий боржник повинен оплатити кредитору загальну суму заборгованості та пені, що в цілому складає 1 325 403, 98 грн. у строк до 01.01.2017 року.
Пунктом 3.1 договору про переведення боргу Новий боржник зобов'язується виконати обов'язки первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору.
Відповідно до п. 3.2 договору про переведення боргу, первісний боржник зобов'язується передати новому боржнику до 18.11.2016 року документи (їх засвідчені копії), що підтверджують дійсність вимог кредитора за основним договором.
Вищезазначений договір переведення боргу підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "Синтиз", Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджі ОСОБА_2" та Публічним акціонерним товариством "Синельниківська теплоізоляція"та скріплений печатками підприємств.
Як вбачається з матеріалів справи причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачами договірних зобов'язань у частині своєчасної оплати природного газу, що стало причиною звернення позивача з позовом, який є предметом спору у даній справі.
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, на час розгляду справи судом першої інстанції відповідач-1 за отриманий природний газ розрахувався частково на суму 94 272,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків (арк. с. 18).
Отже, заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 1 099 041 грн.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем-1 не заперечено факт отримання природного газу за представленим актом прийому-передачі та не надано доказів повної його оплати на суму 1 099 041 грн.
Відповідно до ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Отже, обов'язок щодо сплати заборгованості у розмірі 1 099 041 грн., яка виникла на підставі договору № Д/2016/27 поставки природного газу від 29.07.2016 року, перейшов до нового боржника - Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція".
На час розгляду спору у господарському суді, відповідачами не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 1 099 041 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 099 041 грн. підставно задоволена господарським судом шляхом стягнення суми боргу у розмірі 1 099 041 грн. з відповідача-2.
Господарський суд дійшов правильного висновку щодо відмови в позові щодо стягнення боргу у розмірі 1 099 041 грн. з відповідача-1, оскільки обов'язок щодо сплати даної заборгованості, згідно договору про переведення боргу від 10.11.2016 року , перейшов до нового боржника - Публічного акціонерного товариства "Синельниківська теплоізоляція".
Доводи апеляційної скарги про те, що договір про переведення боргу від 10.11.2016 було отримано відповідачем-2 тільки 15.02.2017 року шляхом електронного відправлення вказаної копії договору, тобто після закінчення дії цього договору, є безпідставними, оскільки не підтверджені скаржником жодними належними доказами, а відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи апеляційної скарги, що через не передачу відповідачем-1 новому боржнику (ПАТ "Синельниківська Теплоізоляція") документів що підтверджують дійсність вимог кредитора за основним договором, договір про переведення боргу не є чинним, також є безпідставними, оскільки ані чинним законодавством України, ані договором про переведення боргу від 10.11.2016 року не встановлено такої підстави для припинення зобов'язання чи визнання договору недійсним, як невиконання однією із сторін умов договору.
Більш того, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача-2 до позивача та/або первісного боржника із заявами, листами тощо із вимогою надати необхідні документи та/або відмовою від договору про переведення боргу від 10.11.2016 року у зв'язку із ненаданням вищевказаних документів.
Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Синельниківська Теплоізоляція", м. Синельникове Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2017 року у справі № 904/1307/17- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 04.09.2017 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя О.В. Березкіна
Суддя С.Г. Антонік