30.08.2017 р. Справа№ 914/2583/15
За скрагою:Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів
про:визнання недійсною постанови Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.06.2017р. ВП №53855633, визнання дій державного виконавця неправомірними і незаконними, зобов'язання державного виконавця вжити заходів для виконання наказу
у справі:№914/2583/15.
за позовом: до відповідача: за участю третьої особи на стороні відповідача: про:Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», м. Львів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів, розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., зобов'язання повернути об'єкт оренди.
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М.
Представники сторін:
від скаржника:Мартиняк Р.М. - представник (довіреність №2302-вих-94 від 11.01.2017р.)
від відповідача:не з'явився
від третьої особи:не з'явився
від ДВС:не з'явився
Представнику скаржника роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
27.06.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила скарга Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання недійсною постанови Галицького ВДВС міста Львів ГТУЮ у Львівській області про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.06.2017р. ВП №53855633, визнання дій державного виконавця неправомірними і незаконними, зобов'язання державного виконавця вжити заходів для виконання наказу у справі №914/2583/15 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., зобов'язання повернути об'єкт оренди.
Ухвалою суду від 30.06.2017р. скаргу прийнято до розгляду, її розгляд призначено на 03.08.2017р. Розгляд скарги відкладався на 21.08.2017р. та 30.08.2017р., про що судом винесено відповідні ухвали.
Представник скаржника в судове засідання з'явився, вимоги викладені в скарзі підтримав, просив скаргу задоволити повністю.
Відповідач та третя особа явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвали суду не виконали, хоча належним чином були повідомлені про час, дату та місце судового розгляду.
23.08.2017р. від Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області надійшли матеріали виконавчого провадження, які вимагалися судом.
Заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно ознайомившись з наявними матеріалами справи, суд
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. у справі №914/2583/15 позов задоволено повністю, розірвано Договір оренди цілісного майнового комплексу №10 від 26.06.2001р., укладений між Управлінням ресурсів Львівської міської ради та ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра», зобов'язано ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради цілісний майновий комплекс державного комунального підприємства «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: АДРЕСА_1, стягнуто з ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» на користь Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради 2436,00 грн. судового збору.
Вказане рішення суду залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.01.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2016р. у справі №914/2583/15.
На примусове виконання рішення 31.03.2016р. господарським судом Львівської області було видано відповідні накази.
Ухвалою господарського суду від 28.07.2016р. у справі №914/2583/15 було змінено спосіб виконання рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. у справі № 914/2583/15 в частині зобов'язання ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» повернути Управлінню комунальної власності ДЕП ЛМР цілісний майновий комплекс ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташований за адресою: АДРЕСА_1 на виселити ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» з цілісного майнового комплексу ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
15.08.2016р. державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51927060 та надано ТОВ «Кассандра» строк до 21.08.2016р. самостійно виконати виконавчий документ.
19.10.2016р. державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова було винесено Постанову ВП №51927060 про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі положень п.5 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.02.2017р. у справі №914/2583/15 скаргу Управління комунальної власності ДЕР ЛМР на дії державного виконавця Галицького ВДВС ЛМУЮ задоволено частково, визнано незаконною постанову Галицького ВДВС м. Львова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №51927060 від 19.10.2016р., в решті скарги відмовлено.
У зв'язку з наведеним, 05.05.2017р. головним державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53855633, надано боржнику строк для самостійного виконання рішення протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника 12800,00 грн. виконавчого збору.
19.05.2017р. державним виконавцем здійснено вихід на місце знаходження ЦМК ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра» - АДРЕСА_1, за результатами складено відповідний акт. В акті зазначено, що боржника за вказаною адресою не виявлено, натомість у приміщенні знаходяться адвокати, якими надано копії договорів суборенди, укладених між ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» та ФОП ОСОБА_3, між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 та між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5
У зв'язку з відсутністю боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, 02.06.2017р. головним державним виконавцем на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №53855633.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, відсутність боржника за місцем проведення виконавчих дій, укладення останнім ряду договорів, представлення суборендарями витягу з протоколу засідання постійної комісії комунального майна та власності від 22.09.2015р., яким задоволено звернення ТОВ «Кассандра» щодо суборенди приміщень за адресою: АДРЕСА_1 унеможливило проведення виконавчих дій з примусового виселення боржника, оскільки згідно вимог ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» виселенню підлягають виключно особи, які зазначені у виконавчому документі, натомість такі у приміщенні відсутні.
Постанову про повернення виконавчого документу від 02.06.2017р. оскаржив стягувач з тих підстав, що виконавцем не було вчинено всіх дій, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження» для належного виконання рішення. Зокрема, всупереч ч. 2 ст. 66 закону (якою передбачено, що відсутність боржника не є перешкодою для його виселення) не здійснено виселення ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра». На думку скаржника, повернення виконавчого документу з підстав знаходження в приміщеннях суборендарів є безпідставним, оскільки, по-перше, боржник не вправі був укладати вказаних договорів, а по-друге, у зв'язку із розірванням договору оренди між УКВ та ТОВ «Кассандра» всі договори суборенди, в силу положень чинного законодавства України припинили свою дію, а тому суборендарі безпідставно займають вказані приміщення. У зв'язку з цим скаржник просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.06.2017р. ВП №53855633, зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження, виконати рішення господарського суду Львівської області від 16.10.2015р. у справі №914/2583/15, вжити передбачених законодавством заходів для виконання наказу господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016р. та визнати дії державного виконавця по виконанню вказаного рішення неправомірними та незаконними.
Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ст. 66 Закону державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.
Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.
Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.
Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.
Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.
Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).
Як встановлено судом на підставі матеріалів справи, в провадженні Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. перебувало ВП №53855633 щодо виселення (з урахуванням ухвали суду від 28.07.2016р. про зміну способу виконання рішення) ТОВ «Кіновідеомистецький центр дозвілля «Кассандра» з цілісного майнового комплексу ДКП «Кіновідеоцентр «Кассандра», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
19.05.2017р. державний виконавець у зв'язку з невиконанням боржником у самостійному порядку рішення суду та з метою його примусового виконання здійснив вихід за адресою розташування приміщення, зазначеного у виконавчому документі Однак, 19.05.2017р. примусове виконання рішення не відбулося, оскільки при виході за адресою АДРЕСА_1 боржника не виявлено. Натомість за вказаною адресою знаходилися фізичні особи, які не визначені виконавчим документом, як боржники та перебувають у приміщенні на підставі договорів суборенди, копії котрих державним виконавцем було долучено до матеріалів справи. А тому, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону, державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу.
В даному випадку суд вважає повернення виконавчого документу на підставі вказаного пункту неправомірним, так як зміст п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону свідчить про те, що на його підставі підлягають поверненню виконавчі документи, що не можуть бути виконані без участі боржника, у випадку неможливості встановити особу боржника чи з'ясувати його місцезнаходження. Водночас, згідно абз. 2 ч. 2 ст. 66 Закону відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення. Тобто, наказ про примусове виселення ТОВ «Кассандра» належить до виконавчих документів, які можуть бути виконані без участі останнього.
Слід зазначити, що в ухвалі від 23.02.2017р. у справі №914/2583/15 (яка у встановленому законом порядку набрала законної сили) господарський суд зазначав про неможливість повернення виконавчого документу в даному виконавчому провадженні на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону, однак попри це, при повторному поверненні виконавчого документу стягувачу 02.06.2017р. у ВП №53855633 державним виконавцем не було враховано висновків господарського суду.
Крім цього, суд зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 66 Закону, примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. А тому, недостатньо встановити лише факт відсутності боржника в приміщеннях з яких він підлягає виселенню. Також необхідно встановити наявність чи відсутність у цих приміщеннях майна боржника, і у випадку наявності такого майна, вчинити всі дії, передбачені ч. 5 ст. 66 Закону, щодо звільнення приміщення від нього.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту державного виконавця від 19.05.2017р., останній обмежився лише встановленням факту відсутності боржника у приміщеннях і жодним чином не досліджував питання наявності чи відсутності майна боржника у приміщеннях за адресою АДРЕСА_1. Такі дії виконавця суд вважає неправомірними, а його висновок щодо неможливості виселити боржника із займаних приміщень передчасним.
Більше того, в ухвалі від 23.02.2017р. у справі №914/2583/15 (яка у встановленому законом порядку набрала законної сили) господарський суд, зокрема, з вищенаведеної підстави задоволив скаргу Управління комунальної власності щодо визнання незаконною постанови Галицького ВДВС м. Львова про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №51927060 від 19.10.2016р. Та попри це, при повторному поверненні виконавчого документу стягувачу 02.06.2017р. у ВП №53855633 державним виконавцем не було враховано висновків господарського суду.
З огляду на викладене, суд вважає постанову Галицького ВДВС м. Львів про повернення виконавчого документа стягувачу від 02.06.2017р. ВП №53855633 таку, що прийнята в порушення положень чинного Закону України «Про виконавче провадження», а відтак незаконною.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами скаржника про те, що на підставі наказу господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016р. примусовому виселенню підлягають всі особи, які безпідставно займають ці приміщення, оскільки за змістом імперативних норм ч. 3 ст. 66 Закону примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.
Як роз'яснив Пленум ВГСУ в п.9.13 Постанови №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Таким чином, враховуючи те, що доводи скаржника щодо незаконності постанови Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №53855633 від 02.06.2017р. є правомірними, відтак скарга в цій частині підлягає задоволенню.
Разом з тим, не підлягає до задоволення скарга в частині зобов'язання Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. відновити виконавче провадження та вжити всіх передбачених законодавством заходів щодо виконання наказу господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016р. Суд вважає такі вимоги скаржника передчасними, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Крім того, ст. 18 Закону покладає на державного виконавця обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відтак, в судовому порядку можна зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, лише у випадку, якщо він безпідставно від них ухиляється. В даному випадку в матеріалах справи відсутні докази того, що державний виконавець безпідставно ухиляється від вчинення виконавчих дій.
Не підлягають задоволенню також вимоги скаржника про визнання дій державного виконавця по виконанню наказу господарського суду Львівської області №914/2583/15 від 31.03.2016р. неправомірними і незаконними, оскільки, як вбачається з прохальної частини скарги, скаржником не зазначено, які саме дії він просить визнати незаконними.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
1. Скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на дії державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області від 22.06.2017р. №2302-вих-3153 задоволити частково.
2. Визнати незаконною постанову головного державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській обл. про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №53855633 від 02.06.2017р.
3. В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91, 92 ГПК України.
Суддя Крупник Р.В.